Погляд з Брюселля і Чернівців за підсумками саміту НАТО у Вільнюсі...
Журналіст з Чернівців Ростислав Демчук, який багато років живе і працює у Брюсселі, та чернівчанка, історикиня Ганна Скорейко подилися думками щодо підсумків саміту НАТО у Вільнюсі.
Ростислав Демчук не приховує власного розчарування, натомість Гання Скорейко вказує на необхідність продовжувати виконувати домашню роботу і премагати у війні.
"Україна чекала на чіткі і зрозумілі меседжі від саміту НАТО у Вільнюсі, але вийшло навпаки. Офіційний Київ подав чіткий і зрозумілий сигнал: надайте Україні новітню і потужну зброю. Українcькі ж бо вояки захищають не лише свою вітчизну, але і східні рубежі НАТО і ЄС. Знайшли собі "буферну зону" - Україна. Тому, дещо зухвалі заяви Володимира Зеленського під час саміту є цілком виправдані.
Щодо поведінки і позиції Байдена - остаточно розчарував мене. Та й не лише мене. Дідо старий і немічний. Кращим він не стане. У панамериканській геополітичній ідеології є дві взаємовиключаючі тези. Не можна дозволити Україні програти у війні з Росією - інакше повернення до дуже холодної, навіть морозної війни з Росією і високі ризики для східноєвропейських держав НАТО. З іншого боку не можна допустити повного розгрому і розпаду Росії. Розпад РФ відкриває шлях для Китаю не лише економічно, але і політично прибрати до рук Монголію, Далекий Схід, Сибір, Казахстан... Зросте роль Туреччини у країнах Центральної Азії. Цього Америці непотрібно. Їм потрібен якийсь Горбачов-2 в Кремлі. Маріонетка США на чолі РФ.
Саміт НАТО був настільки контрпродуктивним (за виключенням згоди Туреччини щодо вступу Швеції в НАТО), що президент Польщі Анджей Дуда спробував внести свіжий подих у ці посиденьки у Вільнюсі. Він запропонував введення миротворчих сил НАТО в Україну за умов припинення вогню з обох боків.
Ні, сьогодні така схема для України недоречна. Якби Дуда запропонував Балканський сценарій примушення Слободана Мілошевіча до миру - варто було б Києву над цим замислитись. Тоді щоночі авіація країн НАТО громила в "ноль" інфраструктуру Сербії по усій її території. Але Сербія - не Росія. Там бомбити й бомбити.
Тому Володимир Зеленський відповів на запитання журналістів: "Я чесно хочу сказати, що ми не зацікавлені, поки ми не в НАТО, щоб у нас розташовувались ті чи інші збройні сили". На думку президента, наразі ЗСУ достатньо, а питання полягає у постачанні Україні конкретної новітньої зброї зразка НАТО.
"Партнери розуміють, що у нас потужна армія. І коли ми будемо в НАТО, то наші військові, які зрозумілі, з досвідом військовим — ось вони, впевнений я, можуть бути запрошеними в рамках чинного законодавства забезпечувати відповідну безпеку на територіях інших держав НАТО", – сказав Зеленський.
Якщо я щось забув тут додати - нагадайте.
Автор: Rostyslav Demchuk
І ще один погляд:
"Що Україна для тебе? Ніщо! І весь світ!" - Так можна перефразувати знаменитий епізод з фільму Рідлі Скота щодо сьогоднішньої ситуації у світі на тлі результатів Вільнюського саміту. Уже чую звідусіль жалі та образи, прикрості та ремствування.
Але стоп! Україна не виконала домашнє завдання! Із семи кроків вона зробила всього два! ДВА! Ми точно знаємо, що хочемо отримати, але не хочемо робити, що мусимо? НАТО - це клуб дорослих і відповідальних, а не Карітас! Тому дорослішаймо!
Ще раз нам нагадують, що наша важка війна - це не тільки результат путінського безумства, але й нашого безголов"я, інакше ми б вимагали у ВСІХ українських урядів та президентів проведення реформ судочинства, розбудови демократичного суспільства, реальної свободи слова, забезпечення обороноздатності держави!
Це урок, який маємо дуже швидко засвоїти і рухатися далі! Так, вікно Овертона для нас все ще відкрито. Це справді унікальна ситуація, яку здобув своєю безпрецедентною стійкістю український народ. Але вона короткочасна і ми не маємо права знехтувати можливістю, образитися на цілий світ і заламувати руки.
На цьому етапі державного розвитку нам треба виграти війну. У нас сильні союзники і вони з нами. До перемоги! Хто на фронті - тому сили і віри! Хто в тилу - донатимо на ЗСУ! Бо, як писав великий Шевченко, нема на світі України, немає другого Дніпра! Бо для нас Україна понад усе!
