Обставини загибелі на війні проти московських окупантів вісімнадцятирічного хотинчанина Олександря Коваля не відомі і через два роки
Першого січня минула трагічна річниця загибелі на війні проти московських окупантів вісімнадцятирічного хотинчанина Олександря Коваля
Він був не за роками серйозним, завжди мав власну точку зору і був готовий її відстоювати. Цінував справедливість і понад усе любив рідну землю. За її волю, за українську честь і славу стояв спочатку на київському Майдані, куди потай утік від усіх, а потім пішов на східний фронт - воювати проти російського окупанта, який напав на Україну.
Молодий хотинчанин, Сашко Коваль був тим, хто організовував у Хотині місцевий Майдан, хто шукав очевидців голодоморів 1932-1933 та 1946-1947 років, репресованих, організовував з ними зустрічі. Хлопець збирав інформацію про героїв Небесної сотні. Разом з друзями він об’їздив майже всі села Хотинщини, де записував безцінні спогади жертв комуністичного і фашистського режимів.
Він був дуже незручним для оточуючих у розміреному мирному житті, бо прагнув негайних змін у державі, змін, які наближав своїми справами щодня. Їх - Сашкових корисних справ - вистачило б на кілька життів, але він встиг з ними за свої вісімнадцять літ - до того свого фатального рубікону, коли боєць полку «Азов» Олександр Коваль загинув на розв’язаній московським режимом війні проти України.
1 січня минуло два роки, як Герой, про якого нині знає вся Україна, відійшов у вічність. Він навіки залишився вісімнадцятилітнім і взірцем для кожної молодої людини, як яскравий приклад жертовної любові до своєї Вітчизни.
На жаль, досі не відомі обставини загибелі юного Героя. За вимогою його родини нині поновлено провадження у справі, проводяться слідчі дії, що мали б з»ясувати обставини загибелі хлопця.
Прес-служба Чернівецької обласної організації ВО "Свобода"
