"Скидати, чи гадити, гадити, чи скидати?", або як трохи відомий у нашому і присільських селах Василь Сафронович братву "спалив"

Весняна клінічно-політична картина лише підтвердила відому тезу про те, що березень і листопад є найбільш критичними місяцями не лише для людей із серцево-судинними, шлунково-кишковими, душевними та легеневими хронічними болячками, але й для осіб, які думають, що вершать політичну долю українців у центрі та на місцях. 

***

У понеділок на сесії міськради трохи відомий у нашому селі і трохи у присільських селах Василь Сафронович скидали мера Каспрука. Скидали якось так – не дуже (вийшла якась скидалка), але "спалили" майже всю братву – один раз 19 "брател і сестрел" засвітилися у цій авантюрі, а інший -16 (у трьох таки видно кільцеві мускули стислися від політичної напруги, бо хто зна, часи тривожні…). 

На вулиці нині ж не "звьоздний" березень 2011-го, коли і "бики" у коридорах мерії на підхваті, і "стволи" за пазухами, і тесаки у шкарпетках, і бабла мішками, і "підписка" Митра та Юрика, і "у левах" - "князь" Буковини-Бесарабії та драчинецьких індиків з інтриганом Грішкою хороводять, олійцю у вогник підливають, лохів розводять, "шахматки" малюють і руки від того потирають. На вулиці нині "судомно-тривожний" березень-2017, а за ним – повна "туманність Андромеди" і привиди Відня, Тель-Авіва та молдовських кукурудзяних полів маячать. А відповідальність за політичні авантюри і волюнтаризм треба брати на себе і нести її самому (не на Бешлея ж її перекласти, що з нього візьмеш – як тільки півень клюне справжній і смажений, то голосно заверещить про політичні переслідування і блисне п’ятами). 

Отака дилема життєва у поважного бізнесмена, відомого політика, медіаімператора, батька дітей і чоловіка заслуженої проєвропейської реформаторки-дружини Василя Сафроновича. Проста дилема "Скидати, чи гадити, гадити, чи скидати?" Ви звичайно ж, шановний, моїх порад не потребуєте (не часто вірили халіфи-небожителі дервішам, тому халіфи часто й мінялися не з власної волі). Та все ж, краще бути живим-здоровим скунсом у кущах, ніж героїчною трофейною шкуркою дикої собаки динго біля чийогось каміну. Хоча, у кущах часом незручно, а біля каміна завжли тепло і комфортно. Та все ж… На дворі ж 2017-й, а не 2013-й… Не вірите? У календар гляньте. 

Олександр МОСТІПАКА

Джерело: molbuk.ua