Скоро, скоро горицвіт горою на Заставнівщині і Кельменеччині запалає...

На терені краю ця надзвичайно рідкісна квітка цвіте-палає тільки в трьох місцях – на Заставнівщині і на крутосхилах Дністровського водосховища, що на Кельменеччині.

Але тут, біля Цванського мосту, пообіч дороги, що веде на Баламутівку та мої рідні Ржавинці, розмай горицвіту вражає особливою розкішшю. Гора, яку квітка вкриває, просто палає. Горицвіту така сила-силенна, що ногою ніде стати.

З’яву такої кількості польового первоцвіту старожили коментують всяк по-своєму. Але ось припущення однієї з версій. Люди, чимало з котрих вже давно у засвіт відійшли, вповідали, що на цьому схилі в кілька гектарів квітка горицвіту милувала зір із незапам’ятних часів. Та особливо заяснів цей квіт після запеклих боїв першої Світової війни, коли саме тут, у районі Цванського мосту з обох воюючих сторін полягла неміряна кількість солдатів.

… Ось-ось у відлунні церковного малинового передзвону вшануємо один з найвеличніших православних празників – Великдень. Дорогою додому, на могилу батьків, обов’язково на схилі Цванського мосту візьму квітку-другу горицвіту, який розкішно цвіте тільки на ці свята. Хтозна, хтозна, може, так розпорядилися самі Небеса в пам’ять про убієнних тієї далекої війни.

Іван Агатій