Рахів фестивальний: грали трембіти, танцювали гуцули, частували гостей кулешею, бриндзою і вурдою

Рахів фестивальний: грали трембіти, танцювали гуцули, частували гостей кулешею, бриндзою і вурдою

06.09.2016, 13:30

Два дні сонячний, причепурений, убраний, мов горянин-панімолодий (наречений) Рахів, що на Закарпатті приймав ХХІІІ Міжнародний гуцульський фестиваль та ХVI фестиваль-ярмарок бриндзи. У суботу — 2 вересня — спершу зранку шикувались колони делегацій – гуцулів з Рахова, Вижниці, Путили, Вашківців, Верховини, Косова, Яремчі, Надвірни і Коломиї, а за ними шановні гості з Молдови, Румунії, Словаччини, Угорщини та Латвії, аби разом під звуки трембіт і оркестрів народних музик рушити до оновленого амфітеатру в урочищі «Буркут», де красуні-смереки, стрункі і високі, тягнуться до синього неба.

Розпочалось гуцульське дійство підняттям Державного Прапора під звуки Гімну України. Слово для привітання та право запалити фестивальну ватру було надано голові Закарпатської облдержадміністрації Геннадію Москалю. Відтак знову заграли трембіти і почесна гостя — представник Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова зареєструвала новий рекорд: одночасної гри п’ятидесяти шести трембіт і вручила спеціальний сертифікат Геннадію Москалю.

Раз за разом піднімались на сцену амфітеатру гуцульські оркестри і солісти, ансамблі танцюристів, чиї яскраві виступи нагороджувались гучними оплесками сотень глядачів. Не стигали музика і співи, кружляли у парах танцівники ввесь день ХХІІІ Міжнародного гуцульського фестивалю у Рахові, який передав естафету Коломиї, котра прийме наступний фест 2017 року.

 ***

Ледь піднялось сонце над горами в неділю, 4 вересня, як до урочища «Буркут» потекли ріки народу — рахів’ян, гостей міста. До речі, цьогоріч на фестиваль-ярмарок бриндзі з’їхалось щонайменше десять тисяч люду з країв близьких і дальних Уккраїни та з-за кордону, які гарно веселились, щедро ярмаркували. А тут було що купити: смачні бриндза і вурда, будз і сир десятки сортів, ароматних вин закарпатських виноградарів, сувеніри і гуцульські вишиванки. Як кажуть рахів’яни, бери, що душа бажає і брали як у суботу: грошей, що в гаманцях мали не шкодували!

Василь ГЕЙНІШ.

Глибока-Рахів-Глибока.

Р. S. На подібних фестивалях у рідному Рахові я вже бував не раз. Але дуже порадів за земляків, котрі нині зуміли підготувати дороги міста і в’їзду до нього без жодної ями на асфальтівці, вищерблених плиток тротуарів. І це особливо підкреслювали гості, зокрема буковинці. Тож, хочу від імені всіх віддати належне зусиллям меру Рахова Віктору Медведю, головам Рахівської РДА та райради Павлу Басарабу, Василю Дану і зняти перед ними крисаню (капелюха).

1