Народні ремесла стали… картинами: унікальна виставка Людмили Кубай приїхала до Чернівців
Художниця чи не вперше в Україні створює цілий цикл на тему народних ремесел
“На цих роботах стільки світла і позитиву!” – в один голос кажуть всі, хто вже побачив виставку пані Людмили. Львів’янка, яка нині мешкає у столиці – Києві, вирішила увіковічити народні ремесла на своїх картинах. Як пишуть писанки, вишивають, різьблять по дереву, ліплять із глини… - все це застигло на полотні цієї художниці. Виставка триватиме місяць.
Виставка "Життєдайні джерела" відкрилася днями, в учбово-методичному центрі культури Буковини (вул. Й. Главки, 1-а) – в рамках культурно-мистецької акції «Обмінні виставки між областями України». Персональна виставка члена Київської організації Національної спілки художників України Людмили Кубай мандрує зараз Україною.
Музичної родзинки святу додав гурт “Слови” (Віктор Перепелюк, кобза та Юрій Пасічник, флейта). Музиканти зіграли для відвідувачів авторські та народні композиції, і люди були зачаровані їхнім дуетом.
Художниця народилася у місті Самбір Львівської області. Навчалася у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, згодом у Московському та Київському університетах мистецтв. З 1978 року живе і працює у Києві. Викладач Київської дитячої академії мистецтв.
На цьогорічній виставці у Чернівцях презентуються 22 роботи, виконані олією. Це картини з циклу «Народні ремесла», чотири роботи, що зображують українські народні свята, одна робота, присвячена українській народній пісні, та гобелени, виконані у техніці вибивки.
- Ідея зробити цикл картин «Народні ремесла» виникла у 2014 році,- розповіла художниця. – Коли Росія анексувала Крим і розпочала війну з Україною, мені стало дуже боляче за мою країну… Від нас відірвали її частину… Не хотілося, щоб Україна втрачала хоч щось. Так я вирішила показати людям всі народні ремесла, показати те, що є наше, українське. І це свого роду популяризація цих ремесел, які повинні жити і не зникати. Цей цикл я продовжую, але, на жаль, до цієї виставки не встигла завершити картину про створення народного костюма.
На відкриття виставки прийшло багато людей – митців, поціновувачів мистецтва, студентів Вищого професійного художнього училища №5. Всі ділилися думками, що картини – надзвичайно світлі, які випромінюють щось високе і позитивне. Зрештою, для цього мисткиня і працює.
- Мистецтво повинно нести радість, - зауважує пані Людмила. – Якось мені довелося побувати у Києві на виставці абстрактного мистецтва. Я розумію, що все рухається вперед, обростає новими темами і подачами. Але те, що я побачила, зокрема, інсталяцію, як вмирає пташка, привело мене до депресії... Я кілька днів ходила у пригніченому настрої. Врятувало спілкування з майстрами народного мистецтва.
Одну зі своїх робіт, на якій зображено різьблення по дереву, художниця подарувала директору учбово-методичного центру культури Буковини Миколі Шкрібляку, адже Микола Миколайович належить до відомої в Україні родини Шкрібляків, які є різьбярами на дереві. Навзаєм художниця отримала сувеніри від центру.
- Напевно, їдучи до Чернівців,- сказав на відкритті Микола Шкрібляк, - пані Людмила і не здогадувалася, як її гобелени пов’зані з нашим краєм. Адже ця техніка, у якій виконані її роботи – вибивка, поширена у нас, на Північній Буковині. І є ще один цікавий факт. Днями на Путильщині буковинців тішив своїм виступом відомий співак Василь Зінкевич, який не так часто виступає. Виявляється, пані Людмила, навчаючись у Вижниці, танцювала у відомому танцювальному колективі «Смеречина», як свого часу і Зінкевич.
До слова, мисткиня каже, що, створюючи гобелени, вона завжди намагається надавати їм оригінальної форми. І додає, що раніше було багато майстрів, які творили цією технікою. Зараз їх, на жаль, все менше і менше… А щодо себе, то зізнається, що освоїла техніку самотужки. Безмежний всесвіт, весна, Божа рука – ось які теми цих гобеленів.
Людмила Кубай провела вже 17 персональних виставок, брала участь у 17-ти збірних всеукраїнських виставках. Її роботи зберігаються в музейних і приватних колекціях в Україні та за кордоном.
BukNews
