Новий театральний сезон у Чернівцях: 86-й чи все-таки 112-й?

Новий театр в Чернівцях відкрився 03 жовтня 1905 року. Було б правильно, якби з цієї дати відраховувалися театральні сезони, - вважає дослідник історії міста Едвард Туркевич. 

Але ось об’ява:

1-2 жовтня до Дня міста Чернівецький театр ім. О. Кобилянської відкриває новий 86-й театральний сезон.

Основним аргументом такого відліку є довгоживучий совєтський міф, на веб-сторінці театру http://www.dramtheater.cv.ua/history.html : "Досить тривалий період приміщення театру використовувалось лише для гастрольних вистав різних європейських колективів. І тільки 1941 року тут з’явилась власна театральна трупа, … історія якої почалася з міста Харкова в 1931 році".

На доказ своєї правоти чернівчанин розмістив фотографії із зображенням кількож труп чернівецького театру. 

Наведені нижче світлини спростовують цей міф.

Творчий колектив театру сезону 1906/1907.

Творчий колектив театру сезону 1906/1907.

Творчий колектив театру сезону 1907/1908.

Творчий колектив театру сезону 1908/1909.

Творчий колектив театру сезону 1910/1911.

Творчий колектив театру 1913 року.

Творчий колектив театру сезону 1919/1920.

ДОВІДКОВО:

Навіть після входження краю до складу Румунії Чернівці залишалися містом, де не розтануло марево старої «Каканії». Відомі музиканти і актори із Заходу навідувалися сюди за старою пам’яттю, як у колишній східний форпост європейської культури. Зокрема, австрійські актори міжвоєнного часу Марія Файн, Конрад Вайт, Макс Палленберґ, Пауль Веґенер – і багато інших. Час від часу диригував Ніко Достал, – перелічує відомі імена Ґеорґ Дроздовський. З приїздом у січні 1922 року на гастролі Александра Моїссі Чернівці охопила справжня театральна лихоманка. За квиток давали шалені гроші! Щоправда в січні 1922 року, під час гастролей у Чернівцях знаменитого німецького актора Александра Моїссі, румунські студенти увірвалися в театр і захопили його, німецькомовна публіка втратила свою провідну культурну установу, – нагадав Ґеорґ Дроздовський епізод з історії міста. – Театр перетворився на румунський «Teatrul National». В ньому «більше не сміло звучати жодне німецьке слово, і тільки одному ілюзіоністові було дозволено якось продемонструвати фокус із зникненням зі сцени коня, який, можливо, іржав по-румунськи». Заклад захопили під надуманим приводом про затримку наступного румунського заходу. Чернівцям дали відчути, що вони стали румунським містом. Проте навіть перед переломом 1940 року у Чернівці «на унікальні з усіх поглядів гастролі» прибув відомий німецький актор Альберт Бассерманн. «В образі Натана Мудрого він репрезентував толерантність, речником якої колись був Лессінг».

Натомість місцевий румунський театр залишався переважно провінційним. Спершу пробували влаштувати румунські гастролі, проте зала залишалася порожньою. Хіба що за винятком кількох сезонів, коли ним керував відомий бухарестський інтендант. «У «Театрул Націонал» грали при майже порожній залі румунські п’єси та твори світової літератури в цілком пристойних інтерпретаціях, якщо йшлося про вистави, що відповідали румунському темпераменту», – констатував автор спогадів «Тоді в Чернівцях і довкола».