Олег Унгурян: Мені було все одно куди йти - в Партію регіонів, чи Нашу Україну, хотів стати депутатом, реалізувати себе
Про це екс-голова Кіцманської РДА заявив під ча спрямого ефіру в передачі "Суь речей".
Людмила Григорчук: Ваші мотиви піти в партію регіонів, які?
Олег Унгурян: Моя історія, не знаю чи вона взагалі так важлива для слухачів. Це було 2005 року. Я, як і всі громадяни України, на жаль, опиняємся заручниками тих законів, які приймає ВР. Тоді у 2005 році прийняли закон, що депутатами місцевих рад може бути людина, яка тільки балотується від партії. В 2005 після помаранчевої революції були величезні черги у партійні офіси помаранчевої команди. Мені було все одно, куди йти. Хотів стати депутатом, реалізувати себе як громадський діяч. Не зміг я би потрапити, я це бачив і розумів у Нашій Україні тоді і в інших. Була одна опозиційна партія на той момент. Люди не вірили, що вона взагалі буде на щось спроможна. Я завжди некомфортно себе відчував, тому, що це об’єктивно була проросійська політична сила. Але тоді це ще не був ворог України, це був нібито наш союзник чи брат, старший брат.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Первинний регіонал Олег Унгурян зізнався, що Партія регіонів завжди була проросійською політичною силою
Людмила Григорчук: Пане Андрію, колишні регіонали мають право займати посади?
Андрій Гречанюк: Дивіться, от моя репліка, я собі дозволю. Я не розумію, попав випадково. З одного боку я розумію бажання стати депутатом, щось робити. Я маю багатьох знайомих, які так само: я хочу зробити, але я можу висловити думку свою, я би не пішов в партію Регіонів. Якщо не в Нашу Україну, то в Регіони я би не пішов тільки тому, що партію очолює зек. Чому я людина з вищою освітою, з офіцерським званням, як в мене, керівником може бути двічі судимий і третій раз недоведений. Я вважаю так. На сьогоднішній день є один лік на всі події – люстрація. Кожна людина повинна пройти люстрацію.
Інформаційний партнер програми Суть Речей www.buknews.com.ua
КОМЕНТАРІ (3)
Якщо вам, пане унгурян, вам все олно куди вступати, то треба було вже до комуняк йти. А насправді, не треба викручуватись, треба каїтись і просити прощення.., гнидо безстижа.
Юрій
23 листопада 2015 08:50
Сам ти Юрію гнида анонімна!!!
Олег Унгурян
23 листопада 2015 16:41
Алєжка, не тре лукавити: хтів будь що зробити кар'єру і зробив її, як міг. І далі скакав би тими сходами, якби дозволили. Але біда - Папая поруч вже катма, а більш ніхто ставити на тебе не хце. Менше амбіцій, любий ораторе антимайдану, і все ще може скластися у твому молодому житті. Тіко не теперки.
Абвербух
24 листопада 2015 03:43