Після Андруховича «Свобода» і «Правий сектор» переключилися на цькування професора Джорджа Грабовича

Відкритий лист до Президента України Петра Порошенка та української громадськості

Шановний пане Президенте!

Шановна українська громадськосте!

Ми, представники міжнародної спільноти науковців, митців та громадянського суспільства, хочемо висловити крайню стурбованість тими явищами ідеологічного тиску, які супроводжують висунення претендентів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Водночас хочемо закликати Вас до глибокої реформи Національної премії з метою відновлення довіри до цього інструменту відзначення досягнень в українській культурі, науці та мистецтві.

До цього нас спонукає неприйнятний рівень заідеологізованості і дискусії довкола номінації на премію професора Гарвардського університету Григорія Грабовича. Українське суспільство, яке на Майдані боролося за гідність кожного та за цінності і свободи демократичного суспільства, заслуговує на Національну премію, що відповідає найвищим світовим стандартам. Натомість дискусія зводиться до обвинувачень у «бракові патріотизму», «антитрадиціоналізмі», «нестримному лібералізмі» замість серйозного обговорення внеску претендентів.

Премію імені Тараса Шевченка 1961 року створила Рада міністрів УРСР на відзначення «високоідейних та високохудожніх» творів і для «сприяння дальшому розвиткові української радянської літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру і кінематографії». Упродовж існування премії і до сьогодні саме «ідейний» бік цієї відзнаки часто переважав критерії естетичної якості й наукової глибини, що призвело до послідовної дискредитації премії, яка носить ім’я визначного українського поета. Уже давно премія не співмірна із генієм Тараса Шевченка і мало впливає на культурні та наукові процеси в країні.

Праці Григорія Грабовича висунув на здобуття премії у напрямку «літературознавство та мистецтвознавство» Інститут літератури ім. Т. Шевченка Національної академії наук України. Глибину кризи та рівень заідеологізованості премії унаочнила дискусія довкола цієї номінації.

Як професор кафедри української літератури імені Дмитра Чижевського у Гарвардському університету і президент Наукового товариства ім. Шевченка у США Григорій Грабович робить неоціненний вклад у дослідження української літератури та культури на найвищому світовому рівні. Як головний редактор часопису і видавництва «Критика» він є одним із найвпливовіших борців за поширення методів неупередженої та зваженої раціональної дискусії щодо всіх складних питань української історії та культури від давнини до сучасності. Глибокі й інноваційні праці Григорія Грабовича привертають до українських питань і молодих, і досвідчених науковців з усього світу. Своїми працями він впроваджує найвищі стандарти світової науки в україністику і є посередником між західною та українською наукою. Це стосується його розвідок з українсько-польських та українсько-російських літературних взаємин, єврейської теми в українській літературі, студій про багатьох українських письменників, починаючи від Івана Вишенського до Миколи Хвильового та Павла Тичини, критичних досліджень про колоніальний і тоталітарний спадок в українській літературі, культурі та науці. Особливої уваги заслуговують його шевченкознавчі студії, яким він присвятив понад сорок років свого життя.

Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники правих і праворадикальних організацій, рухів та партій («Свобода», «Правий сектор», «Науково-ідеологічний центр імені Д. Донцова») та науковці із сумнівною або скомпрометованою репутацією, ідеологічно пов’язані з цими силами, розгорнули широку кампанію з дефамації особи Григорія Грабовича. В опублікованих заявах і закликах ці особи та організації вдаються до методів дискредитації та знищення опонента, добре знайомих нам із совєтських часів.

Відтак формулювання та висловлення Григорія Грабовича вони виривають із контексту досліджень і перекручують, а самому дослідникові приписують ідеї, озвучення яких повинно викликати почуття «праведного гніву» у тих, хто не знайомий із працями чи особою науковця. Керуючись своїми застарілими і вкрай політизованими уявленнями про сучасне українське суспільство, ці сили приписують Григорію Грабовичу саме ті висловлення і навішують ті наліпки, які, на їхню думку, найефективніше шокують українців і переконують їх у тому, що присудження йому премії є нібито неприпустимим. Зайве й говорити, як далеко такі методи лежать від принципів літературознавства та наукового дослідження і незаанґажованого суспільного обговорення.

Оскільки українська громадськість досі не виробила механізмів дієвого захисту від таких брудних кампаній, а українське законодавство надалі є неефективним у боротьбі з дифамацією, ми рішуче виступаємо на захист честі і гідності Григорія Грабовича – нашого колеги та відданого друга демократичної України.

Ми закликаємо усіх людей честі приєднатися до нас і рішуче засудити такі напади, як неприпустимі та руйнівні для нового українського суспільства, що прагне демократизації та звільнення від минулого тоталітарного спадку.

Водночас ми звертаємося до Вас, пане Президенте, із закликом до радикальної реформи самої Національної премії ім. Т. Шевченка та її рішучого відмежування від впливу ідеологічно упереджених сил. Для дієвості і престижу премії потрібно лише одне: присудження премії винятково на основі естетичних здобутків і наукових критеріїв комітетом, який складається з компетентних та ідеологічно незаангажованих митців і науковців, які мають міжнародне визнання.

Ми закликаємо українські громадські організації та всіх небайдужих громадян протистояти брудній кампанії проти Григорія Грабовича, а висунення  його на здобуття Шевченківської премії 2015 року сприймаємо як унікальний шанс розпочати реформу премії, яка вже давно на часі.

Ми готові долучитися до вироблення засад і посутнього обговорення реформи Національної премії імені Т. Г. Шевченка.

З повагою,

Віталій Чернецький
Професор, департамент славістики, університет Канзасу, США
Директор, Центр російських, східноєвропейських та євразійських студій, університет Канзасу, США
Президент, Американська асоціація україністів

Тамара Гундорова
Член-кореспондент НАН України, професор, доктор філологічних наук
Завідувачка, відділ теорії літератури, Інститут літератури ім. Т. Шевченка Національної академії наук України
Декан, Вільний український університет, Мюнхен, Німеччина

Олег Коцюба
Доктор філософії (Ph.D.), лектор, стипендіат Коледжу, департамент славістики, Гарвардський університет, США
Головний редактор, портал «Критики» www.krytyka.com

Микола Рябчук
Президент, Український центр Міжнародного ПЕН-клубу

Михайло Мінаков
Доцент, доктор філософських наук, НаУКМА

Олександр Пронкевич
Доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології Чорноморського державного університету імені Петра Могили
Президент Асоціації іспаністів України

Сергій Плохій
Професор, департамент історії, кафедра української історії ім. М. Грушевського, Гарвардський університет, США
Директор, Український науковий інститут Гарвардського університету, США

Майкл С. Флаєр
Професор, департамент славістики, кафедра української філології ім. О. Потебні, Гарвардський університет, США

Джованна Броджі
Професор, Міланський університет, Італія

Михайло Назаренко
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії російської літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Оксана Луцишина
Письменниця
Лекторка з україністики, університет Техасу, США

Сергій Біленький
Історик, університет Торонто, Канада

Андрій Заярнюк
Викладач, університет Вінніпеґу, Канада 

Андрій Мокроусов
Директор і відповідальний редактор, видавництво «Критика»

Алесандро Акілі
Стипендіат премії імені Юджина та Деймел Шклярів та Фонду кафедр українознавства, Український науковий інститут Гарвардського університету, США

Юлія Бентя
Музикознавиця, архівістка

Йосиф Зісельс
Дисидент, член Української Гельсинської групи, правозахисник
Голова, Ваад України
Виконавчий віце-президент, Конгрес національних громад України (КНГУ)

Григорій Стариков
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України

Микола Боровик
Кандидат історичних наук, постдок у Вищій школі досліджень Східної та Південно-Східної Європи університету Людвіга-Максиміліана у Мюнхені, Німеччина

Мартін Полсен
Професор російських студій, університет Берґена, Норвегія

Олексій Скорик
Директор, державне підприємство «Кримський дім»

Аґнєшка Корнієнко
Доктор, професор, Вища державна східноєвропейська школа у Перемишлі, Польща

Галина Гринь
Доктор філософії
Головний редактор, журнал «Harvard Ukrainian Studies», Гарвардський університет, США

Дмітрій Кузьмін
Кандидат філологічних наук, директор асоціації "Literature without borders" (Латвія), перекладач української поезії

Лариса Головата
Доктор історичних наук, книгознавець, бібліограф

Володимир Іваненко
Професор, доктор, засновник і президент Українського Університету, співзасновник і президент Міжнародної фундації лідерства, Вашингтон, США
Наукознавець, літературознавець, перекладознавець

Галина Корнієнко
Докторантка, університет Канзасу, США

Надія Кравець
Доктор філософії
Стипедіатка постдокторантської програми GIS, Український науковий інститут, Гарвардський університет, США

Мотря Пошиваник Содиль
Професор-ад'юнкт, Школа громадської охорони здоров'я, університет Іллінойсу в Чикаго, США

Мирослав Маринович
Проректор, Український католицький університет, Львів

Валерій Джей Кул-Куликов
Антикварник книжкової справи та видавець, www.russica-book-and-art.com

Яків Гершкович
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ, заступник голови ВГО "Спілка археологів України"

Лариса Мартинюк
Мисткиня

Софія Філоненко
Доктор філологічних наук, професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Бердянського державного педагогічного університету

Віктор Маринчак
Кандидат філологічних наук
Доцент Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна

Ярослав Грицак
Професор історії, Український Католицький Універститет, Львів

Петро Мідянка
Педагог, поет, лауреат Національноі премії України ім. Т. Шевченка

Юрій Макаров
Публіцист

Тетяна Журженко
Директор програми «Україна в європейському діалозі», Інститут наук про людину, Відень

Катерина Ботанова
Критикиня, кураторка, головна редакторка он-лайн видання "Українська правда. Культура"

Володимир Єрмоленко
Доктор політичних студій (EHESS, Париж), викладач Києво-Могилянської академіі

Роксоляна Свято
Літературознавиця, перекладачка

Олександр Зайцев
Доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету

Ігор Чорновол
Кандидат історичних наук, керівник Центру регіональної історії Галичини Інституту українознавства ім. І.Крипякевича НАН України

Олег Шинкаренко
Письменник, журналіст

Юрій Чорней
Журналіст, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності за 2009 рік

Йоганан Петровський-Штерн
Професор, Північно-західний університет, США

Мирослава Знаєнко
Професор-емеритка слов'янських мов та літератур, університет Ратґерса, США

Василь Черепанин
Керівник Центру візуальної культури, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», редактор журналу «Політична критика»

Олесь Федорук
Кандидат філологічних наук, працівник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Андрій Курков
Письменник, віце-президент Українського ПЕН-клубу

(Триває додавання підписів -

- See more at: http://krytyka.com/ua/articles/vidkrytyy-lyst-na-zakhyst-chesti-hryhoriya-hrabovycha-i-za-reformuvannya-natsionalnoyi-0#sthash.STxTUbtj.dpuf

Фото: Григорій Грабович. Світлина Тані Михайлишин-Д'Авіньйон.