Голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян: «Наш обов’язок – застосовувати в роботі господарський, ґаздівський, як кажуть у нас на Буковині, підхід»

Інформація про земельні ділянки комунальної власності завжди перебуває під пильною увагою мешканців громади. І будь-які зміни стосовно цих ділянок одразу породжують чутки про те, що їх хтось хоче «прихватизувати». Аби такі чутки не виникали і щодо ділянки на провулку Текстильників у Чернівцях, як тільки орган місцевого самоврядування зрушив це питання з «мертвої точки»,  в якій воно перебувало досі, ми звернулися за роз’ясненнями до голови облради Івана Мунтяна.

– Тобто ці дії тривають уже щонайменше вже упродовж року?

 - Так. Більше того, ця земельна ділянка довгий час не використовувалася, хоча перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі обласної ради. Сьогодні ж, коли у державі повним ходом йде децентралізація, а фінансовий ресурс є обмеженим, вважаю, що ми просто не маємо права чекати на фінансування з центру, склавши руки. Так воно є скрізь у світі. До прикладу, у сусідній Румунії голова Сучавської повітової ради Георге Флутур у цьому році залучив в економіку регіону 300 мільйонів євро інвестицій. Тільки минулого тижня 5 мільйонів євро грантових коштів надійшло у повіт на умовах 2-відсоткового співфінансування. Звісно, наразі ми не можемо похвалитися аж такими успіхами, однак, як говорить народна мудрість, під лежачий камінь вода не тече. Тому хочу запевнити, що Чернівецька обласна рада виходитиме з подібними ініціативами і надалі.

 Не секрет, що у Чернівцях житлове питання завжди стояло гостро. Нині ж, коли на Сході триває російська військова агресія, ми просто зобов’язані віддячити нашим захисникам за мир та спокій на Буковині. Більше того, будівництво цієї багатоповерхівки на Текстильників дасть можливість не лише забезпечити житлом наших оборонців, але й додатково наповнити обласний бюджет. Недаремно ж, чую на усіх нарадах, які проводить вище керівництво держави, що регіони мають залучати додаткові ресурси, вчитися заробляти та ефективно використовувати наявні можливості.

 - Як саме? Що мається на увазі під «додатковими ресурсами»?

- Маю на увазі те, що просто продати цю земельну ділянку було б нераціонально. Адже вартість квадратного метра побудованого на ній житла буде в рази вищою. До речі, залучення інвестора для будівництва згаданої багатоповерхівки через прозорий конкурс є невід’ємною складовою вищезгаданого рішення обласної ради. Тут одразу хотів би відповісти «злим язикам», які постійно шукають чорну кішку у темній кімнаті: рішення про оголошення конкурсу прийматиметься відкрито та публічно на сесії обласної ради. До слова, аналогічна процедура могла би бути застосована й щодо земельної ділянки на вулиці Заставнянській, 134.

 - Чи є подібний досвід в інших областях?

 - Саме хотів наголосити, що зведення цієї багатоповерхівки – не якась там забаганка чи винахід Чернівецької обласної ради: подібні проекти вже були успішно реалізовані Волинською та Одеською облрадами. Розумію, не всім до вподоби те, що крайовий парламент Буковини починає реально використовувати надані йому законом повноваження, водночас, хочу наголосити, що це лише початок. Оскільки вважаю, що майно територіальних громад сіл, селищ, міст області повинне працювати на жителів цих громад. Неприпустимо, коли роками приміщення, які є у спільній комунальній власності, не використовуються за призначенням, не здаються в оренду чи просто руйнуються.

 - Тобто дії, які вчинила облрада, є не просто її правом, а й обов’язком?

 - Безумовно. Адже якщо говорити по-простому – це втрачені бюджетні надходження, які депутати обласної ради могли б спрямувати на розбудову транспортної інфраструктури краю чи покращення матеріально-технічної бази закладів освіти, охорони здоров’я, культури тощо. Власне це і є той господарський, ґаздівський як кажуть у нас на Буковині підхід, про який усі говорять, але мало хто застосовує на практиці.

 - Спасибі за коментар і успіхів обласній раді у такій практиці.

 Маріанна АНТОНЮК, «Версії»