Підприємець на Буковині організував рибне господарство на сміттєзвалищі і очистив дві річки

Підприємець Левон Тертерян у селі Банилів Вижницького району Чернівецької області організував господарство з розведення і вирощування форелі на сміттєзвалищі і очистив дві річки.

Вірменин за походженням, який вже 15 років живе на Буковині, активно займається природоохоронною діяльністю, передає Укрінформ. 

Левон Тертерян самотужки вичистив кар’єр, куди селяни зносли відходи, розповідає Банилівський сільський голова Василь Соломко. 

«Колись у цьому місці проходив кордон – тут були розташовані приміщення для прикордонників, з часом будівлі зруйнувалися – і утворився стихійний смітник, – розповідає він. – Виявилося, що тут чудові умови для створення форелевого господарства – тепер село пишається, що у нас є таке підприємство».

За рибним господарством пильнуємо і вдень, і вночі, роповідає Левон Тертерян. 

«Як тільки починає світати, обходжу водоймища, інкубатори, в яких риба проходить усі стадії розвитку – від ікри і нересту до кондиційної готовності, – розповідає Тертерян. – Ми працюємо на основі передових технологій: використовуємо систему зворотного водопостачання, бо форелі потрібна проточна вода, потрiбно уважно стежити і за температурою води, вчасно розселяти рибу по різних, спеціальних водоймах, дбати, щоби вона не захворіла, бо, як правило, тоді вона не виживає, годувати чотири рази на день (взимку двiчi) спецiальними кормами – польськими та французькими, бо вітчизняних якісних просто немає».

Зараз Левон Тертерян – колишній військовий, інженер за професією, який заочно закінчив технікум сільського господарства – розводить сім видів форелі, а також вирощує осетра. 

"Здобуті знання пригодилися особливо на початку, коли планували та споруджували об’єкти: я викупив землю, обладнав декілька водних рукавів, збудував два будинки, зробив розплідник, – згадує підприємець. – Рибоводству вчився на власному досвіді, опановував ще й ветеринарію - довелося співпрацювати з львівськими фахівцями, бо професія іхтіолога, рибного ветеринара, у наш час не надто популярна".

Для того, щоби риба була готова до столу, з нею треба "поняньчитися" 14-15 місяців, зауважує підприємець. 

«Потрібно багато водойм, щоб кожен вид риби тримати окремо, розділяти її за віком і розміром, – пояснює рибовод. – Форель – це хижак, меншу від себе особину вона просто знищить, окремо необхідно тримати й маточне поголів’я - це рибини-ветерани, найкраще вони плодяться у віці від двох до шести років».

Ще донедавна Левон Тертерян продавав для інших областей України до 100 тонн форелі на рік, а тепер більше уваги приділяє розведенню мальків. 

У інкубаторі знаходиться багато ванночок із червонуватим вмістом. 

«Форель у штучно створених умовах не може нереститися, – розповідає підприємець. – Коли приходить час, кожну рибину потрібну брати в руки окремо і ніжно погладжувати, щоби випустила ікринки».

Коли у ікринки з’являється хвостик, це свідчить про те, що рибка вже народилася, продовжує рибовод. 

«Ще понад три тижні рибок не можна випускати на велику воду – у цей час вони харчуються власною плоттю, – розповідає Левон Тертерян. – Потім, за технологією, коли мальки важать два грами, їх потрiбно роздiляти, після того, як риба набирає сто та двісті грамів, її розселяють».

Левон Тертерян власним коштом випускає вирощеного малька у місцеві річки. 

«Я намагаюсь зарибити місцеві річки фореллю, - зізнається підприємець. – Цієї риби меншає, їй важко виживати в таких варварських умовах - гірські повені, браконьєри, лісова техніка".

На форелевому господарстві працює Левон Тертерян з дружиною Світланою, яка родом із Буковини, дорослий син та семеро працівників на постійній основі. В особливо складних ситуаціях запрошують ще трьох. Власний будинок підприємець побудував біля водойм, щоб було зручніше працювати, і наступну зміну підгодовував: донька навчається в аспірантурі Інституту водного господарства в Києві, син – на біологічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича на біотехнолога. 

За словами Василя Соломко, громада вдячна рибоводу за природоохоронну діяльність. 

«Левон Тертерян за власний кошт розчистив дві місцеві річечки, до однієї з них, Млинівки, підвів воду з Черемоша, – каже сільський голова. – Не кожен так турбується про природу – чудова людина і чудовий спеціаліст".

Підприємець також долучився до проекту «Створення першого репродуктивного центру щодо відродження аборигенних видів риб на Дністрі». Наразі розпочато роботи з формування матеріально-технічної бази центру на одній із ділянок Дністровського водосховища, випущено в Дністер першу експериментальну партію стерляді та вирощено першу партію мальків. 

«Справа важлива, адже зараз тільки вище Хотина зустрічаються лише одиничні особини стерляді, – каже рибовод. – Якщо цей вид риби, яка колись тут була такою розповсюдженою, повністю зникне, це може стати екологічною катастрофою для водної фауни Дністра».

Також Левон Тертерян співпрацює з Інститутом водного господарства України – на базі власного господарства проводить численні експерименти і досліди, приміром, зі схрещування риб, темпів росту риби та засвоєння нею кисню. Так, за допомогою фонтану на форелевому господарстві збагачують киснем воду для риб.

За словами завідувачки лабораторії лососевих риб Інституту водного господарства Антоніни Мрук, у Банилові працює геніальний рибовод, яких в Україні більше немає. «Левон Тертерян усім цікавиться і самовдосконалюється, відгукується на всі проблеми науки, – каже вона. – Він виростив на своєму виробництві і випустив у природні водойми 700 тисяч штук струмкової форелі за власний кошт!»

На додачу, власник форелевого господарства фінансово підтримує розвиток Банилова. 

«Нещодавно підприємець виділив на потреби села 50 тисяч гривень, – каже Василь Соломко. – Як колишній спортсмен Левон Аршамович створив у селі гарні умови для занять різними видами спорту: є зал для бодібілдінгу, умови для занять волейболом, футболом - тепер місцеві хлопчаки радують спортивними успіхами, беруть перші місця на обласних змаганнях».