Суть речей: Люди йдуть в ліс і крадуть його не того, що їм так хочеться, а тому що вони не мають де заробити гроші і прогодувати родину…

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 11 червня 2015 року.  

 Тема: Лісове господарство в Чернівецькій області.

 Запрошені гості: Роман Череватий. Головний  лісничий в Чернівецькій області.

 Ведуча: Людмила Григорчук

 Людмила Григорчук: Чим гордитеся сьогодні?

 Роман Череватий: В структурі чернівецького лісового - мисливського господарства є 15 підприємств загальною площею лісового фонду 234 тисячі гектарів. Нашими лісогосподарськими підприємствами виконані всі відведені плани за перший квартал 2015 року, це і по лісовідновленню, лісорозведенню, по проведенню рубок догляду молодняка, по проведенню санітарно-оздоровчих заходів. Ми досягли непоганих показників по сплаті до державного бюджету і до місцевих бюджетів, набагато збільшили заробітню плату працівникам лісової галузі. Зараз у нас працівників лісової галузі приблизно 3 тисячі чоловік. У нас середня зарплата – 3 тисяч 600 гривень. Є такі великі підприємства як Путильський лісгосп, у них вища зарплата. Є такі держлісництва, у яких ще більша зарплата. Вони самі на себе заробляють, фінансування лісової галузі з державного бюджету дуже мізерне, ми фінансуємося на тому, що самі заробляємо. Тому ті підприємства, які мають більші лісові масиви, більше ділової деревини, ті більше заробляють.

 Слухач. Віталій. В Берегометі вирубують ліс, він був дуже гарний. Там все вирубали, сухостой залишився. Також село Горішні Ширівці. Місцеві мешканці в шоці, вони не розуміють чому дають дозвіл на вирубку якісної деревини. Ви, як керівник лісового господарства, я чую, що ви молодий, ви може впливати на ці процеси? І чи маєте ви можливість впливати?

 Роман Череватий: В Берегометі дійсно вирубка лісу проводиться на сьогоднішній день. На території Вижницького району є два лісокористувача. Це державне підприємство Берегометське лісомисливське господарство і Вижницький держспецлісгосп АПК. Також там є природно-заповідний об’єкт державного значення, це Вижницький природній парк. Рубають згідно матеріалів лісовпорядкування, там проводяться рубки, які намічені спеціалістами лісопорядної служби. Рубки проводяться в стиглих насадженнях, щоб отримати ділову деревину. Ті насадження, які досягли того віку, в якому ці дерева треба рубати. Дійсно, ми маємо на сьогоднішній день, що всихають ялинники, похідні ялинники і вони масово всихають і близько біля Берегомету в Славитському лісництві, і в Вашківецькому і в Берегометському, в свій час були створені ялинники не в тих місцях, де треба було. І на сьогоднішній день вони всихають і лісокористувачі з метою запобігання розповсюдження хвороб і шкідників лісу, здійснюють санітарно-оздоровчі засоби.

 Людмила Григорчук: Ви їх зрубуєте і насаджуєте нові?

 Роман Череватий: Так, всі зруби заліснені.

 Людмила Григорчук: Тобто не може бути такого, щоб там залишилася гола земля?

 Роман Череватий: Не може бути такого. Ми всі зруби заліснюємо, ми тільки так не засаджуємо, там де є природнє заліснення. І це найкращий ліс рахується. Воно найкраще росте і почуває себе краще. Якщо є такі випадки, я прекрасно розумію, що є багато людей, які їдуть і бачать, що вирубують ліс і везуть ліс, то думають обов’язково, що якщо везуть ліс, то він крадений. А це не так.

 Слухач. Віталій. Я перепрошую за мої питання, але на рахунок Берегомету, там рік чи два сухостій стоїть. Це на в’їзді в Берегомет з сторони Вижниці. Там два роки стоїть сухостій, а якісна деревина вивезена. Стоять таблички, що щось засадили, але шкода лісів, я з цієї місцевості і я шокований трохи цим всім.

 Роман Череватий: Це територія Вижницького національного парку, при в’їзді до Берегомету з правої сторони. Там дійсно є сухостій. Це компетенція інших органів. Я обов’язково передам зауваження людей директору Вижницького парку, щоб запланували там заходи, щоб вивезли сухостій. А Горішні Ширівці – там також планова рубка лісу. Якщо є якісь зауваження, або дійсно є якісь факти, будь ласка звертайтесь в  управління лісового господарства. Ми знаходимося на вулиці Руській, 203,А. У нас є відповідні фахівці, які виїдуть при потребі, перевірять, покажуть відповідні документи.

 Людмила Григорчук: Тепер про вашу біографію. Розкажіть, де працювали раніше.

 Роман Череватий: Я закінчив Сторожинецький лісовий технікум. Після закінчення технікуму, поступив у Львівський лісотехнічний університет, після його закінчення, я працював 15 років в державній екологічній інспекції, працював у відділі, який здійснював контроль за охороною лісів. І не тільки лісів, це були і природо-заповідні об’єкти, і зелені насадження. В цій галузі вже давно працюю. В листопаді 2014 року так сталося, що я тут працюю, в лісовому господарстві. Це робота більш відповідальна і більш цікава, але на сьогоднішній день, у зв’язку з тим, що до лісу дуже велика увага, вона дуже відповідальна. хочеться змінити ставлення людей до працівників лісового господарства. Бо ті нарікання на них в більшій мірі неправдиві. І не мають підтвердження.

 Слухач. Жанар. Ви кажете, що до вас треба звертатися з фактами порушень, а можна звертатися до природоохоронної прокуратури? В нас раніше була, тепер не знаю, чи є. Чи ви співпрацюєте з ними, чи задоволені чи співпрацею з ними?

 Роман Череватий: На сьогоднішній день природоохоронна прокуратура ліквідована, але хочу з впевненістю сказати, що у нас є тісна і дуже відповідальна робота з чернівецькою обласною прокуратурою, неодноразово ми плідно з ними виїжджаємо на перевірки, по виявленню тих чи інших порушень. По зверненню громадян. Ще з нами так само працюють, проводимо спільні рейди з працівниками міністерства внутрішніх справ. Там є люди відповідні, які займаються по даному напрямку. Вони вже знають свою роботу. Спільно з ними виїжджаємо в рейди по виявленню самовільних рубок, по бракон’єрству, робота ведеться в цьому напрямку.

 Людмила Григорчук Які найпотужніші підприємства в лісовому господарстві?

 Роман Череватий: В нас потужні державні лісогосподарські підприємства: Берегометське, Путильське, Сторожинецьке, Чернівецьке, Хотинський та Сокирянський держлісгоспи. Це найпотужніші підприємства, які у нас в області займаються вирощуванням лісом, вирубкою, реалізацією, переробкою деревини. Так само є великі держспецлісгоспи: це Сторожинецький, Карпатьський держспецлісгоспи агропромислового комплексу. У них також потужна база переробна. Там фахівці є хороші, грамотні лісоводи, які грамотно, виважено, довгі роки займаються веденням лісового господарства.

 Людмила Григорчук: Якщо говорити про переробку лісу, з чим зараз працюєте, які найбільші потреби?

 Роман Череватий: Потреби в переробці. Лісогосподарські підприємства переробляють деревину, наприклад, за перший квартал 2015 року ми переробили, виробили 12 тисяч кубів пиломатеріалів, які були реалізовані як на внутрішній ринок, так і на експорт. Це ми і виготовляємо, робимо заготовку паркету, дошку, брус. В залежності від того, який попит і де є реалізація.

 Людмила Григорчук В нас є в Чернівецькій області підприємства, які переробляє деревину?

 Роман Череватий: Потужний підприємств у Чернівецькій області, які займаються поглибленою переробкою деревини в нас дуже мало. Мабуть, в який час щось було втрачено.

 Людмила Григорчук Олександр Фищук, щойно був призначений головою адміністрації, відразу ж підняв питання , аби в області з’явилися підприємства, які працюватимуть на місці з нашою деревиною. Щоб податки тут залишалися, і робочі місця створювалися. Скільки зараз таких підприємств працює?

 Роман Череватий: В нас є напрацювання щодо залучення інвестицій в Сторожинецькому районі. Директор плідно займається співпрацею з грузинами, поляками. Планується, що буде переробка на місці. Але ви зрозумійте одне, щоб залучити сюди інвестора, ми повинні гарантувати йому, що він матиме декілька років деревину. Нам потрібно зробити такі закони, щоб він був забезпечений деревиною на декілька років. Нам потрібно звільнити його від якихось оподаткувань. Нам потрібно гарантувати йому, що він не буде обмежений у тій кількості деревини, яка йому буде потрібна.

 Людмила Григорчук Чому не можете цього зробити зараз?

 Роман Череватий: На сьогоднішній день вся деревина, крім власних потреб, яка потрібна лісогосподарському підприємству, вона виставляється на аукціон. І аукціон проводиться відкрито. З 10 числа у нас вже розпочалися проведення аукціонів. Сьогодні так само був аукціон по Сторожинецькому районі, це відкриті торги. Лісогосподарські підприємства виставляють лоти, в яких вказано кількість деревини, технічна придатність і ціна. І ті підприємці, які займаються переробкою деревини, вони на цих аукціонах беруть участь і купують. Тому тим підприємцям, які залучають у нашу область великі інвестиції, які хочуть побудувати тут великі підприємства по обробці дерева, тут буде і робочі місця, і податки, його треба забезпечити прямими договорами, в тій кількості, яка йому буде потрібна.

 Людмила Григорчук Що для цього треба? Ви зверталися з якимись пропозиціями на Київ?

 Роман Череватий: Звичайно, є зміни вже до 42 наказу, там є введення прямих договорів, але це все залишається поки що не затвердженим, тому що одним підприємцям подобається, іншим - ні. Ми розуміємо, що це не буде подобатися тим підприємцям, які не займаються великими об’ємами, тому нам треба це все зробити нормально, в тому плані, щоб кожна людина, яка займається переробкою деревини, була забезпечена тою сировиною, яка йому потрібна.

 Людмила Григорчук А на всіх не вистачить?

 Роман Череватий: Звичайно. Тому наша задача, управління лісового господарства, це виростити ліс, його вчасно зрубати, подати на аукціон. А залучення підприємців, інвестиції, це не є наше питання. Наше питання це перше – в збереження лісу і у вирощуванні, а рубати і продавати, - це з однієї сторони потрібно, бо ми все робимо з чинного законодавства, щоб забезпечити зарплатою, щоб створювати нові ліси, висаджувати культури, щоб будувати нові дороги, щоб будувати рекреаційні місця для відпочинку населення, щоб допомагати на сьогоднішній день учасникам АТО, воїнам і її їхнім родинам. Для реабілітації їхньої. І для того, щоб відправляти деревину в зону АТО. Ми дуже багато зробили. На сьогоднішній день, лише в цьому році, ми відправили в зону проведення АТО, - 670 кубів лісу. Крім того 135 кубів дошки відправили. Робота в цьому напрямку ведеться і ми стараємося допомагати.

 Людмила Григорчук Багато говорять зараз про незаконну вирубку лісу. Ви кажете, що ви хочете змінити ставлення людей, але напевне всі чернівчани, які хоч раз були біля залізничного вокзалу, бачили ешелони, вагони заповнені лісом на станції. Розкажіть, що це за вагони. І як взагалі ситуація з незаконною вирубкою лісу?

 Роман Череватий: Працівники лісогосподарський підприємств, лісники, майстри лісу, на них поставлені такі обов’язки: охороняти ліс від порубок незаконних. На сьогоднішній день працівниками виявлено 43 випадки, загальною масою 160 кубів. Сума шкоди, яка завдана державі становить 584 тисяч гривень. З цих 43 справ, були виявлені порушники і не виявлені. По невиявлений ми всі матеріали направляємо в правоохоронні органи. Робота ведеться. Не маленька. Але ви самі зрозумійте, що лісопорушник, який іде в ліс, він дивиться за лісником, де він знаходиться, і в той час, коли є можливість зробити крадіжку, вони це роблять. Але ми стараємося зі своєї сторони виявляти, не є проблема, боремося.

 Людмила Григорчук З  цих 43 випадків є задіяні до крадіжки ваші працівники?

 Роман Череватий: Ні, не було.

 Людмила Григорчук Можливо треба збільшити кількість працівників, щоб їм легше було вслідкувати за крадіжками?

 Роман Череватий: Звичайно, треба. Але зрозумійте, у віданні лісника, під його охороною здається від 500, 600 до 800 гектарів лісу. Це є велика площа. І він на сьогоднішній день, у нього є обов’язки щодо посадки лісових культур, проведення рубок, догляду, проведення робіт головного користування, інших рубок, він дивіться як дороги будуються і дивиться, щоб засмічення не було в лісі. Зараз ще й пожежно-небезпечний період. За відпочивальниками також має дивитися, де вони проводять час. І цим користаються люди, ще в нічний час – рубають і все. Але хочу щоб ви зрозуміли, що люди йдуть в ліс і рубають не від того, що їм так хочеться, вони йдуть, бо вони хочуть цю деревину продати і заробити гроші. Ви ж бачите, яка важка ситуація в державі. Люди не мають де заробити гроші, не мають де влаштуватися на роботу. На сьогодні є дуже багато бажаючих влаштуватися у нашу галузь. Просяться до нас на роботу. Тому що у нас є нормальні, стабільні зарплати, у нас заборгованості немає по зарплатах. Ми допомагаємо людям. Робота ведеться в цьому напрямку і кожного року зарплати збільшуються. Зараз політика державного агентства лісових ресурсів ведеться на зменшення робочих місць. Ми б з радістю збільшили, і директора, і лісничі просять, щоб було збільшення робочих місць, збільшення кількості  людей, які охороняють ліс, але поки що ні. У нас нема скорочення, але збільшення не дозволяють.

 Людмила Григорчук: Щодо вагонів з лісом? Це ваш ліс?

 Роман Череватий: Частина лісу, дійсно, йде з Чернівецької області, але в порівняння і з тим, що всі бачать, то наша частка дуже мізерна і ми працюємо в тому напрямку, щоб взагалі зменшити експорт. В порівнянні з 2014 роком,  в нас експорт лісу за 5 місяців 2015 року зменшився на 36 тисяч кубів, ми експортували 83 тисяч лісу. Але хочу наголосити, що ліс, який ми експортували, це технологічний ліс, дрова, це ліс, який не мав попиту на внутрішньому ринку. Цей ліс у нас ніхто купувати не хочк\е. тому ми його змушені експортувати по тим цінам, які на сьогоднішній день наш споживач нам дати не може. Розумієте? Ми з цих грошей сплачуємо зарплату і будуємо нові дороги і оновлюємо свій автопарк і змінюємо пилорами і купуємо інші машини, які нам потрібні для ведення лісового господарства.

 Людмила Григорчук: Тобто це транзитні поставки лісу з інших областей?

 Роман Череватий: Так, це ліс з інших областей, він їде на станцію Вадул-Сирет. Він експортується в Румунію, або інші держави. Тому що в сьогоднішній день в Луганській та Донецькій областях проводиться АТО, весь ліс, частина, навіть більшість лісу йшла в шахти, зараз там попиту немає, тому лісогосподарські підприємства не мають що з цим лісом робити і мусять експортувати. В нас немає на внутрішньому ринку просто споживача і такого великого підприємства, щоб займався переробкою деревини і зміг таку кількість деревини переробити. Хочу ще наголосити, що у нас є дані по експорту лісу приватними підприємцями. У нас на сьогодні за 5 місяців приватними підприємцями  було експортовано 13 тисяч кубів. Щоби говорити, що ліс цей іде на експорт держлісгоспи, то це неправда. Підприємці купують ліс на аукціоні, кладуть свою ціну. Але людина, не вклавши ні копійки у ведення лісового господарства, ні у створення лісових культур, ні у будівництво інфраструктури, просто купила ліс, перепродала і ніхто йому не вказує, кому він має його реалізовувати, по яким цінам і скільки.

 Людмила Григорчук: Чому це ніхто не контролює?

 Роман Череватий: Це не до нас питання. А держлісгоспи, які займаються експортом пиломатеріалів, це все прозоро, відкрито. Ми залучаємо валюту, яка приходить у область, ми від цього сплачуємо податки.

 Людмила Григорчук: Розкажіть про відновлення лісу.

 Роман Череватий: В 2015 році ми провели відтворення лісів на площі 2500 гектарів. З них саме посадкою лісу ми заліснили 953 гектари на площі 1549 гектарів. Це ліс, де був відновлений природнім шляхом. Хочу сказати, що ми також створюємо нові ліси. Це на не лісових землях. Цього року ми створили 5 гектарів таких лісів, а всього за 10 років лісогосподарськими підприємствами було створено таких лісів на площі на площі 628 гектарів, за якими ми зараз проводимо догляд, проводимо рубки догляду.

 Людмила Григорчук: Де в нас є така земля, яку можна віддати на ліс? Це луки?

 Роман Череватий: Це землі, які непридатні для сільського господарства, це галявини, які лісогосподарські підприємства в себе в лісфонді находять і ми їх заліснюємо. Для відтворення лісу практично в кожному лісогосподарському підприємстві ж розсадники, є великі базисні розсадники, в Чернівецькому держлісгоспі, і в Сокирянському, там ми вирощуємо не тільки лісові культури для відтворення. Це головні породи, які ми створюємо для наших насадженнях, це ялиця, ялина, бук, дуб, так само липи, клени, ясен, робота в цьому напрямку ведеться, посад матеріал нам завжди хватає.  Це саме краще, коли ми посадимо матеріал, який вирощуємо в наших кліматичних умовах.

 Людмила Григорчук: Скільки треба часу, щоб ліс  став придатним для рубки, для ділової деревини

 Роман Череватий: Це в залежності від породи. Від 50 років і вище, 70, 80, 100 років.

 Людмила Григорчук: Ви сподіваєтеся дочекатися свого лісу, який зараз садите.

 Роман Череватий: Звичайно, ми його року зробили дві акції гарні. Це на території Чудейського лісництва, Сторожинецького держлісгоспу, і на територіях Славинського лісництва, Берегометського, ми на невеличких площах висадили експериментальні лісові породи, які в нас практично не ростуть, це псевдоцуга. Це хвойне дерево з Америки. Ми їх купували, замовляли лісогосподарські підприємства. Ми залучили до цього працівників Сторожинецького лісового технікуму, які провели вивчення посадки цих культур, зробили схеми, ми чекаємо тепер. Культури вже прижилися нормально, ми їх доглядаємо і сподіваємося, що на другий рік вже знову будемо садити. Хочемо, щоб після нас щось залишилося. Щоб через 50 років хтось згадав, що цей ліс був створений такими лісівниками, які тоді працювали. Ми звикли бачити в лісі дуб, ялину, бук, а коли побачиш псевдо цугу чи тую, чи інші породи, то це цікаво. Ми створюємо ще й для того, щоб була база для учеників лісового коледжу, щоб вони приїжджали, проводили свої дослідження, дивитися, як ті чи інші культури між собою співіснують. А загалом ми створюємо ті породи, які для нас є головними породами згідно умов зростання.

 Людмила Григорчук: У Верховній раді нещодавно проголосували за мораторій на вивезення кругляка. Він вступить в дію трохи пізніше. Розкажіть, що він передбачає?

 Роман Череватий: Введення мораторію на вивезення лісу за кордон в принципі потрібно.

 Людмила Григорчук: Чому?

 Роман Череватий: Тому що ми ж не можемо бути сировинною базою для інших держав. Але різко і стрімко ввести мораторії, я думаю, що це не є дуже правильним, тому що на сьогоднішній день внутрішній споживач не може лісгоспам заплатити ту ціну на деревину, яку вони сьогодні реалізують на експорт. Ми прекрасно розуміємо, що це є ринок, ціна формується на ринку і якщо ми будемо державний ресурс продавати за безцінь, а ліс – це є державний ресурс, то це не буде правильно. Якщо в нас, ви ж зрозумійте, якщо у нас би була налагоджена переробка, якщо б весь цей ліс, який у нас є , мав би попит на внутрішнього споживача, то непотрібно було б його експортувати, тому що у розвинутих державах, у них  не є заборонено продавати на експорт, тому що у них є відповідна ціна, у них є відповідний споживач. І вони думають за свою державу, вони думають за те, щоб деревина і відходи, які залишаються від деревини, та ж сама опилка і кора, яку можна переробити, щось з неї виготовити, щоб воно залишалося в країні. В нас нема таких підприємців, великих підприємств, які б займалися поглибленою переробкою деревини, тому й від цього такі проблеми. А це не є поглиблена переробка, коли підприємець в круглому вигляді деревину розпиляв на дошку і відправив у те місце, яке йому вигідне і по якій ціні йому вигідно. Якщо буде заборона – то буде заборона для всіх. Якщо ми заборонимо вивезення, то ті підприємці, які експортують ліс у круглому вигляді, що вони будуть з не. Робити? Якщо у них переробки немає? Вони просто не будуть його купувати? Він залишатимуться у нас. Ми зменшимо об’єми проведення рубок головного користування. Це за собою потягне і мені надходження на всіх рівнях і до державного бюджету, і на міські бюджет. Скоротяться робочі місця, скоротимо зарплати, друга хвиля в нашу сторону. Знову ми  будемо погані.

 Людмила Григорчук: Тобто нам треба якнайшвидше створювати свої підприємства.

 Роман Череватий: Так, нам треба створювати умови, щоб люди прийшли і працювали у нас на ринку. Всі підприємства за, щоб ми цю деревину залишали у нас, але ми не можемо державний ресурс віддавати за безцінь, а ці грошей на не вистачить, щоб ми нормально працювати.

  Людмила Григорчук: Якщо нічого не зміниться, то скільки ви будете втрачати. Скільки зараз на експорт іде по грошах?

 Роман Череватий:  По грошах, від експорту деревини, тільки за перший квартал 2015 року  ми експортували 54 тисячі кубів на суму 62 мільйони. А в загальному у нас було реалізовано деревини на перший квартал на суму 114 мільйонів гривень. тобто більше половини – від експорту.

На ведення лісового господарство державою було виділено 400 тисяч гривень за перший квартал, а лісогосподарські підприємства вклали у ведення лісового господарства 18 мільйонів і сплатили податків 34 мільйона. На всіх рівнях. Це велика сума. Треба звідкись ці гроші брати. І ще одне, коли всі говорять, що ми не забезпечуємо свого внутрішнього споживача, то це не є правда, хочу вам сказати по останніх торгах, коли ми виставляли вчора. Лісогосподарські підприємства Сокирянський, Чернівецький, Кіцманський, Хотинський держлісгоспи, твердолистяним породам було виставлено 9 тисяч 700 кубів з них було продано тільки 62%. Получається, що немає покупця. А в загальному за перший квартал на аукціони на всіх рівнях ми виставили 91 тисячу кубів. І так само 62% тільки було куплено. Тому говорити, що ми не даємо деревину, це неправда. Ми говоримо цифрами, а люди деякі говорять емоціями і неправдивою інформацією.

 Людмила Григорчук: Якщо говорити про тих 400 тисяч гривень, які виділяє держава, то хто приймає рішення про суму для лісових господарств?

 Роман Череватий: Рішення приймається на рівні Міністерства. Скільки виділяють, ми їх розподіляємо на кожне господарство. Їх витрачаємо на виплати зарплат, на комунальні послуги вже не вистачає.

 Людмила Григорчук: Конкурентоспроможна Чернівецька область?

 Роман Череватий: Звичайно. Ми по всіх показниках виглядаємо по Україні нормально. І в деяких випадках, іменно по веденню лісового господарства, по збереження лісів, ми йдемо на перших місцях.

 Людмила Григорчук: А по реалізації такі самі проблеми і в інших областях?

 Роман Череватий: Звичайно.

 Людмила Григорчук: Ми продаємо ліс іншим областям? Чи нема в них також деревообробних підприємств?

 Роман Череватий: Якби було куди продавати, то ми  б продавали. Немає звернень.

 Людмила Григорчук: Хто зараз потребує лісу – то це наші бійці. В зоні АТО дуже чекають допомоги від вас. Розкажіть трохи про цю співпрацю.

 Роман Череватий: Сьогодні в шостій годині ми відправили 16 працівників лісогосподарських підприємств, які поїхали в Донецьку область, в зону АТО, які будуть допомагати будувати фортифікаційні споруди, які будуються нашою областю. Від нашої Чернівецької області є підприємство, яке займається будівництвом, але йому потрібно допомогти, тому працівники сільськогосподарських підприємств відгукнулися і поїхали. Ми їх відправили на 10 днів,я думаю, що вони допоможуть державі в будівництві.

 Людмила Григорчук: Якого лісу потребують найбільше?

 Роман Череватий: Лісу потребують довжиною від 3 до 5 метрів, 2 метри, в діаметрі до 16 сантиметрів. Це ліс, який іде на украплення бокових стінок цих фортифікаційних споруд. Загалом на Чернівецьку область, згідно рознарядки, виділено надання допомоги 670 кубів лісу, які були розподілені по лісогосподарських підприємствах і ми на сьогоднішній день весь ліс доставили. Окрім лісу ми допомагаємо воїнам АТО в реабілітації. У нас сформована база нормальна в Берегометському лісництві, у нас є людина, яка цим замається і всі відпочивають там. Набираються сил. Крім того ми допомагаємо родинам, і дровами допомагаємо, і матеріально. До нас звертаються за допомогою волонтери. Дуже багато, але ми стараємося з них усіх вибрати тих, які дійсно допомагають, бо на сьогоднішній день в засобах масової інформації, ми бачимо, що є багато нечистих на руку людей, які цим користаються. Тому ми до цього всього підходимо виважено. І нещодавно ми допомогли психлікарні, реабілітаційному центрі, який створюється. Ми їм допомогли в придбання телевізора і в понеділок ми їм подарували, від працівників лісогосподарських підприємств. І на сьогодні так само вже є заявка. Замовили чи приціл, чи обмундирування, не пам’ятаю, ми маємо заплатити. Ми вже гроші зібрали.

 Людмила Григорчук: Є ваші працівники в АТО?

 Роман Череватий: Так. У нас зараз в зоні проведення АТО мобілізовано з 2014 року, за 2015 рік 16 чоловік і 10 чоловік у нас приймає участь у бойових діях. Ми їм виплачуємо зарплату їм, все, згідно умов. Допомагаємо їхнім рожинам.

 Людмила Григорчук: Якщо говорити про плани на майбутнє. Напевне є бажання удосконалити роботу. що плануєте змінити в найближчому майбутньому?

 Роман Череватий: На майбутнє планується проведення заміни обладнання, плануємо замінити автотранспорт, придбати новий. В нас потрібно щипопереблююча машина, потрібно оновити парк по автомобілях, які забезпечують вивезення лісу з лісосік до нижнього складу. Нам потрібно придбати і бульдозери, які роблять лісовозні дороги і багато іншої техніки. Нам потрібно придбати нові пилорами, щоб ми були конкурентоспроможними, щоб ми випускали той товар, який потребує ринок.

 Людмила Григорчук: На що зараз є попит?

 Роман Череватий: На обрізну дошку, на заготовки. Лісогосподарські підприємства самі шукають ринок збуту і тих підприємців, чи тут , чи за кордоном. Вони отримують від них замовлення. Дошку, різної довжини, ширини і по тим замовлення, лісові підприємства роблять ту чи іншу продукцію. Працюють всі лісгоспи.

 Людмила Григорчук: Ті пилорами, про які ви говорити, скільки вони вартують?

 Роман Череватий: Пилорами краще купувати за кордоном. Вартість дуже велика, понад 200 тисяч євро. Якщо брати пилораму, то треба брати відповідно і сушки, повністю цех, який би виконував всі роботи. Лісогосподарські підприємства мають займатися вирощуванням лісу, проведення рубок догляду, санітарних рубок і заготовкою деревини в лісі. Більш поглиблено переробкою вигідніше займатися підприємцям, але ми зважаємо на те, що і в лісгоспах має бути, хоч і невелика переробка, щоб і для власних потребі для внутрішнього ринку потрібна та чи інша продукція.

 Людмила Григорчук: Від кого ви чекаєте допомоги? Яких змін ви потребуєте?

 Роман Череватий: Допомоги ми ні від кого не чекаємо, ми тільки завжди сподіваємося на власні сили і на власний досвід роботи, який в подальшому нам допоможе зберегти колективи, які в нас є. З кожним роком збільшувати їм зарплати і старатися змінити думку суспільну не тільки на Буковині, щодо працівників лісового господарства, і до лісу взагалі. Бо тому що, якщо щось в області стається, то чомусь завжди всі звертаються до працівників до лісового господарства , ми ніколи нікому не відмовили, а завжди ідемо в перших рядах, це чи повінь була, чи вітровали, буреломи, чи це в людей в когось хата згоріла, чи зсуви, чи допомога на АТО, ми завжди відкликаємося і завжди допомагаємо. Цієї допомоги ніхто не бачить, всі закривають на це очі. А коли починаються якісь вирішення внутрішній питань, то завжди всі звертають увагу на ліс і шукають негативу. Хочу всіх запевнити, свідомих громадян, що всі лісовики дбайливо і виважено ставляться до лісових ресурсів нашої Буковини.

 Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ www.buknews.com.ua