Олег Унгурян: "Мої колишні колеги з Партії регіонів сьогодні вже в "Солідарності", знову обрані депутатами"

Про це екс-голова Кіцманської РДА заявив під ча спрямого ефіру в передачі "Суь речей". 

Людмила Григорчук: Пане Олеже, чому люди незадоволені результатами Революції Гідності?

Олег Унгурян: Тому що люди в першу чергу хотіли жити як в Європі, хотіли європейцями бути, не тільки географічно, а й фактично користуватися усіма правами і можливостями, бути вільними. На жаль, ми бачимо, що радикальних змін не відбулося і це ще більше обурює людей. Щодо влади самої, то люди хотіли, щоб влада була як у Європі, політиків, які після першого скандалу, сигналу чи повідомлення зразу складають мандат, виходять, вони не тримаються за ті посади, тому що в цілому і сама демократія від цього виграє і та політична сила не втрачає. Об’єктивно оцінюємо, бачимо, що партії в гам змінюються, переформатовуються. Візьмемо місцевий політикум. Люди переходять із провладної в іншу, не дивлячись яка назва. Ось мої колишні колеги з партії Регіонів вже в Солідарності опинилися. Об’єктивно скажу, можливо в них і не було на той момент іншого бачення, як їм успішно свій бізнес проводити, себе реалізовувати. Це я не про себе кажу, я з зовсім інших мотивів там опинився. Але сьогодні вони вже в Солідарності, вже обрані вони знову депутатами. Директори лісгоспів, я про це говорив з трибуни обласної ради, люди зовсім іншого чекали. Чекали, що це буде відбуватись у спосіб прямого виявлення людьми цих побажань. А воно все повторилося все що було. З урахуванням війни, з урахуванням що люди збанкрутілі, повної розгубленості, зневіри. Тому, на мій превеликий жаль, люди були розчаровані.

Людмила Григорчук: Ваші мотиви піти в партію регіонів, які?

Олег Унгурян: Моя історія, не знаю чи вона взагалі так важлива для слухачів. Це було 2005 року. Я, як і всі громадяни України,  на жаль, опиняємся заручниками тих законів, які приймає ВР. Тоді у 2005 році прийняли закон, що депутатами місцевих рад може бути людина, яка тільки балотується від партії. В 2005 після помаранчевої революції були величезні черги у партійні офіси помаранчевої команди. Мені було все одно, куди йти. Хотів стати депутатом, реалізувати себе як громадський діяч. Не зміг я би потрапити, я це бачив і розумів у Нашій Україні тоді і в інших. Була одна опозиційна партія на той момент. Люди не вірили, що вона взагалі буде на щось спроможна. Я завжди некомфортно себе відчував, тому, що це об’єктивно була проросійська політична сила. Але тоді це ще не був ворог України, це був нібито наш союзник чи брат, старший брат.

Людмила Григорчук: Чи вірите, що повернете довіру людей?

Олег Унгурян: Я вірю в те, що шлях розвитку України тільки в об’єднанні всіх. Будемо чесними, що навіть за поганого Януковича голосувала значна частина України. Не можна викреслити тих людей. Звісно у цих людей, я сподіваюсь, переосмислення пройшло. Але поки ми будемо обирати на керівні посади людей, у яких було кримінальне минуле, поки будемо повторювати можливість цих політиків, які вже пробрехалися, не виконали своїх обіцянок, допустили обман своїх виборців, допоки ця ситуація буде повторюватись. Я таке питання задавав у 2006 році у США, це вибори були тоді перші Обами, чи можуть у них балотуватися, маючи судимість. Вони округлювали очі, здається в деяких штатах є обмеження, але для чого це вам. Люди ніколи не будуть голосувати за таких політиків. Там журналісти активно переслідують політиків, доносячи інформацію, що він вже десь пробрехався. Ще й накладається на сприйняття. Я особисто був шокований, побачивши величезну чергу, яка в 30-ти градусну спеку стояла, маючи намір проголосувати попередньо. Вони три години стояли, щоб потрапити у виборчу дільницю. Стояли мирно, спокійно. Це мене вразило, тому що я знаю, як ведуть себе наші виборці.

Людмила Григорчук: Дорога до влади у вас закрита? Хотіли би ви знову бути при владі?

Олег Унгурян: Це вибір людей. Я скажу, чи хотів би я працювати в сьогоднішньому форматі влади, ні. Чи хотів би працювати на свою державу, хотів би.

Людмила Григорчук: Пане Андрію, колишні регіонали мають право займати посади?

Андрій Гречанюк: Дивіться, от моя репліка, я собі дозволю. Я не розумію, попав випадково. З одного боку я розумію бажання стати депутатом, щось робити. Я маю багатьох знайомих, які так само: я хочу зробити, але я можу висловити думку свою, я би не пішов  в партію Регіонів. Якщо не в Нашу Україну, то в Регіони я би не пішов тільки тому, що партію очолює зек. Чому я людина з вищою освітою, з офіцерським званням, як в мене, керівником може бути двічі судимий і третій раз недоведений. Я вважаю так. На сьогоднішній день є один лік на всі події – люстрація. Кожна людина повинна пройти люстрацію.

Людмила Григорчук: Пане Олеже, як ви ставитесь до люстрації?

Олег Унгурян: Хочу звернутись до ЄС. Нам не потрібно щось своє придумувати. Є практика, на жаль, ми не пішли цим шляхом. Але є добрі приклади і колишніх країн, які входили в соцтабір, вони пройшли цей етап. Можливо це був болючий період для якоїсь частини населення. Але вони це пройшли. Потрібно люструвати. Робити в законний спосіб. Робити це тим людям, до яких є повна довіра і об’єктивність. Ну моє особисте суб’єктивне бачення, я 75-го року народження. Тобто у 92-91 році я ще був студентом. Тоді ми мали змогу, якщо би в Україну ми залучили менеджера, який би мав досвід, інше світоглядне відношення до розвитку нашої країни і був би патріотом. Це був Гнатишин. Чому вписали в Конституцію, що це має бути тільки громадянин, який проживає, все… це і є моменти маніпуляції. Але ми втратили той шанс. Можливо і зараз є така людина. Я переконаний. Але нового політика з нашого політикуму з новим мисленням не вдається знайти. Це суб’єктивна думка. Тому такі реалії. Тому такі реалії, що ми розуміємо, що це все наших нових обранців тяготить, вони не можуть бути в першу чергу мисленням. Наприклад, я пам’ятаю 2005 рік, тодішній міністр культури Білозір не з’явилася на суд. Їй дають повістку, вона не з’явилась. В європейській країні це нонсенс. Це після цього міністр складає повноваження. Ми бачили приклади, коли на плагіаті міністра чи президента зловили, він складає повноваження.  Коли ми ці сигнали побачимо, то зрозуміємо, що на правильному шляху. Зараз цього не відбувається.

Людмила Григорчук: Пане Олеже, як ви ставитесь до люстрації?

Олег Унгурян: Хочу звернутись до ЄС. Нам не потрібно щось своє придумувати. Є практика, на жаль, ми не пішли цим шляхом. Але є добрі приклади і колишніх країн, які входили в соцтабір, вони пройшли цей етап. Можливо це був болючий період для якоїсь частини населення. Але вони це пройшли. Потрібно люструвати. Робити в законний спосіб. Робити це тим людям, до яких є повна довіра і об’єктивність. Ну моє особисте суб’єктивне бачення, я 75-го року народження. Тобто у 92-91 році я ще був студентом. Тоді ми мали змогу, якщо би в Україну ми залучили менеджера, який би мав досвід, інше світоглядне відношення до розвитку нашої країни і був би патріотом. Це був Гнатишин. Чому вписали в Конституцію, що це має бути тільки громадянин, який проживає, все… це і є моменти маніпуляції. Але ми втратили той шанс. Можливо і зараз є така людина. Я переконаний. Але нового політика з нашого політикуму з новим мисленням не вдається знайти. Це суб’єктивна думка. Тому такі реалії. Тому такі реалії, що ми розуміємо, що це все наших нових обранців тяготить, вони не можуть бути в першу чергу мисленням. Наприклад, я пам’ятаю 2005 рік, тодішній міністр культури Білозір не з’явилася на суд. Їй дають повістку, вона не з’явилась. В європейській країні це нонсенс. Це після цього міністр складає повноваження. Ми бачили приклади, коли на плагіаті міністра чи президента зловили, він складає повноваження.  Коли ми ці сигнали побачимо, то зрозуміємо, що на правильному шляху. Зараз цього не відбувається.

Інформаційний партнер програми Суть Речей www.buknews.com.ua