Питання про відселення дитячих гуртків з Єврейського народного дому у разі його повернення громаді взагалі не стоїть, - голова правління Єврейської громади Чернівецької області

Питання про відселення дитячих гуртків з Єврейського народного дому у разі його повернення громаді взагалі не стоїть, - голова правління Єврейської громади Чернівецької області

05.08.2021, 12:21

Чернівці отримали фактично останній шанс відновити Темпль і Єврейський народний дім у первісному вигляді за кошти іноземців, які зберігають родинний сентимент щодо цих споруд. 

 Голова правління Єврейської громади Чернівецької області Леонід Мільман вичерпно відповів на цілий комплекс запитань, пов'язаних із ініціативою щодо повернення колишнього Єврейського народного дому нинішній єврейській громаді Чернівецької області.

 - Хто хоче, якщо справді хоче, повернути колишній Єврейський народний дім нинішній єврейській громаді Чернівецької області, чи потрібно його повертати, кому саме передавати, чи є перспектива реставрації колишніх єврейських культових будівель, за які кошти це можна, якщо можна, буде зробити -  цілий комплекс взаємов'язаних запитань, які потребують відовіді, на прохання редактора BukNews Юрія Чорнея поставив президент MERIDIAN CZERNOWITZ Святослав Померанцев.

 Публічне обговорення ініціативи відбулося під час розмови на тему: «Єврейська громада Чернівців сьогодні та завтра» у рамках проєкту «Czernowitz сьогодні: світське культурне єврейське життя 2021». 

 - Важливим є питання подальшого використання цих відновлених споруд, у разі, якщо це буде зроблено.  Навряд, чи вся будівля "Темплю" буде необхідна для її постійного релігійного використання єврейською громадою міста. Врешті, навіть у минулому, "Темпль" ніколи не використовували тільки як синагогу.  Це було також місце навчання, культурних заходів... Це і зараз був би відкритий громадський простір, відкритий для відвідувачів. Суто для єврейський потреб він не потрібен. Нехай євреям він знадобиться аж п'ять разів на місяць, але решту двадцять п'ять ним зможуть скористатися для інших потреб. Єврейський народний дім у довоєнні часи теж був громадським простором не тільки для євреїв.  І саме в такому статусі ці відроджені заклади повинні функціонувати і в наш час.

- Жодним чином мова не йде про те, що єврейська громада міста буде використовувати сотні квадратних метрів повернутої їй нерухомості у центрі міста виключно для власних потреб. Наприклад, грубо кажучи, відкриє там казино. Повернути собі ці будівлі, це велика відповідальність для єврейської громади. В тому числі економічна і соціальна. Знайти десятки, якщо не сотні, мільйонів гривень, реконструювати, утримувати, наповнити будівлі реальним концептуальним змістом... Про жодні заробітки на цьому мова взагалі не йде. Навпаки, йдеться тільки про величезні витрати, до яких можуть долучитися усі охочі. 

- Чи потрібно і можливо використовувати їх ефективніше для потреб єврейської громади? Відповідь - так! Яким єврейська громада Чернівців бачить контент, наповнення цих будівель? Однозначно ширшими, ніж просто синагога. Маємо щодо цього певні напрацювання, які готові представити на громадський розгляд. Частина Єврейського народного дому буде затребувана для потреб єврейської громади на постійній основі. Для того ж таки діючого музею історії та культури євреїв Буковини, який давно потребує більших площ, але решту будуть використовувати, як і раніше. Чи потрібно для цього  відселити звідти в інше приміщення навчальні гуртки? Це питання хвилює багатьох. У жодному разі - ні! - заявив пан Мільман. 

- Єврейській громаді міста у Чернівцях колись належали майже 400 великих будівель. І тут мова тільки про громадські споруди, а не про приватні. Ніхто ці будівлі єврейській громаді не дарував: євреї їх збудували і утримували за власні кошти, - пояснив  голова правління Єврейської громади Чернівецької області Леонід Мільман. - Це будівлі багатьох лікарень, в тому числі деяких нині діючих, будівля нинішнього медичного коледжу, будівля головного корпусу ліцею №1 тощо.  Чи є потреба, можливість і доцільність у нинішньої єврейської громади Чернівецької області ставити питання про поверення усіх цих 400 будівель? Відповідь - ні! Чому? Бо є здоровий глузд, немає такої кількості євреїв у Чернівцях, які би потребували такої кількості площ, немає фінансової можливості усі  їх утримувати. І найголовніше, немає для чого. 

- Але у цьому  загальному переліку з чотирьох сотень колишніх єврейських споруд у Чернівцях є дві знакових. Єврейський народний дім на нинішній Театральній площі та синагога "Темпль" - нині кінопалац "Чернівці" - були не тільки центрами єврейського життя міста, але й виконували релігійну функцію. І на обидві ці споруди є вичерпний пакет усіх необхідних документів, які пережили уі лихоліття ХХ століття, і які документально засвідчують, хто був їхнім первісним власником.  Тут взагалі нічого не потрібно доводити, усе зберігається в архівах. Від оригінальних документів на купівлю землі, до  того, хто, скільки заплатив грошей, хто проєктував, хто і як будував. Врегулювати усі юридичні питання в межах чинного українського законодавства, а також взятих на себе Україною міжнародних зобов'язань у межах міжнародних домовленостей, підписаних і ратифікованих декларацій, цілком можливо. Насправді це суто технічні питання, кому, що  і як повертати, які можна вирішити. Для цього потрібні тільки добра воля і політичне рішення.  

- Однак навіть попри усі ці обставини, уявіть себе головою єврейської громади Чернівецької області, якій віддали теперішній Центральний палац культури міста Чернівці - колишній Єврейський народний дім. Цілковито збудований євреями і за кошти єврейської громади. Те саме стосується синагоги "Темпль", - запропонував голова правління Єврейської громади Чернівецької області Леонід Мільман. - І вам відомо, що на ремонт одних лише дахів Єврейського народного дому, згідно до затвердженого кошторису реконструкції, який вже кілька років лежить готовий, потрібно мінімум 7 мільйонів гривень.   Це тільки на дахи! А ще є підвали, і багато всього іншого. Тому що упродовж багатьох десятиліть кошти на утримання цієї будівлі виділялися тільки в межах мінімальної необхідності. Не руйнується остаточно, діти можуть займатися, значить цього достатньо. Ще 300-350 тисяч гривень це щомісячні комунальні платежі, які необхідно сплатити...

- На відновлення тільки зовнішнього вигляду "Теплю" - відновлення купола, славнозвісного зовнішнього декору у мавританському стилі, - без внтурішнього облаштування і оздоблення, - необхідно в межах двох мільйонів доларів. І це ще за неостаточним кошторисом, зробленим декілька років тому, щоб розуміти порядок цифр, про який може йти мова... Знаючи усе це, чи так вже сильно ви захочете все це забрати?

Чернівецька єврейська громада 'Мир'ям' хоче назад Темпль і колишню синагогу на Міцкевича

- Але є речі, які не вимірюються грошима. Ці дві будівлі - це візитівки Чернівців. Думаю, що кожен розуміє значення відродженої будівлі "Темплю"навіть з туристичної точки зору. Це ті туристичні магніти, яких потребує все місто, а не тільки єврейська громада. Чи реально єврейській громаді зібрати усі ці шалені десятки мільйонів гривень? Зробити це суто за кошти членів нинішньої єврейської громади міста і області - малореально. Не кажу неможливо, але малореально. За кошти вихідців з Чернівців та їхніх нащадків - значно реальніше.  Ще двадцять - двадцять п'ять років тому зробити це було дуже легко. Були ще живими багато вихідців з Чернівців, для яких ці будівлі мали сакральний зміст.  Наприклад, тоді ще жив член родини американських мільярдерів Рор, нині, на жаль, вже покійний, справою життя якого, окрім бізнесу, було відновлення усіх синагог, у яких він колись молився. А тільки в Чернівцях було три таких синагоги. У тому числі "Темпль". Тому, повторюю, зробити це двадцять - двадцять п'ять років тому  було дуже легко, десять років тому - просто легко, а зараз - ще можливо. Хоча вікно можливостей з кожним роком невпинно зменшується. Зробити це через десять років, припускаю, буде вже надзвичайно складно. 

- Так, і нині це не буде зроблено за два роки. Тому що одне тільки виготовлення і затвердження проєктно-кошторисної документації для реставрації пам'яток архітектури національного значення потребує від року до двох. Однак повністю відродити їх за п'ять, може трішки довше, років цілком реально, - спрогнозував  голова правління Єврейської громади Чернівецької області Леонід Мільман.

1