«Пакращення» досягнуто. Що далі?

Три роки, як Буковиною керує вірний ставленик системи Михайло Папієв. Давно «край, де варто жити» так не колотило, як при ньому – довго і стабільно. Стрілянина чиновників, бійки губернаторських опричників, пожежі туристичних об’єктів і закриття соціально-культурних, звільнення і цькування неугодних, кулуарні інтриги, кришування та відкати – такою запам’ятається нам Папієвщина, епоха, яку сам Михайло Миколайович назвав Буковінізмом.

Весь цей заміс, рясно притрушений брехнею прес-обслуги, паперовими цифрами досягнень і замовними бравурними статтями, подається буковинцям як те саме благоденствіє, за яке ми маємо «цілувати руки» голові ОДА та ще кільком «благодійникам», які за ці роки успішно поділили між собою ласі шматки нашого краю і Чернівців. Влада – як на центральному, так і на місцевому рівні – упевнилася у своїй безгрішності. Жодних дискусій – «лише так, як я сказав», жодної можливості для альтернативної думки, оскільки усі, хто її висловлює, «сидять на зарплаті в опозиційних партій, намарне розхитують човен та заважають пакращувати».

Але хочеться запитати Михайла Папієва: А що далі? Ну напишуть, що він не другий, а перший у рейтингу губернаторів, ну натискатиме його ставленик Артем Семенюк у Верховній раді не дві а три кнопки за сусідів, і на тренування ходитиме частіше, щоб відсіч парламентським «фашистам» дати. І що? Що буковинцям з того?..

І такі папієви – комічні персонажі з непомірними амбіціями – обсіли Україну в усіх областях. Те, що одразу сприймалося як прикол чи фарс, усе частіше переростає в трагедію. Трагедію конкретних людей. І люди дозріли до того, що не хочуть сприймати локшину, якою їх щедро обвішують очільники. Бо краще за газетні заголовки подвиги влади описують цінники у найближчому супермаркеті.

Олена Данко на своїй сторінці у Фейсбук поділилася шокуючою історією:

«Вийшла в магазин. В маркеті у відділі овочів старенька бабуся прийшла важити 1!!!! картоплинку! Продавець бідна оніміла. Я теж. Бабуся каже, заплатила за квартиру, комунальні, ліки, от доживає як може. Сьогодні собі може дозволити лише одну картоплинку і четвертинку чорного. Мене прибило. Пішла швиденько набрала повний пакет картоплі, купила, дала старенькій на касі. Вона ніяковіла, потім довго дякувала і плакала. А я йшла додому і ридала. Той пакет картоплі коштував усього 6 гривень. Твою дівізію, що ж це за країна така, коли люстри в межигірї коштують мільйони, годинники депутатів сотні тисяч доларів, на дорогах відмиваються мільярди, а бабуся стоїть і важить одну картоплинку?????? Де курва ваше пАкращення???? Спалити би вас всіх на**р!!!»

У соцмережах цей крик душі за перші дні поширили понад 5 тисяч користувачів. Інтернет стає реальним прихистком незадоволених та усе дієвішим інструментом опору «регіональному раю», в який нас з вами намагаються загнати. Так, сьогодні цього замало. Сьогодні треба вийти з-за комп’ютера на вулицю щоб показати владі, що ми проти, з нами треба рахуватися! І про те, чому це слід зробити саме зараз, доволі влучно написав ще один користувач Фейсбук (подаємо з деякими редакційними корективами):

«Я сходив на цей мітинг не тому, що я затятий шанувальник Арсенія або його політичної сили, і не тому, що мені заплатили. А тому, що дістали! Дістала відсутність доріг і освітлення! Дістали маразматичні законодавчі ініціативи! Дістало вимагання хабарів у ДАІ і дитячому садку, в школах і універах! Дістали морди чиновників, які цинічно плюють нам на голови зі своїх приватних вертольотів! Але найбільше дістало слухати ВАШЕ ниття!

Я сьогодні багато разів почув нотки цинізму щодо себе. Мовляв, куди ти йдеш? Ти що, лох? А шоетадаст? А тобі заплатили? Мене дратує, що мої ж друзі глузують з моєї громадянської позиції! Друзі пишуть веселі коменти, а потім під пивко починають нити на злиденне життя! Вставай і роби щось, досить нити і розводити руками!

Я, як і раніше, не є фанатом політики, але мій громадянський обов'язок виконаний. Не повністю і не назавжди, це лише перший крок. Сидіти і чекати більше нічого. Все, приїхали! Треба намагатися щось змінювати. А ті, хто й далі сміється над моїм вчинком, навіть не смійте скиглити про злиденне життя в країні! Ви його заслуговуєте!»

29 березня акція «Повстань, Україно!» пройде у Чернівцях. До цього мешканці Вінниці, Ужгорода і Львова показали, що їх ДІСТАЛО! Тепер наш час.

Емілія Павлюк

вісник небайдужих чернівчан «ПРАВДА ПРО ЧЕРНІВЦІ»