Сьогодні День народження Ольги Кобилянської

Вона так і залишилася загадкою. Кожен читач, кожен дослідник знаходили, знаходять і будуть знаходити багато всього в її полірецептивних текстах. Але навряд хоч хтось наблизився до Неї.

Її виняткова самодостатність прирекла її на самотність - скільки б людей не крутилося навколо неї. Але вона любила життя. Вона завжди тужила за своїми "верхами" - за горами, якими гуляла, сміливо їздила верхи на коні, лежала на древніх мохах, видивляючись небо між верхівками сосен і смерек, слухала, як з гілля глухо скрапують у мох краплі після дощу. Дивилася з вершин на гори, вкриті хвилями дерев, і бачила в них море, про яке мріяла все життя, але так і не побувала там (що відбувалося в її серці, коли друзі привезли їй пляшку з морською водою, також залишиться таємницею). Усе життя її було пов'язане з Буковиною, прив'язане до Буковини.

Змушена жити у "долах", вона зуміла полюбити Чернівці і стати невід'ємною частиною цього міста, яке без неї, її духу тепер важко уявити, адже вони так пасували одне одному.