Незнаний Буковель

Тисячі буковинців щороку приїжджають сюди, щоб насолодитися стрімкими гірськолижними спусками або ж поніжитися у кришталево чистій воді гірського озера.

Зрештою, а що ми знаємо про цей найбільший відпочинковий комплекс на помежів’ї Прикарпаття і Закарпаття? У предковічній Чорногорі висока синенергетика володарів гір – гуцулів – поєдналася з діловитістю й амбітністю покутян і дніпрянців, щоб витворити такий собі симбіоз мрії  і чину, амбітних планів і експериментів.

Чотири дні у складі всеукраїнського журналістського прес-туру побував я на Буковелі.

Не ставлю собі за мету піарити цей потужний і відомий в Європі гірськолижний курорт, ніхто не вимагав від нас  якихось рекламних преференцій. Як на мене, Буковель  й без наших репортажів самодостатній та впевнений у собі, наче респектабельний буржуа в товаристві напівголодних пролетарів.

Мов допитливий інсайдер,  спробував і я заглянути  за його лаштунки, вишукуючи приховану, непублічну інформацію. Дещо накопав…

Добрий план – половина справи

 У чім притягальна сила Буковелю?   Найперш у продуманості розбудови. Тут усе враховано до найменших деталей: нема потреби перейматися дрібницями й морщити чоло в пошуку оптимальних варіантів комфортного відпочинку чи екстриму – вже все вирішено до вашого приїзду, достоту європейська логістика передбачила найменші нюанси.

Направду, добрий початок – половина справи. Розпочався Буковель з майстер-плану, що його розробили провідні канадські фірми, які вже мали досвід проектування олімпійських об’єктів у Ванкувері, Монреалі і Калґарі. Фахівці світового рівня розрахували абсолютно все: від товщини снігового покрову до водовідведення,  Буковель – це фактично єдине в Україні місто, збудоване «з нуля» за останні десятиліття, причому в найскладніших гірських умовах (створено всю інфраструктуру, включно з дорогами, енергетикою, водопостачанням та очистками стоків та інше).

Село Поляниця колись було найдепресивнішим навіть за мірками Карпат -  тупикове, з найвищим безробіттям, хати без світла. Взимку сюди не ходив транспорт, годі було дочекатися навіть «швидкої». Нині ж  Поляницю називають «селом мільйонерів». Люди продали частину землі, колись дешевої,  а вже десять років за рахунок вкладеним  інвестиціям дуже дорогої, та розпочали свої родинні бізнеси… На Буковелі створено 5 тисяч робочих місць. Зарплати - від 10-30 і більше тисяч гривень. Навколо Буковелю знайшли собі роботу близько 20 тисяч осіб – кожен має можливість заробити. Село профіцитне.

Дива не буває - сюди інвестовано близько 600 млн доларів США. Як підсумок - у 2012 році Буковель визнаний гірськолижним курортом світу номер один за темпами розвитку. Окупність проекту в умовах хронічного падіння гривні, на жаль.  складає десятки років…

На Буковелі є вже понад 60 км трас, а мріють про 300, це коли освоять сусідній закарпатський Свидовець. Штучне засніження існуючих спусків стало можливим завдяки технологічній водоймі – «Озеру Молодості» на 600 тисяч кубометрів води. Курорт зараз не залежить від примх погоди: для старту сезону необхідно лише кілька морозних днів, щоб «пушками» вкрити схили снігом.

Два останні роки поспіль курорт став всесезонним. Колись технологічне «Озеро Молодості» влітку стає зоною відпочинку,  приймає десятки тисяч відпочивальників щодня.

Буковель започатковано 2004 року. Тоді його відвідали кілька тисяч туристів. Зараз щороку в Буковелі відпочиває 2 млн. туристів, з яких близько третини з-за кордону, головно з Європи, але є і з США, Канади, Ізраїлю, Австралії, країн Азії та Африки.

Кузня рекордсменів

Буковель став центром підготовки спортсменів. Взимку до стартів готуються гірськолижники, фрістайлисти. Тут створено всі умови для тренувань членів Олімпійської збірної, курорт фінансує дитячу гірськолижну школу. Щороку тисячі першокласників за рахунок Благодійного Фонду Олександра Шевченка проходять вишкіл….  Влітку  проводиться багато змагань: тріатлон, велоспорт, «Гонки націй» та інші. На базі Буковелю готуються до боїв представники багатьох видів спорту, зокрема боксери Олександр Усик та Дмитро Бірінчик…

 Форель з… каналізації

  У розробці майстер-плану розвитку Буковелю, окрім  канадських інженерів, взяли участь і екологи. Раніше тут масово вирубали ліси – місцевим чоловікам треба було якось годувати родину. За час роботи Буковелю стихійні рубки припинилися, а «кубомаса» лісу зросла майже втричі. Сокири і бензопили тут чути нечасто. Всі рубки лісу (окрім необхідних для розбудови курорту) – заборонені. Щороку висаджується рлнад  тисячу дерев, що в 2-3 рази більше, аніж рубається (курорт розвивається, тож «беруть» ділову деревину).

У Буковелі збудовано найсучаснішу австрійську систему багаторівневої очистки стоків, створено лабораторію для контролю стоків. Цікаво, що у вихідному резервуарі очисних споруд живе і прекрасно себе почуває форель. І  це – усього за  52 млн. гривень…

 Недорогі дороги

 Достоту амбіції гірськолижного курорту не мають меж! Тут створили  фірму ПБС і почали будувати… дороги. Нині фірма - серед лідерів дорожнього будівництва в Україні. Колись Буковель став справжнім полігоном з випробування найновіших технологій будівництва доріг. На основі експериментів в Буковелі створили нові технології – утричі дешеві і удесятеро надійніші. Фактично  буковелівські дорожники здійснили революцію в будівництві доріг в Україні

За два-три роки збудовано сотні кілометрів доріг. ПБС вперше в Україні за власною ініціативою дає 10-річну гарантію на відремонтовані дороги (раніше гарантія була до 3 років). Чиновники з влади навіть відмовлялися приймати цю 10-річну гарантію (казали – «не більше 5 років»!). До речі, ця фірма здійснила капітальний ремонт траси Львів-Івано-Франківськ. Ця траса виявилася утричі дешевшою, ніж інші в Україні. У планах – дорожнє будівництво на Буковині.

 Топ-менеджер  – Олександр Шевченко

 Буковель – це, звісно, люди, ті, які вклали мільйони доларів (серед них бенефіціари Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Ігор Палиця та ін.). Співзасновником й топ-менеджером гірськолижного курорту є й Олександр Шевченко - український бізнесмен, громадський діяч, політик, меценат, народний депутат України VII та VIII скликань.

Розпочинав  монтажником радіоапаратури, далі - менеджер з торгівлі, керівник підприємства і вже понад десять років - директор ТзОВ «Скорзонера» (компанія є власником гірськолижного курорту «Буковель»).

Олександр Шевченко – знаний благодійник. Малозабезпечені мешканці Івано-Франківської області та інших областей України мають змогу відпочити на Буковелі. Він також організував всебічну поміч та програми реабілітації для страждаючих від різноманітних хвороб дітей, організував табори оздоровлення та реабілітації постраждалих на Майдані, діють програми з відпочинку та оздоровлення для членів сімей військовослужбовців АТО.

Завдяки благодійним проектам оздоровлено понад 80 тисяч осіб!

 Від студента до багатія

Так Буковель тільки для багатіїв! – скаже обізнаний читач. І для багатіїв теж – відповім. А також для студентів, клерків, домогосподарок. Тут кожен зможе відпочити відповідно до розміру заощаджених на вікенд коштів. Загалом в усьому світі гірськолижний спорт – недешевий. Беріть калькулятор і рахуйте: з Чернівців до Буковелю можна доїхати за 150 грн., ніч у приватному секторі зі сніданком – 200 грн., оренда спорядження – 150 грн., один підйом на витягу – 70 грн. (безлімітний  скі-пас на увесь день – 680 грн.), обід у кафе – 100 грн., вечеря там же – 100 грн. Є й більш «круті» варіанти, однак вони не для пересічних відпочивальників.

Найменше хотів піарити Буковель, однак він і без мене впевнений у собі й самодостатній…

Отож, не гайте часу, поки сніжить й морозить уночі – гайда на Буковель!

 Олександр МАСЛЯНИК