Позивний «Станиця» у Чернівцях: активісти організували святкову програму для дітей з Луганщини

Серед безлічі масових заходів цьогорічного Петрівського ярмарку у Чернівцях було чимало доброчинних. Проте один з–поміж них, який не значився в жодній офіційній програмі, вирізнявся особливим теплом і людяністю.

 –        Сьогодні у всіх нас позивний «Станиця», –  інструктував дівчат і хлопців активіст  громадської організації «Золоті Леви Чорної Сотні», щоб вони не загубилися у ярмарковому багатолюдді Чернівців. Не зайва пересторога для дітей у майках з логотипами "Станиця Луганська - це Україна", навіть якщо вони перебувають у святковому місті з доброзичливими мешканцями. Адже на Петрівському ярмарку стільки спокус.

 – Почуєте слова «Станиця Луганська» – збираємося і рухаємося далі, – продовжував інструктор.  Врешті недільна прогулянка Чернівцями з відвідуванням  атракціонів у парку імені Тараса Шевченка і катання на картингах  – це для дітей відпочинок. А для дорослих необхідність підтримувати порядок і забезпечити безпеку дітей. Ну, і по змозі, не заважати їм розважатися.

Дивіться фоторепортаж тут: Про нащасливіший день дев'ятирічного Вадима з Луганщини у Чернівцях, який йому подарували "Золоті Леви Чорної Сотні" (фоторепортаж)

 - Група у складі 34 дітей із різних поселень Станично-Луганського району Луганської області і двох вожатих, які їх супроводжують, відпочивають у таборі  «Вогник Буковини», що у с. Валя Кузьмин, - розповіла вожата-волонтер групи Юлія Давиденко. – Це переважно школярі: найменшому дев’ять років – найстаршим по шістнадцять.  З Рубіжного ми їхали до Києва. У Києві нас зустрічали  «Золоті Леви Чорної Сотні», які супроводжували нас до Чернівців. На Буковині відпочиваємо уже майже 21 день. Загалом у «Вогнику Буковини» відпочивають 240 дітей. Багато з Чернівців. Прийняли нас дуже тепло. Перед поїздкою дехто з батьків, звісно, трішки остерігався. Проте зараз, коли діти захоплено розповіли, як їх тут прийняли, батьки  задоволені, що дали можливість дітям відпочити. Разом з іншими ми відсвяткували свято Івана Купала, провели міні-Олімпійські ігри. Різні загони настільки здружилися між собою, що багатьом не хочеться  повертатися назад додому. Хоча до виїзду на Буковину готується вже наступна група луганських дітей.

 -          Ініціатива привезти на відпочинок дітей належить Станично-Луганській райраді Луганської області – розповів керівник ГО "Золоті Леви Чорної Сотні" в Чернівецькій області Олег Громадський. –   Місце, звідки приїхали ці діти –  одна з найбільш "гарячих" точок Донбасу. Це та територія, де відбувалися бойові дії, а поселення зазнали дуже інтенсивних обстрілів. По них били із зеніток, гармат та мінометів великого калібру.  Знаємо це не з чужих слів, а пересвідчилися на власному досвіді. Адже самі служили там, на передовій в зоні АТО, як бійці "Чорної сотні". До речі, наш батальйон «Чорна сотня» досі там служить. Тому коли постало питання про прийом і супроводження цих дітей до місця відпочинку ми ні хвилини не вагалися. Адже вважаємо дітей Станично-Луганського району  своїми підшефними. І таким чином прийняли естафету доброї справи.  У Києві їх супроводжували київські активісти нашої організації, а в Чернівецькій області це робимо ми. На свято Петра і Павла вирішили влаштувати для них екскурсію святковими Чернівцями з відвідуванням різноманітних атракціонів, пригостити різними смачними стравами.  Приймаємо цих дітей, як своїх власних.

-          Найяскравішим спогадом відпочинку на Буковині, напевно, є дружний колектив, - каже Ігор. – Всі дуже здружилися, хоча ми всі з різних населених пунктів. Нам все дуже подобається, багато цікавих заходів, конкурсів,  вражень.  Для кожного є щось цікаве. Їхали з гарним настроєм. Хотілося відпочити. Часто чули вистріли. На щастя, до мого поселення це ще не дійшло. Хоча всі розуміли небезпеку. Перед поїздкою про Чернівці ми нічого не знали. Довідалися вже в дорозі. А коли побачили, куди потрапили, то дуже зраділи. Маємо лише позитивні враження. Тут все зовсім інше.

 -          Наступного року не вдасться поїхати на відпочинок – матиму інші клопоти – ЗНО, вступ до вузу, - розповіла Олександра, 15 років, зі Слов’янки-Богданівки. – У шкільні роки один раз відпочивала у санаторії в Одесі. Щиро рада, що скористалася нагодою поїхати відпочити. Під кінець зміни розумію, що недаремно сюди приїхала. Усе дуже подобається. Звісно, ми бачимо, чуємо усі ці страшилки про Західну Україну. Проте ми чудово розуміємо, що тут живуть такі самі люди. Ніякого страху їхати сюди не мали. Напевне єдине, чого остерігалися, коли виїжджали – це покидати свій дім. Тому що невідомо, що з ним може статися за день-два. Це єдине застереження, яке відчували перед поїздкою. На навчання мрію поступити до Львівського медичного інституту. Ніяких мовних проблем ми тут не маємо, дуже цікаво було почути у таборі румунську мову. Особисто я можу розмовляти як російською, так і українською мовами. Я навчаюся в українській школі, українському класі. Тому жодних проблем не було.

 І справді: досить було одного погляду на дітей, які прогулялися вулицею Ольги Кобилянської дорогою до парку Шевченка, щоб пересвідчитися: більшість страшилок, якими лякають мешканців різних частин України – часто одне одним, не більше ніж маніпуляція. А діти – завжди діти, незалежно від того, в якому регіоні країни вони проживають. Дівчат прогнозовано зацікавили яскраві весільні сукні у вітринах чернівецьких крамниць, хлопці із задоволенням фотографувалися на фоні ретро-автомобілів…

 Біля парку дітей з Луганщини зустрічали волонтери, які пригостили їх морозивом і французькими вафлями.

 А журналісти скористалися нагодою, щоб продовжити розмову з організаторами заходу і поспілкуватися з найменшим членом групи, яка приїхала на відпочинок. З’ясувалося, що Вадим, який закінчив третій клас, приїхав не один, а з сестрою Анастасією. Сестрі і брату відпочинок також подобається. Хоча перед поїздкою мали сумніви. Не хотіли залишати маму одну вдома.  

 -          Ходимо на дискотеки, свіже повітря, розваги,  - перелічує Настя особливості відпочинку.

-          А мені подобається грати у футбол, -  має свою думку про пріоритетність розваг хлопець. Про київський інцидент з голубом, якому випадково видер хвоста, Вадим розповідає явно засоромившись.

Брат з сестрою залишаються в таборі на другу зміну. Основна причина – дуже сподобалося.

 Насправді реальність набагато жорсткіша, щоб не казати жорстокіша.

 -          Під час обстрілів всі діти ховаються по підвалах, – розповів  Андрій Поляк, заступник командира «Чорної сотні». – Тому просто так на вулиці ви їх там не побачите. Частина дітей залишається на другу зміну, тому що там, де вони проживають неспокійна обстановка. Можливо тому нам так радісно бачити їх тут, на сонці, в оточенні цих добрих людей. Тут вони можуть відчути себе у безпеці, у своїй рідній мирній країні. У місці, де влада переймається справами дітей, а громадські організації допомагають дітям почувати себе щасливими. Влада зробила можливим їхній відпочинок, а завдання нашої організації ширше донести до дітей інформацію про Західну Україну, показати колорит буковинсько-чернівецької землі. Влада забезпечує те, що повинна забезпечувати. А зовсім інше тепло людських стосунків, увага, допомога волонтерів, підприємців, в тому числі наша.   Такі речі доповнюють одне одного. І таким чином складається повна картина дійсності. Тільки так ці діти зможуть зрозуміти, що ми робимо для них все разом, щоб їм було зручно і затишно.

На атракціонах у парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка більшість дітей, звісно тим кому дозволяли вік і зріст, кинулися до так званих екстремальних. На обличчях з’явилися щирі посмішки, а   від сумнівів, якщо такі й виникали, діти одразу відмахували:

-          Навіть якщо трішечки страшно кататися – все одно будемо, - можна було почути у дитячому гурті.

Менші теж не втрачали нагоди розважитися по-повній. Кілька годин у парку промайнули непомітно.  Довелося навіть поспішати до комфортабельного автобуса, щоб встигнути на наступну розважальну локацію – картинг-клуб «Халабуда».

-          Це найщасливіший день мого життя, - радісно заявив дев’ятирічний  Вадим, коли ще  й довідався, що крім катання на картингах в «Халабуді» на дітей чекає обід – особливо піца!

 На картингах каталися всі без винятку:  від великого до малого – дівчата і хлопці. І якщо перші кола дехто проходив ще із певними застереженнями, то незабаром діти ганяли на повну.

 Не залишили поза увагою також інші можливості розважитися.

 Насамкінець донечки Андрія Поляка подарували чудові модні браслети з резинок на згадку про гарно проведений день. Усі – ручної роботи, які виготовляли до пізньої ночі. А ще картини дитячої художньої студії «Жива фарба». Дитячі малюнки від чернівецьких дітей нагадуватимуть дітям з Луганщини незабутнє літо, яке вони провели на гостинній Буковині. 

Господарям картинг клубу, які забезпечили дітей харчуванням і організували чудові розваги, дісталася подяка від командира  «Чорної Сотні" в Чернівецькій області Олега Громадського. І прапор цієї громадської організації. А   ще, можливо, найцінніше:  дружне «дякую» і «Слава Україні! Героям Слава!» від луганських дітей.