Напівтемні технічні конячки

Чим відрізняються ці вибори від попередніх – так це величезною кількістю технічних кандидатів. Звичайно, їх і раніше не бракувало, але лише цього року виборча система повернулась до трохи підзабутої мажоритарки. Цілком очевидно, що реально змагатимуться за депутатське крісло лише в середньому по двоє кандидатів на окрузі, решта створюватиме видимість демократичного антуражу.

У Чернівцях з 13 кандидатів лише двоє мають шанси потрапити до парламенту секретар міськради Михайлішин та колишній мер Федорук. Як патякав колишній президент і крапка! Подейкують, що на перемогу провладного кандидата зв’язка Борисов-Фірташ не шкодують грошей і хочуть отримати перемогу будь-якою ціною. Але це не більше ніж плітки, оскільки з рейтингом у 8% чинний секретар міськради може перемагати навіть на чужому полі. Устами б його політтехнологів та піарників мед пити…

Отже, спробуємо проаналізувати, хто, а головне навіщо йде на вибори.

Зареєструвався кандидатом у депутати начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи від Народної Партії Віктор Бачинський. Перебуваючи на такій посаді, важко йти проти системи, себто влади, а тому не складно припустити, що він створюватиме конкуренцію саме Федоруку. Цьому грає на руку вік та впізнаваність у місті.

Про комуніста Івана Бордіяна вже говорить його політична приналежність. Шансів перемогти нуль, проте він може відтягнути комсомольсько-партійний електорат колишнього мера, який тяжіє до застою.

Самовисуванець Віктор Довганич про свої плани і так розповів на зустрічі з пресою. Його кампанія базуватиметься на викриванні колишньої влади. Про шанси не те що перемогти, а взагалі набрати бодай кілька відсотків говорити не випадає.

Лікар Олександр Казимирчук від УНП – це чистий проект Банкової. Об’єднавшись з Ющенківською “Нашою Україною”, вони відщипнуть голоси опозиції, позиціонуючи себе як національно-патріотична сила.

Поява самовисуванця Володимира Кедя – цілком прогнозована. Колишній бютівець, депутат міської ради, який підтримував і голосував за зняття Федорука.

Георгій Кузнєцов з “Нової політики” – людина невідома. Але доживши до 60 років певно розуміє свої шанси перемогти у цій гонці. Відтак його орієнтацію ми побачимо під час виступів та зустрічей.

Галина Марараш з УДАРу – логічний результат відсутності домовленостей між опозицією та Кличком. Хоча Пані Галину пов’язують доволі тісні стосунки з колишнім мером і спрогнозувати її поведінку наразі складно.

Кандидат від такої собі “Мерітократичної партії” Геннадій Нейландт – це сміх крізь сльози. Ні такої партії, ні такої людини ніхто не знає і знати не буде. Проте свою справу він безперечно зробить, відволікши громадськість якимось заявами, епатажними кроками тощо.

27-річна самовисуванка Юлія Струк – це справжня темна конячка. Хоча подейкують, що вона перебуває у тісних родинних стосунках з відомими місцевими політиками та бізнесменами.

Співаючий депутат Віталій Ткачук – тіпа поржать. Очевидно, його завданням буде відтягувати електорат у колишнього мера. Можливо молодіжну його складову. Хоча не виключено, що цей крок пов’язаний з амбіціями молодої зірки шансоньє. Не виключено, що він хоче заявити про себе, аби наступних виборів до якоїсь із рад пройти до місцевого парламенту по мажоритарці. Адже пройшовши до облради за квотою БЮТ, він швиденько переметнувся слідом за батьком і може претендувати також на псевдо опозиційну нішу.

Врешті Андрій Шевчук від Королевської – також проект провладної партії, аби створити масовку і відтягнути голоси. Сумніваюсь, що у когось залишились бодай найменші сумніви в її тісних зв’язках з регіоналами та фінансуванні великим капіталом.

Отже, розклад не на користь екс-мера Федорука, хоча результат виборів буде цілком на совісті опозиції, які висунули в депутати далеко неоднозначну та суперечну постать.

Лесь Акулін

Секретаріада, або хто в черзі на крісло Михайлішина

Збулась, здавалось би, найпотаємніша мрія екс-мера Чернівців Федорука: до парламенту усією фракцією та партактивом відряджають секретаря міськради Михайлішина. Ніхто особливих сліз та всенародного голосіння з цього приводу не влаштовує, якщо не зважати на губернатора Папієва, який особливої любові до цього балувня долі чомусь не відчуває. Але у нього зараз є свій клопіт, тобто пасинок, якого треба до Верховної Ради за будь-яку ціну протягти. Хоча “печиво”, “каруселі” та “вдалий підрахунок” ніхто не відміняв. Зараз на порядку денному зовсім інше питання: хто посяде крісло секретаря міськради, якщо Михайлішин, нехай мене пробачать письменники фантасти, переможе.

Уявімо картину: 29 жовтня, зранку на балкон своєї малогабаритної квартири виходить кандидат у депутати Федорук, вальяжно позіхає і чує знайомі позивні з брехунця, що висить на кухні. Місцевий диктор, не приховуючи свого захвату, оголошує прізвища переможців на виборах до парламенту в області. Не вірячи своїм вухам він нервово телефонує до терчвиборчкому і дізнається, що його з мінімальним відривом у п’ять голосів переміг Михайлішин. Завіса.

Отже, якщо перемогу на виборах отримає чинний секретар, то постає цілком доречне питання: хто очолить міську раду доти, доки не оголосять позачергові вибори мера?

Події можуть розгортатись у двох напрямках: або більшість у парламенті отримує опозиція і мажоритарники не стають тушками, або перемагає Партія регіонів із сателітами.

Ну першу сесію проведе найстаріший депутат Ходорковський, але його кандидатуру всерйоз ніхто не розглядатиме. Провів, та й добре. Спочивай на почесних на лаврах.

В першому випадку лави чернівецьких опозиціонерів одразу поповнять представники інших фракцій, які з радістю проголосують за кандидата від Фронту змін. Адже не забуваймо, що депутат міськради Олексій Каспрук залишився поза виборчими гонками і не отримав кусня від цього пирога. Решту кандидатів від Свободи чи Нашої України, або залишків БЮТ всерйоз сприймати не варто.

Колізія буде, якщо регіонали таки переможуть і будуть змушені висувати свого секретаря. Попри те, що їхня фракція, без сателітів, налічує 18 штиків, вибрати, відверто кажучи, ні з кого.

Довірити таке ласе корито вічному заму ЖКГ Кушнірику не дозволять поняття. Білик занадто молодий, аби лізти поперед товаришів до крісла. Ткач, без образ, не в форматі цієї посади. Попри нібито гендерну рівність, жіноча частина регіоналів слабенька. З найімовірніших кандидатів можна назвати хіба що Дутчака. Людина амбітна, довгий час обіймає високі посади, зараз екологією керує та й говорити вміє. Ще один плюс – належить до старих регіоналів, які після приходу нового керівництва обласного осередку партії залишились на другорядних ролях.

Хоча розклад може бути взагалі несподіваний, Михайлішин тому яскравий приклад.

Лесь Акулін 

Джерело: http://visti.cv.ua/