Шостакович і Дворжак завершили музичний сезон в Органному залі Чернівецької обласної філармонії
Для концерту в день памяті жертв війни 22 червня академічний камерний оркестр Чернівецької обласної філармонії підготував Камерну симфонію Дмитра Шостаковича. Це переклад Восьмого квартету композитора, здійснений Рудольфом Баршаєм. написану композитором 1960 року. По війні на той момент пройшло вже 13 років, але скорботна пам’ять ніколи не відходить ні з історії людства, ні з душ творців митецької історії цього людства.
Твір важкий для слухання. Мелодійні фрази ніби витягуються з свідомості композитора у зміненому, інколи спотвореному – муками, втратами, страхом – звучанні. І це не лише війна спричинила ці муки: Шостакович ніколи не зміг дистанціюватися й від жахів сталінських репресій. Усі ці почуття роками накопичувалися в творчому доробку композитора, щоби ще отаким чином, у такому поєднанні прозвучати в квартеті автора. І ще раз – уже за майстерності Рудольфа Баршая – перетворитися на Камерну симфонію, яку ми, зрештою й мали змогу почути…
Серенада Дворжака певною противагою зайняла друге відділення фінального концерту сезону.
Камерний оркестр як завжди порадував ретельним прочитанням – і натхненним виконанням – обраних творів. Художній керівник оркестру Народний артист України Павло Чеботов в іпостасі диригента надав змогу відчути вимогливість керівника і водночас високе натхнення виконавця. Я навіть могла б зауважити, що Павло Миколайович цього разу був і ліричніший, і пристрасніший, ніж ми звикли його бачити зазвичай.
І ще одне відкриття для слухачів: молода ведуча Тетяна Когут. Відчувається, що вона дуже багато знає про музику – і дуже хоче якнайбільше віддати цих знань слухачам, коментуючи виконувані твори. І це не певний набір фраз щодо твору, а щоразу своєрідна музична новела ведучої.
І хоча люблю літо, з нетерпінням чекатиму осені – для нових зустрічей з музикантами в новому сезоні.
Лариса ХОМИЧ для buknews.com.ua
фото filarmoniya.cv.ua
КОМЕНТАРІ (3)
Нажаль, в статті немає ні слова про те, що у залі слухачів було не набагато більше ніж виконавців. Я уявляю, як сумно ім було дивитись у майже порожній, чудовий зал органного залу.
Влад
25 червня 2013 11:16
Автор статті і ми, глядачі, аж ніяк не є відповідальним за наповненість залу глядачами. Але є масова культура і є Мистецтво для Мистецтва. Спитайте, яке ім’я відповідає прізвищу Ньютон? Більшість назве Міка, а не Ісаак. А щоб послухати такий репертуар, як на цьому останньому концерті (на який приходимо не дивитися, а слухати), передбачається ніяк не розвага… Теж дякую виконавцям за прекрасну музику і чекаю на нові концерти!
Tetyana Strylchik
25 червня 2013 16:35
Влад має на увазі не відповідальність за наповнюваність залу, а констатацію фактів - знаючи стан речей, можна на нього впливати.
Зеник
26 червня 2013 16:41