Старі та нові міські транспортні артерії: португальська дія та чернівецька бездіяльність

Старі та нові міські транспортні артерії: португальська дія та чернівецька бездіяльність

05.11.2021, 14:20

або чи з'явиться пішохідний міст через колію між Жасмінною та Залозецького, надземний пішохідний перехід над Старожучківським шляхом, який би сполучив дві частини Староконстянтинівської?

 

Нещодавно, перечитуючи португальську пресу, я прочитав там новину про те, що одну із старих міських вулиць міста Віана-ду-Каштелу відкрили для вільного проходу після реконструкції. Здавалося, звичайна новина, якби не деталі, оскільки, як відомо «диявол» ховається саме у них. 

Вулиця Пассаману була в місті ще з часу заснування – з Середніх Віків і слугувала найкоротшим шляхом від порту через центр міста до Базиліки Святої Лузії та верхніх районів. Аж поки, у 1860 році, крізь Віана-ду-Каштелу не побудували залізничну колію, яка «перерізала» вулицю навпіл і закрила прохід. Надалі, обидва вже завулкові фрагменти вулиці були перегородженими масивними воротами в стилі португальського бароко та рококо. Та і в самому місті виросло покоління, що вважало, що ворота загороджують проїзд у палац, а не вулицю. Лишень у 2021 році було побудовано шляхопровід через залізничну колію, і прохід знову став вільним для пішоходів. Два ізольовані фрагменти вулиці знову стали сполученими – через 160 років. 

Також, у Бразі, де я був у відрядженні, я бачив, як вулиця Боавішта, закладена ще в XVII столітті була «перерізана» швидкісним об’їзним кільцем на дві нерівні частини. Перехід крізь нього неможливий, однак для сполучення двох частин старої вулиці побудували підземний перехід під новою міською артерією. 

Вже в Чернівцях, де португальський досвід не було використано, виявилися помилки у плануванні при закладенні нових артерій крізь старі.

Наприклад, хто пригадує, чому зупинка транспорту на вулиці Руській все ще називається Житомирською? Справа в тому, що перший фрагмент (до повороту направо) вулиці Січових Стрільців колись відносився до вулиці Житомиріської, фінальний відрізок якої зберігся на Верхній Калічанці, закінчуючись на Староконстянтинівській. Вона, в свою чергу, свого часу була цілісною вулицею – достатньо довгою – і сполучала Нижню та Верхню Калічанку від нинішньої ЗОШ №16  аж до нинішньої Ясинуватської аж поки не було побудовано нинішній Старожучківський шлях, який, відповідно, перерізав Староконстянтинівську на дві частини – меншу та більшу. До речі, ниніншя вулиця Зелена не завжди різко повертала направо наприкінці. Вона колись йшла від дерев’яної церкви прямо і закінчувалася якраз на Староконстянтинівській – саме на тому її відрізку, якій довелося знести, щоби «дати дорогу» Старожучківському Шляху. 

Ось тільки на відміну від Португалії, де розірвані новими магістралями вулиці стараються залишити єдиними, або заново об’єднати навіть через 160 років, у Чернівцях такі вулиці стали розділеними назавжди. В результаті, мобільність жителів районів стала гірше – особливо пішохідна. Адже дорога з пункту А в пункт Б в межах постраждалого від часу району стала дещо довшою, оскільки обходити доводиться мало не через пів-району. Так, дорога з роботи або від знайомих додому стає менш зручною. 

Тут я пригадаю ще одну проблему – люди постійно ходять пішки залізницею в районі вулиці Кармелюка, оскільки короткого наскрізного проходу від району Кармелюка до району Жасмінної немає. Це створює небезпеку руху, особливо в цьому місці, де висота та крутизна насипу надзвичайно висока... Пройде подорожній залізницею у цьому місці і почує гудок потяга – точно насолодиться останніми секундами життя

Повертаючись до Старожучківського шляху, хотів би нагадати, скільки там хрестів-некрологів обабіч дороги та бульвару. Особливо там, де Староконстянтинівська!.. 

Саме тому при прокладенні нових шляхів крізь старі райони необхідно враховувати також і необхідність зберігати існуючі комунікації.

Наприклад, побудувати пішохідний міст через колію між Жасмінною та Залозецького, надземний пішохідний перехід над Старожучківським шляхом, який би сполучив дві частини Староконстянтинівської. А люди будуть тільки вдячні – за зекономлений час, забезпечену чистоту одягу та спокійніший характер. Люди будуть неквапливішими і більш виваженими. Та і смертність буде нижчою, бо коліями ніхто вже не йтиме, та і швидкісні магістралі ніхто не перебігатиме.

 

Влад Горенюк 

1