"Більшість з ворогів України, популістів і хохлів": небіж Кобилянської Олег Панчук найточніше передбачив результати парламентських виборів

Відомий політик і громадський діяч Буковини, доктор хімічних наук, професор Олег Ельпідефорович Панчук, який є небожем письменниці Ольги Кобилянської, поділився міркуваннями щодо загроз, які несе Україні політична незрілість українського суспільства.    

Свій прогноз він зробив ще взимку 2019 року. 

-        Хотів би порушити два питання. Перше: в українському суспільстві присутня невимовлена словами тривога щодо того, що буде з Україною. І що саме може спричинити ті негативні наслідки, яких ми остерігаємося.  

- Щодо парламентських виборів, ситуація є достатньо очевидною. Усе населення України умовно складається з трьох великих груп. Є група тих, які не сприймають Україну, є такі, які мало цікавляться станом справ у державі,  дбаючи переважно про себе. У просторіччі називаємо таких хохлами. Це люди непевної політичної орієнтації, на яких невідомо чи можна розраховувати. І третя група, звичайно, це патріоти.

 -        Яке співвідношення між цими трьома групами? Насправді його дуже легко виявити. Ті, хто за жодних обставин не сприймає України – це ті, хто під час соціологічних опитувань заперечує, що Росія є агресором, досі вважає український і російський народи братніми, не вважає, що Україна повинна стати членом ЄС та НАТО. Таких набралося майже третина. Наступна група – байдужі, непевні, неорієнтовані люди. Можемо сміливо відводити під цю категорію ще 30 відсотків населення. На долю патріотів, які є свідомими борцями за Україну,  теж залишається третина.

 -        Уявімо собі тепер, що до нової Верховної Ради проходить третина депутатів, які не сприймають українську державу. Це опозиція, яка під час президентських виборів тільки тренується, мобілізуючи свій електорат. Для цього вони пропонують мир. Хто не хоче миру? Добробут! Хто не хоче добробуту? Усі ми хочемо. Люди у це вірять… Існує велика небезпека, що саме ці антиукраїнські сили матимуть найбільшу фракцію у наступному парламенті.

 -        До тих, кого ми визначили, як байдужих до українства, мусимо зарахувати також популістів. Не буду коментувати, ви самі чудово розумієте, що це означає. Таким чином ці дві групи зможуть мати більшість у Верховній Раді України. Популісти разом з нашими ворогами створюють більшість і уряд. Уже все відомо. І ці люди будуть приймати закони. Ось все те, що може бути з великою ймовірністю. Хто буде їм протистояти?

 -        А патріоти себе не дуже то й показують, - впевнений Олег Панчук. -  Дуже болюче для мене питання, зовсім коротке: які в основному претензії висувають українській владі всі ворожі сили? Що за цієї влади, цього Президента, чи Яценюка, який тоді був прем’єр-міністром, усі ми стали бідними. І це правда. Але це тільки частина правди.

- Давайте згадаємо березень 2014 року. На сході вже захоплюють державні будівлі, відбуваються перші збройні сутички. Ледь не щодня ми тоді чули з телеканалів, що з російського боку підійшла дивізія. Ще за кілька днів, повідомлення про нову дивізію. Тобто на периферії України йшла концентрація військ.

- А потім сепаратисти почали кричати: та ми не тільки весь Донбас звільнимо, ми Київ заберемо, до Львова дійдемо. Страшно! І це цілком можливий сценарій, бо російські війська вже на кордонах України. Державна Дума дає дозвіл Путіну, безпрецедентний у міжнародній історії, ввести російські війська в Україну.

- Що мали думати українці? Я особисто не вірив, що це станеться. Бо навіть якби Україну тоді окупували, то тут би такий опір піднявся, що мало би не показалося. Тому я тримався і був спокійний – цього не може бути! Але більшість не знали чого чекати від Росії.

- І тоді люди почали рятувати свої гроші. Адже буде ходити російський рубль, а не гривна. Всі кинулися в банки. Гривна була вісім, за пару днів вже десять, п’ятнадцять, двадцять, двадцять п’ять… Мали й сорок. Сьогодні маємо двадцять сім.

- І як дивно, щойно закінчився цей період   паніки і істерики, який обвалив українську валюту, Дума забрала у Путіна дозвіл вводити війська в Україну. Спрацювало?! Це типова російська імперська провокація була – завалити економіку України.

- В результаті ми стали втричі біднішими, з чого не можемо досі вибратися, хоча зараз ми вже наздогнали рівень мінімальної зарплати кінця 2013 року.

- Для чого цей спектакль робиться? Бо вуйко Іван розгублений, дивиться телевізор або читає газети, і повторює вигадки російської пропаганди. Дивіться, скільки людей проти української влади, треба й мені подумати. А у Кремлі сміються у кулачок та й міркують: ну й лохи, ці хохли, ми їм завалили валюту й економіку, а вони звинувачують Порошенка. Оце найстрашніша провокація, яка була зроблена. Це навіть гірше, ніж війною піти. Бо там чітко видно, хто в чому винен. А тепер свій злочин вони перекладають на інших. Оце те, що лежить в основі всіх тих розмов, які ми з вами ведемо. Давайте будемо думати, пояснювати бідність правдою, а не російською брехнею, - резюмував Олег Панчук.