Одяг з чужого плеча у Чернівцях продають із шаленою націнкою

Останні кілька років магазини «секонд-хенду» та стоку заполонили більшість вулиць міста. Для когось вони були чи не основним джерелом недорогого та більш-менш якісного одягу. Однак, як виявилося, ненадовго. Якщо раніше пропозиції були справді привабливими (джинси за 30 гривень чи кофтинка за 20), то нині за такі гроші можна купити лише лахміття.

Ціни, якщо йдеться про одяг на вагу, коливаються від 160 гривень за кілограм у перший день привозу речей, і до 10 гривень напередодні нового завозу. Як водиться, одяг, котрий має пристойний вигляд, буквально змітають із полиць у перші кілька днів – черги у день привозу «нових старих» речей шикуються за годину до відкриття магазину. Цим часто користуються дрібні підприємці, котрі вишукують у купах одягу брендові речі та потім їх перепродують із націнкою як нові.

Працівник одного із «секонд-хендів» Олександр Різун каже, приходить дуже багато гуртовиків, які перепродають речі.

- Є велика різниця між стоком і «секонд-хендом», - каже хлопець. – «Секонд» – речі які були вживані в минулому, хоча бувають і винятки у вигляді якихось браків. Сток – речі, які були створені для показу моделей, торішні або і давніші моделі світових брендів. Найчастіше вони в одному чи декількох екземплярах та розмірі. До нас часто приходять люди, котрі й не приховують, що перепродують речі. Інколи говорять прямо – не підійде розмір, чи якщо не сподобається – продам друзям, - каже хлопець.

Із 571 опитаного буковинця 352 людини, попри якість та ціну, одягаються у магазинах «секонд-хенду»

Тому бути впевненим, що купуєш новий одяг, а не вживаний, не можна. До того ж чимало магазинів, котрі перепродують стоковий товар з Європи, позиціонують себе як модні бутики. Якщо такий магазин заявляє про знижку, тоді націнка може сягати до 500% реальної закупівельної ціни. Як наслідок, такий сток-бутик зовсім підмінить уявлення споживача про різницю між стоковим одягом та одягом з бутика. Тому замість дешевих, якими б вони мали бути в ідеалі, стокових магазинів, ми маємо псевдобутики із застарілими колекціями.

СЕС не перевіряє нічого

Щодо контрою за товаром у магазинах вживаного та стокового одягу, то його нема взагалі.

Головний державний санітарний лікар м. Чернівці Наталія Клімчук каже, відколи утворилася нова служба (з кінця квітня цього року), документи дозвільного характеру не видають взагалі. Однак все, що стосується товарів, котрі потрапляють на територію України, перебуває під контролем. Такі речі проходять знезараження, обробку, і тільки тоді можуть потрапляти на полиці магазинів. Інакше такий вантаж на територію країни не потрапить. Хіба якщо його завезти контрабандою.

- Триває мораторій на перевірки, тому останні два роки їх не здійснюють. І це стосується не лише «секонд-хендів», але і продовольчих магазинів, - зазначає Н. Клімчук. – До нашої служби поки що із претензіями не звертався ніхто. Може люди зверталися у захист прав споживачів або відразу у лікувальну сферу. Хоча зараз можна отримати будь-яку алергічну реакцію не лише на одяг, тим паче вживаний. Алергенів може бути дуже багато, тому щоб конкретно сказати, що це алергія на одяг, потрібно обстежитися.

Лікар дерматовенеролог Марина Гаєвська каже, захворіти на щось  через вживані речі фактично неможливо, оскільки їх дезінфікують. Однак можна підхопити алергію. Та якщо людина уже придбала вживаний товар, у першу чергу його потрібно самостійно випрати, або віддати у хімчистку. І тільки після цього одягати. Відразу носити придбані у «секонд-хендах» речі не можна.

Скільки магазинів «секонд-хенду» в місті – не знає ніхто

Крамниць та величезних магазинів із уживаним або стоковим одягом у місті відкривають з кожним роком чимраз більше. Здається, вони потроху витісняють традиційні за рахунок доступності, адже вживаний брендовий одяг, хай навіть не нової колекції, але дешевший, ніж новий. Та скільки їх у місті – невідомо.

Директор департаменту економіки Чернівецької міської ради Ярослав Городенський каже, про це немає жодних даних. Раніше казали, що їх є 30. Втім, ця цифра нині явно більша.

- Зараз міська рада слідкує лише за режимом роботи, а «секонд-хенди» у повинні звітувати, подавати заяву про реєстрацію місця, пов’язану з місцем отримання доходу, - зазначає Я. Городенський. – Але вони, звичайно, це ігнорують і не роблять. Тому, крім статистичної звітності, більше нічого немає. І не факт, що у статистиці буде достовірна інформація. Вони можуть, враховуючи, що є попит, замовити статистичне дослідження.

Також є безліч магазинів, у котрих продають не лише вживаний одяг, але і техніку.

Хто одягається у «секондах»

Як засвідчило опитування, проведене серед буковинців, люди нейтрально ставляться до магазинів «секонд-хенду». Із 571 опитаного лише 219 відповіли, що у таких магазинах не купують нічого (це 38,4%). Решта опитаних (352 людини) заявили, що купують різні речі: 202 сказали, що беруть одяг (35,4%), 107 буковинців зазначили, що купують все (18,7%), 31 людина (5,4%) купує взуття, аксесуари купують лише 9 людей (1,6%), іграшки – 3 (0,5%), спідню білизну не купує ніхто.

- Я працюю у цій сфері майже рік, - каже Олександр. – Покупців щодня більшає, часто заходять навіть відомі люди. Звісно ж, я і сам інколи купую щось. Тут можна натрапити на хороші речі за смішну ціну (в прямому сенсі).

Експерти вважають, що магазини уживаного та стокового одягу нині ще мають перспективу. Однак аби утриматися на ринку текстильної промисловості, потрібно завжди знижувати ціну, даючи можливість споживачам із середнім чи мінімальним доходом купувати якісний одяг за помірну ціну.

Яна МАРІЯНЧУК

Джерело: https://pogliad.ua