Сміття, кругом сміття… Чернівецька область потопає у смітті

Ну, що там якесь сміття, купка побутових відходів? Спакував у кульок-другий, доставив у поле чи посадку, у кращому випадку прикрив листям чи землею – і по всьому. А тут галас на всі світи, що людство, бачте, не просто потерпає, але ось-ось захлинеться в бруді, від якого життя милого не стало.

Думаймо, як хочемо, та саме сміття, ті, здавалося б, безневинні побутові відходи, яким не можемо (скоріш не хочемо) дати ради, й призведуть до глобальної катастрофи. У купі з нестачею їжі та питної води ця біда, якщо не оговтаємося, й призведе до загибелі нинішньої цивілізації. Це не припущення, це вердикт вчених-екологів планетарного масштабу. Робити висновки?  Треба, але чи не пізно, любі друзі? Ох, й дотинає цей ющенківській вислів – та бодай йому грець!

Але даваймо, глянемо, а що ж діється із цим сміттям у нашому краї, як боремось, аби не стріти на стежині, дорозі, біля води завалів відходів, бездіяльне ставлення щодо їх захоронення вже сьогодні дається взнаки у всьому сущому? Втішатися нема чому. Куди б не пішли – чи то на річку, чи в ліс по гриби – кругом сміття, яке не просто муляє зір, а й вбиває.

Прикладів на цей рахунок просто не перелічити. Мене особисто жахливо вразила картина в Садгорі, по сусідству з лісопунктом Чернівецького держлісгоспу. Там, на пункті прийому металобрухту, день у день з нього випалюють залишки пластика. Аби чистішим був той метал. Пасма ядучого і смертельного небезпечного диму хмарами оповивають прилеглу територію, де проживають садгірці.  Думаєте, когось сколихнув подібний злочин, бодай би групку депутатів Чернівецької міськради, зокрема з партійки «Рідне місто», котрі багато про все глаголять, але практично нічого не роблять? Грім ударить, коли хтось, вдихаючи сморід, не доведи Боже, віддасть Господу душу.

Хтось, звернувши увагу на ці рядки, неодмінно скаже: «Але ж так не скрізь, десь таки є ґазди, котрі по-господарськи дають лад відходам, дбаючи про навколишнє середовище». Хто заперечує? Завітайте сьогодні у славний Банилів на Вижниччині, яким мудро керує Василь Соломко. Роботу по надійному захороненню відходів Василь Дмитрович організував так, що по всьому периметру причеремошського села не відчуєте й натяку на захаращеність відходами. Для порядку, на кожній вулиці виставлені контейнери для збору відходів, які за будь-якої погоди доставляються на стаціонарний полігон.

У такий спосіб дає лад сміттю голова Перебиківецької громади, що на Хотинщині, її керівник Віктор Дронь. Щойно доставлені на полігон відходи там без жодної затримки трактором засипаються ґрунтом. Дороге це «задоволення». Та в рази дорожче для людей здоров’я. «І цим живемо», – пояснює Віктор Васильович.

Пригадується і ще один повчальний приклад, як боротися і розпоряджатися сміттям. За життя та 5-річної каденції на посаді голови м. Вашківці покійний Володимир Гарас утримував у штаті посаду лугового. Мабуть, єдину такого плану у світі. Цей луговий оберігав від забруднення прибережжя Черемоша. І таким воно було чистим та охайним за життя уже давно упокоєного Гараса – ну, якщо неземним раєм, то майже на рівні.

Відійшов у засвіт Володимир Онуфрійович, одразу не стало на посаді й лугового. Нове начальство скоротило посаду. Бачте, гроші нікуди дівати! А зараз, через купи сміття, до гірської річки підійти проблематично.

Та годі нарікати, що в усьому безголов’ї з цим сміттям винні одні чиновники, котрі начебто знають проблему, та палець об палець не вдарять, аби наводити порядок. Та ми й самі, любі друзі, часто-густо, не задумуючись, підточуємо здоров’я Матінки-природи. Якось ще за життя колишній директор Колінковецької школи Євгеній Нікандрович Лускалов, з яким дружив по життю, схвильовано повідомив: «Через сміття в топорівському лісі, куди вивіз пасіку, ніде ногою ступити. І куди тільки той сільський голова дивиться? Поважав Євгенія Нікандровича, але прямо сказав: «Дивиться, куди треба. Але кожного негідника, котрий після відпочинку на природі залишає після себе банки-склянки, інший непотріб, той сільський голова за руки не вхопить. Навіть, коли, Євгенію Нікандровичу, й дуже йому захочеться».

Традиційно для себе планую ще нинішньої весни побувати на призабутих путильських хутірцях Замогилі, Соколі, Шпетках, Галицівці, Андреківському, а коли вистачить снаги, то, може, й у Дарадудах, де жив знаменитий карпатський мольфар Прокіп Дарадуда. Із впевненістю, що тільки там залишилася в первозданній красі природа, яку Господь створив для людства ще мільйони років тому.

Іван Агатій,

Заслужений журналіст України

ДОВІДКОВО:

 Остап Семерак: Від місцевих органів влади залежатиме наскільки швидко Україна зможе вирішити проблему зі сміттям

Міністерство екології та природних ресурсів України найближчим часом оприлюднить Методичні рекомендації – практичні інструкції для органів місцевого самоврядування із розробки регіональних планів управління відходами, які визначатимуть потреби кожного регіону щодо створення нової інфраструктури з переробки, утилізації та видалення відходів. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак під час селекторної наради з керівниками районних державних адміністрацій та міськими головами в рамках робочої поїздки на Тернопільщину.

Він нагадав, що Україна вперше за всі роки незалежності отримала системне бачення реформування сфери управління відходів.

«Ми не можемо більше робити вигляд, що в Україні не існує проблеми зі сміттям. Побутове становить лише 3% від загальної кількості. Наприклад, куди складніша проблема із промисловими відходами, які несуть серйозні ризики для людей і довкілля. Урядом вже напрацьовані загальнонаціональні стратегічні документи із реформування цієї сфери», – пояснив Міністр.

Зокрема, перший етап реформи передбачав розробку та схвалення Національної стратегії управління відходами до 2030 року та Плану її реалізації. Обидва документи вже схвалено Кабінетом Міністрів України.

«Насправді людей цікавить, коли конкретно в їхньому населеному пункті з'являться нові баки, сміттєсортувальні лінії та інша необхідна інфраструктура. Відповіді на ці питання дадуть регіональні плани управління відходами. Їх має розробити місцева влада. Уряд визначив нову національну політику управління відходами, але вирішити «сміттєву проблему» можна тільки завдяки чітким та послідовним діям на кожному рівні – від національного до локального», – пояснив Остап Семерак.

Він зазначив, що Мінприроди підготувало Методичні рекомендації для органів місцевої влади щодо вимог та формату регіональних планів управління відходами, які визначатимуть конкретні потреби регіонів щодо створення нової інфраструктури з переробки, утилізації та видалення відходів, детальний аналіз поточної ситуації з управління відходами на місцях, перелік конкретних заходів з належного управління ними.

Крім того, на рівні Мінприроди проводиться робота щодо координації діяльності донорів та проектів для допомоги регіонам розробити такі плани. Так, з травня цього року в рамках проекту «Допомога органам влади України у впровадженні Національної стратегії управління відходами» буде проведено ряд тренінгів для представників місцевих органів влади.