Новий закон про освіту тільки привід для нагнітання сепаратистських настроїв на Закарпатті і на Буковині, - думка

Новий закон про освіту тільки привід для нагнітання сепаратистських настроїв на Закарпатті і на Буковині, - думка

12.10.2017, 16:35

Нова фаза повзучого сепаратизму на Закарпатті

Дивлячись на ці фото двох колег - глави МЗС України Павла Клімкіна і міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійятро, ніколи б не подумав, що менше ніж через рік між ними пробіжить чорна кішка. Рукопотискання, посмішки, довірливі бесіди, підписання документів... Ніщо не віщувало біду. Проте, як виявилося, ще тоді осяйлива посмішка Петера Сійятро приховувала схований за його пазухою камінь. І, причому, не один.

Перший удар в спину Павло Клімкін одержав від свого угорського колеги кілька днів тому. Глава МЗС Угорщини без жодних попереджень, нехтуючи усіма правилами дипломатичної служби та етики, нехтуючи правилами дипломатичного протоколу приїхав на Закарпаття аби зустрітися там з громадою українських угорців.

Про приїзд глави МЗС Угорщини Петера Сійятро в Україну Павло Клімкін довідався випадково. Відповідно наш міністр виявив зацікавлення зустрітися з угорським колегою. Однак у глави МЗС Угорщини "не виявилося часу" аби зустрітися з Павлом Клімкіним. Таку нахабну і зневажливу поведінку глави дипломатичного відомства сусідньої країни важко навіть уявити. Особисто я був у шоці. Можна собі уявити стан Павла Клімкіна. Продовження цієї історії не примусило на себе довго чекати. Стало відомо, що завтра, 13 жовтня в Угорщині відбудеться масова акція під гаслом "Самовизначення для Закарпаття".

Тепер стає зрозуміло, чому угорський міністр тишком-нишком відвідував своїх співвітчизників на Закарпатті. Передбачається масовий рух за автономізацію Закарпаття з подальшим її самовизначенням і виходом з України. Нагадує Каталаланський сценарій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернівцях спробують відродити справу «Ківалова-Колєсніченка» і знову протестуватимуть проти української мови

Тут варто не забувати, що повзучому сепаратизму передувала масова паспортизація мадярів Закарпаття. Сьогодні не секрет, що величезна частина закарпатців є носіями угорських паспортів. Не краще становище і на Буковині в Чернівецькій області. Там жителі так званих "румунських" міст і сіл, окрім українського, володіють румунськими паспортами.

Приводом нагнітання сепаратистських настроїв на Закарпатті і на Буковині став буцімто новий закон про освіту. Але усім слід розуміти, що це всього лиш привід. Причина залягає значно глибше. І тут нота протесту нашого МЗС погоди не змінить. Треба бити на сполох і звертатись до ЄС і НАТО, аби вони дали оцінку підривної діяльності своїх країн-членів в Україні.

Такою нагодою може стати саміт Євросоюзу, який відбудеться у Брюсселі 19-20 жовтня.

Джерело: Rostyslav Demchuk

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яценюк закликав угорських політиків припинити антиукраїнську істерію

ДОВІДКОВО: 

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів.

Про це повідомляє кореспондент "Європейської правди".

За схвалення документа із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти – 11, 17 утрималися. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти. Доповідач Андреас Херкель, який готував проект документа, утримався, оскільки правки суттєво змінили його зміст. Поправки до документа подавали виключно угорські та румунські члени асамблеї.

Рішення ПАРЄ доволі жорстко засуджує те, що Верховна рада ухвалила закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Між тим, в ПАРЄ (всупереч позиції доповідача, естонця Андреаса Херкеля) констатували, що вже зараз, до ухвалення висновку "Венеціанки", є "низка юридичних питань до закону".

За наслідками дебатів було схвалено більшу частину пропозицій румунських та угорських депутатів.

Зокрема, угорці та румуни виступили проти ідеї "змішаного навчання", приміром, із викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини. Також з документа видалили всі згадки про те, що навчання "виключно мовою меншини" (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці та ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.

Лише з мінімальною перевагою (39 голосів "проти", 42 "за") була відхилена угорська поправка, за якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова об’єднує державу.

Так само із незначною перевагою (37 на 40 голосів) вдалося відхилити пропозицію парламентарів із Румунії та Угорщини, які прагнули виключити з документа згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у своїх державах.

Водночас Києву рекомендують адаптувати окрему методику навчання української мови для дітей, які є представниками національних меншин.

1


Додати коментар

Увійти через профіль для можливості залишати авторизовані коментарі.