Начальник управління освіти міської ради Сергій Мартинюк: Всі чернівецькі діти будуть вміти плавати, а до 2020 року - вільно володітимуть англійською мовою

Друкопис програми «Суть речей» від 12 листопада 2015 року.

 Тема розмови: освіта у Чернівцях, новації, успіхи та проблеми.

 Запрошений гість: Сергій Мартинюк, начальник управління освіти міської ради

 Ведуча: Людмила Григорчук

 Людмила Григорчук: Дуже багато говорять зараз по зміни. Міністерство готується до 12-річної освіти, до 6-8 предметів у старшій школі, про структуровану освіту. Чим це покликано? Це насправді така велика необхідність?

 Сергій Мартинюк: Та це не лише чернівецька проблема, це загальноукраїнська реформа. Це виклик часу. Тому що 12-річна освіта вже на часі. 6-8 предметів також на часі в старшій школі. Все йде в ногу з часом. Я сподіваюся, що нашому Міністерству вистачить мудрості все гарно зробити і оформити.

 Людмила Григорчук: Чому викликано часом? Батьки мають більше можливості чи діти більше можуть вчитися?

 Сергій Мартинюк: Коли наші діти навантажені масою предметів, а це вже має бути певна спеціалізація. Дитина до старшої школи має чітко розуміти, на який профіль вона йде, чи математичний, чи медичний, чи гуманітарний. І з тою кількістю предметів, яку будуть освоювати наші діти, в старшій школі треба чітко, ціленапрямлено вести конкретний напрямок.

 Іварек. Слухач. Чи контролюєте ви перебування і навчання в Чернівцях переселенці. І друге, щодо закону трудового, який прийняли у Верховній раді, щодо представників національних менших, які мають тепер право бути викладачами в школах. Чи можна говорити, що таких викладачів буде більше тепер?

 Сергій Мартинюк: З приводу вимушених переселенців. Звичайно, що кожен переселенець, кожна дитинка, яка в цій категорії, то вона у нас на відповідному обліку, на відповідному контролі, хочу вам сказати, що у нас зараз перебуває представниця управління освіти Слов’янської міської ради Донецької області. Ми досить плідно спілкуємося, обмінюємося думками. Є у нас певних пропозицій, напрацювань. Я сподіваюся, що вони втіляться у нормальне своє вирішення, тому з переселенцями, з дітками переселенців, ми дійсно чітко працюємо. З приводу другого вашого запитання, то як вам сказати, чи їх збільшиться.

 Людмила Григорчук: Я думаю, що ви не перевіряєте їх? В в анкеті, коли берете на роботу, то запитуєте їх орієнтацію?

 Сергій Мартинюк: Ні, звичайно, не запитуємо, але спілкуючись з людьми, не лише з педагогами, але й тими самим депутатами міської ради, то таке враження, то там багато таких людей, з нетрадиційною орієнтацією.

 Людмила Григорчук: У будь-якому випадку, найголовніше – це моральна сторона.

 Сергій Мартинюк: Звичайно.

 Людмила Григорчук: 12-річна освіта у нас уже була. Розкажіть, чому саме 12 років навчання знову на часі?

 Сергій Мартинюк: Це не українське ноу-хау. Це система випрацювана  досвідом. Так пів Європи живе, півсвіту живе. Що починаємо навчання в 6 років, колись в 7 років починали вчитися. Потрібно чітко собі розуміти, що ми дійдемо, мабуть, що обов’язкова середня освіта – це буде уже профільним навчанням. Та дитина, яка закінчує 11 чи 12 клас, то це буде підготовлена людина, яка готова буде до навчання до вищого навчального закладу. Я окрім того, що чиновник, то я ще й викладач вищого навчального закладу, то я щиро сподіваюся, що вища освіта у нас зміниться, як і середня, що поступити у вуз, закінчити вуз – це буде означати, що дійсно ти маєш диплом, ти маєш знання, що ти вже будеш готовим спеціалістом.

 Людмила Григорчук: Зараз багато чернівецьких дітей після школи вступають до вишів інших країн. То вистачає підготовки школи, чи це більше батьки допомагають?

 Сергій Мартинюк: І школа, і батьки в цьому напрямку працюють разом. Школа готує, батьки перестраховуються, наймають репетиторів, але хочу вам сказати, що нинішня система освіти досить нормально може підготувати дитину до складання тих чи випускних екзаменів, чи вступних, того ж ЗНО, на основі ЗНО вступають у вищі навчальні заклади. Цього достатньо

 Людмила Григорчук: То навіщо ускладнювати?

 Сергій Мартинюк: Я думаю, що це навпаки спростить систему, бо після закінчення другого етапу навчання середньої освіти, діти будуть ціленапрямлено готуватися до того профілю, це буде аналог коледжу, того, що ми знаємо, бачимо, по західно-європейських, американських мірках. Дитина буде готуватися ціленапрямлено, якщо батьки чи дитина бачить себе медиком, то це буде медичний профіль, якщо математиком – то це буде конкретний математичний профіль, щоб дитина була підготовлена до своєї професії.

 Людмила Григорчук: Школа впорається з цим? Що для цього треба більше викладачів, чи більш професійних викладачів?

 Сергій Мартинюк: Впорається школа, великих змін не чекаємо, але будуть змінені програми. Я проблем не бачу.

 Людмила Григорчук: Але профілі вимагають більшої роботи від вчителя. Буде реформа і серед вчителів?

 Сергій Мартинюк: Звичайно, до педагогів будуть більші вимоги, більш професійні ставлення, знання, але маю величезне сподівання, щиро вірю, що наші педагоги з честю справляться і ми зможемо без проблем з цим впоратися.

 Іон. Слухач. Є інформація, що через шведські столи, дітям не вистачає їжі. Хто перший прийшов, той забирає все. І щодо поборів, благодійних внесків у школах. І чи є тепер використання адмінресурсу? Чи вимагає від вас мерія голосування за певного кандидата?

 Сергій Мартинюк: З приводу шведських столів, я маю чітку інформацію для себе, що шведські столи – це прогресивний крок, який ми втілюємо в життя з минулого навчального року. Як і будь-яка новація викликає багато запитань. Щодо того, щоб діти залишилися голодні, то нема такого. Гірше, ніж та сама порція, яка була накрита комплексно, то вони не мають, інша справа, що ті, хто перший приходять в столову, шустріші, то вони мають більший вибір, а інші мають менший вибір, але наїдаються всі. Це перший момент. Ми внесли певні корективи, якщо раніше пробували нагодувати всіх дітей за одну перерву, то розділили тепер на дві перерви, щоб всі встигли і те, що вони не голодні – це однозначно.

  Людмила Григорчук: Скільки шкіл харчуються за цією системою?

 Сергій Мартинюк: 3 школи харчуються за цією системою. Наступного року, думаємо, буде ще більше.

 Людмила Григорчук: По грошах вигідніше стало так харчувати дітей?

 Сергій Мартинюк: Для бюджету нема різниці. Єдина різниця в тому, що раніше основна маса, я навіть скажу, що більше, ніж половину харчів ішло транзитом у відходи. Тепер фактично, досить мало, або навіть кажемо, що їх взагалі нема відходів при цій системі харчування. Тут є моральний аспект, коли дитинка сама обирає собі їжу. Навіть якщо це мінімальний вибір чи це перлова каша чи гречнева, і те, вже дитинка вже підсвідомо їсть, бо вона сама собі це обрала.

Щодо поборів, це не дуже правильно сказано. Моє чітке переконання і я говорю це батькам, і я сам був головою батьківського комітету, і я чітко говорив свого часу, що батьки здають стільки грошей, скільки хочуть здавати. Нема в мене жодного сигналу, щоб адміністрація закладу заставляла здавати гроші і саме в таких кількостях. Не раз, я маю таку інформацію, що батьки зібралися на зборах і вирішили, що нам варто купити таке-то. З кожного буде це наприклад, по 300 гривень.

 Людмила Григорчук: Не всі цим задоволені.

 Сергій Мартинюк: Це вже інше питання. Самі батьки зібралися і вирішили, що вони схотіли купити супер-мега стінку. Хто хоче – то купує. Розумні батьки стали і сказали, чи нам це треба чи ні. Завжди знаходять  компроміс. Хтось здає, хтось – ні. Не всі здають ці кошти. Але як батьки хочуть, рівно стільки і здають.

 Людмила Григорчук: Що було б вчителю, якби він спонукав батьків здавати гроші?

 Сергій Мартинюк: Слава Богу, у нас таких випадків ще не було. У нас кожен вчитель, кожен директор знає, що це недопустимо. Всі знають, що педагог не повинен і не має права зобов’язувати збирати кошти. Якщо такі випадки будуть, то будь-ласка, ми готові до співпраці, до покарання, це суворо заборонено. Це суто ініціатива батьків.

І з приводу третього питання, повірте мені, зараз, на даний момент, у місті немає жодного педагога, який би сказав, що чи начальник управління освіти, чи спеціаліст, заставляв, чи змушував агітувати за конкретного депутата, чи то були партії, чи то тепер вибори міського голови. Я це цілком свідомо заявляю. Немає жодного педагога , якого заставляють за когось агітувати. І це наш величезний плюс.

 Людмила Григорчук: Готові школи до виборів? Дільниці вже об лаштовані?

 Сергій Мартинюк: Так, всі дільниці, які були на 25 жовтня, так само буде і 15 листопада. Є заклади, де одна дільниця, є такі заклади, де дві дільниці. Немає проблем. Всі заклади, наскільки я знаю, обладнані і урнами для голосування, і кабінками, і аптечками, і вогнегасниками, і всім необхідним. Тут проблем немає.

 Людмила Григорчук: Сонних вчителів не буде в понеділок? Багато вчителів задіяно в комісіях?

 Сергій Мартинюк: По-мінімуму. Все буде нормально

 Людмила Григорчук: В понеділок будемо мати робочий процес нормальний? 26 жовтня мали канікули.

 Сергій Мартинюк: Так, проблем не буде, навчальний процес абсолютно не постраждає.

 Людмила Григорчук: Все ж серйозні зміни нас чекають, хочемо ми цього чи ні. А чого досягнули Чернівці самотужки? Чим похвалитися можете, почалися вже олімпіади. Турніри.

 Сергій Мартинюк: Дійсно, олімпіади і турнірний рух вже розпочався. Маємо першу ластівку, приїхали наша міська команда юних математиків з турніру юних математиків, який проходив у Запоріжжі, наші дітки зайняли третє місце. Це я вважаю величезним плюсом, проривом, досягненням. Минулого року ми приймали такий турнір, але не мали призових місць.

 Людмила Григорчук: У Чернівцях був турнір з хімії.

 Сергій Мартинюк: Так, але наші дітки не пробилися до фіналу, але мають досвід, спілкування, дітки побачили, на якому рівні знають інші дітки, на якому рівні знаємо ми. З приводу олімпіад, міський етап з української мови та математики. Починаючи з 7 листопада і закінчуючи серединою грудня будемо мати 21 олімпіаду, виберемо своїх представників, які будуть представляти місто на обласному рівні, а там і державний етап, сподіваюся, що результати будуть не гірші, ніж минулого року.

 Людмила Григорчук: Минулого року Чернівці гарно себе зарекомендували.

 Сергій Мартинюк: Так, чи не вперше Чернівці досить сильно виступили в багатьох напрямах, там була і географія, і хімія, і фізика, і  та сама іноземна. Досить нормально ми себе почуваємо. Можна сказати, що за останні роки змінився формат олімпіад. Є певні недоліки, звичайно, недопрацювання, але не помиляється той, хто нічого не робить.

 Людмила Григорчук: Недопрацювання в чому?

 Сергій Мартинюк: Певні організаційні. От цього року. Як приклад, на олімпіаді з української мови були зауваження, що занадто складні завдання. Занадто об’ємні, для одного туру, для 4 годин написання, занадто об’ємні, але знову ж таки, це олімпіада, все одно видно буде найкращих. Тобто дітки розвиваються, дітки талановиті.

 Людмила Григорчук: Що ми можемо запропонувати талановитим дітям?

 Сергій Мартинюк: По-перше олімпіадний рух. Це дає нестандартні знання. Тому що розв’язати олімпіадну задачу, вона не виходить за рамки стандартної шкільної програми. Тут треба мати інший погляд на той предмет, яким ти займаєшся, тому дітки, займаючись такими турнірними чи олімпадними завданнями, вони уже розвивають своє бачення предмету, конкретного. Другий напрямок діяльності, це мала академія наук, де діти роблять якісь перші кроки в науковій діяльності. Вони пишуть роботи і вони, окрім знань, мають певну кількість балів до того ЗНО, з якими вони поступають у виші.

 Людмила Григорчук: Яких класів це стосуються?

 Сергій Мартинюк: Тільки 11-х класів і тих предметів, які є профільними у виші,

 Людмила Григорчук: Вони залишаються ці додаткові бали? Не відмінили?

 Сергій Мартинюк: На даний момент залишилися.

 Питання з Фейсбуку: Пане Мартинюк, чи впроваджуються у чернівецьких школах якісь нові нетрадиційні методи навчання, чи цікаві підходи викладання матеріалу, яких досі ще ніде не було ?

 Сергій Мартинюк: Мабуть, велосипед педагогам у викладанні якогось предмету важко вигадати. Намагаємося тримати руку на пульсі, все, що передове, пробуємо застосувати. Використання нових технологій в плані інтернет-інформації.

Мабуть, один з такий найпотужніших, найкращих, найкорисніших моментів наша спеціалізована школа №22. Працює в англомовному проекті, де нашу школу знають ледь не півсвіту. Тобто працюючи в певному проекті, наші педагоги їздять на різні тренінги, семінари, дітки так само працюють, вивчають, показують свої знання. Відповідно нашу школу знають ну не у всій Європі, але досить багато.

Людмила Григорчук: Що це  дітям дає?

Сергій Мартинюк: Спілкування, це отриманні інформації з інших держав, коли ти спілкуєшся з однолітками. Просте спілкування дає багато корисної інформації, коли діти можуть порівняти з чим і як працюють.

Другий, на мою думку, грандіозний проект. Це так званий проект енергоефективності. 30 навчальних закладів міста попали в чернівецько-європейську програму енергоефективності, де частково залучають кошти європейських партнерів. Наші заклади будуть переобладнані, модифіковані, з усіма вимогами сучасної енергоефективності. Це утеплення стін, вікон, підлоги, горищ. Ми отримаємо абсолютно нові сучасні заклади, в яких енергоспоживання буде скорочене більш ніж на половину

Людмила Григорчук: Скільки часу для цього потрібно?

Сергій Мартинюк: В 16-ому році основну роботу проведемо. Ми вже досить в 15-ому році ми проводили підготовчу роботу, визначалися, проводили енергоаудит. Дивилися, де краще це зробити, де ефективніше. Я свято вірю, що це буде прорив. 30 навчальних закладів задіяно. Це школи і садочки.

Людмила Григорчук: що ще маємо: Інтелект-класи, нетрадиційні методи? Наші діти вчаться вже не так, як ми вчились.

Сергій Мартинюк: Це є в початковій школі такі речі. Якогось такого революційного, що такого немає ніде в світі, в Європі, в Україні, мабуть, такого немає. Тепер абсолютно інші діти. Без знання англійської мови важко уявити сучасну молоду людину. Управління освіти розробляє і я вірю, що в грудні затвердимо на сесії міськради програму розвитку англійської мови на 2016-2020 роки. Наша мета до 2020 року, щоб кожен випускник нашої Чернівецької школи міг нормально спілкуватись англійською мовою. Треба профінансувати, організаційно розробити програму, чим ми на даний момент і займаємося.

Людмила Григорчук:  що для цього треба? Треба більше людей? Книги нові?

Сергій Мартинюк: Ми будемо залучати як волонтерські організації. Це все в комплексі, дві книжки нічого не вирішать, п’ять педагогів не вирішать, дві додаткових години не вирішать. Це буде комплексний підхід, в якому ми запропонуємо. Різні варіанти розглядаємо на даний момент. Як варіант буде створений позашкільний лінгвістичний центр. Так як в нас є станція юних техніків, пласт, екологічний центр і інші, то ми щиро сподіваємось, що буде створений англомовний лінгвістичний центр, де діти зможуть спілкуватись, розвивати свої знання англійської мови. Ще один такий досить революційний прорив, який я бачу, це розвиток фізичної культури. Наші діти стали хворобливі, недостатньо такими загартованими, міцними тілом і духом. Тому буквально десь місяць тому прийнята комплексна програма розвитку плавання у місті Чернівці. Маємо з цим проблеми, бо немає де плавати. Ми свято віримо, що в 27-ій школі запрацює наш на даний момент єдиний басейн в загальноосвітньому навчальному закладі. Є уже програма розвитку плавання.

Людмила Григорчук: Як зараз викручуєтесь?

Сергій Мартинюк: На даний момент ми співпрацюємо з комерційними басейнами. Де ми маємо управління освіти, заклади мають пільгові тарифи для занять плавання. З ними займається професійний тренер, яка навчає діток. Поки це не є масово. Лиш прилеглі школи можуть це використовувати. Я свято вірю, що зможемо цю програму розвинути і наші діти закінчуватимуть школу здоровими – раз, і з умінням плавати - два.

Питання з Фейсбуку: пане Сергію, як випускникам університету влаштуватись на роботу до школи у місті, саме у Чернівцях? чи взагалі це можливо зробити без зв'язків і "подарунків"? яка черга філологів станом на сьогодні? і останнє - кому надаєте перевагу: молодим спеціалістам чи старшим учителям?

Сергій Мартинюк: Це наболіле у випускників. В 2015 році ми зробили революційний крок. Якщо раніше набирали випускників у заклади, управління освіти набирало, директора ставили перед фактом, не факт, що не використовувалися подарунки і якісь певні винагороди за отримання посади. Зрозуміло, що якщо людина витратилась, то вона повинна відбити ці кошти. Якщо платилось, то десь старались заробляти. В 15-ому році змінили ситуацію. Директор закладу сам може набирати педагогічний колектив. Віримо, що все-таки директори в нас нормальні.

Людмила Григорчук:  А, що, освітяни в управлінні ненормальні?

Сергій Мартинюк: На даному етапі я сподіваюсь, що нормальні освітяни.Але з директора ми можемо питати. Якість викладання предмету. Тепер ніхто не скаже: такого дали педагога й мушу з ним працювати.

Людмила Григорчук:  Мусить терпіти цю людину?

Сергій Мартинюк: Треба не тільки працювати з ним, а давати результат. Мабуть, не стоїть зараз питання в подарунках за ту посаду, за те вакантне місце педагога, якщо воно і є.

Людмила Григорчук:  Яка зараз черга філологів?

Сергій Мартинюк: В цю секунду не готовий сказати. На даний момент вакансій немає. Навчальний рік ми розпочали, були певні вакансії. На даний момент всі школи укоплектовані на 99%. Десь можуть бути поточні моменти. Хтось звільнився, декрет, ще щось. В основному все влаштовано.

Людмила Григорчук:  Кому надаєте перевагу: молодим спеціалістам чи старшим учителям?

Сергій Мартинюк: Важко сказати. Мабуть, 50 на 50. Якщо нормальний спеціаліст і ті педагоги, які його готували, характеризують як нормального, хорошого, розумного, адекватного, творчого молодого спеціаліста, то директор готовий такого випускника брати. Ми працевлаштували багато молодих, тепер за два місяці питаю в директорів як вони. Були такі, хто звільнився буквально на 5-ий день. Спробували і не змогли. Кажуть, що це не моє. А є такі, які кажуть: так, старанна, пробує, ми її оточили увагою, прикріпили наставника, вона буде нормально працювати. Таких більшість, повірте мені.

Людмила Григорчук:  То що ж все таки робити молодим випускникам?

Сергій Мартинюк: Молодим випускникам, перше, потрібно, звичайно, здобути фахові знання.  Я сам викладач університету, я знаю бачу випускників. На жаль, далеко не кожен може йти в навчальний заклад. Частинка хоч уже може йти. Частинка повинна десь підготуватись, а третина слава Богу, що ніколи не попаде в школу. Бо це буде біда. Якщо ти бачиш себе готовим до роботи вчителем. З 2016 року запроваджуємо реформу, в управлінні освіти створюється база даних тих молодих спеціалістів, які готові працювати в освіті Чернівців. Проводять співбесіди. Ми визначаємося, що до чого і далі ця база даних буде готова до сприйняття будь-яким директором. Лиш виникає вакансія, директор звертається до відповідного методиста  і тоді кажуть, в нас є 7 претендентів. Спілкуйтеся з усіма, хто найбільше сподобався, того і беріть. Десь частинку просіюватиме управління освіти, далі набиратиме директор закладу.

Людмила Григорчук:  Як показують себе молоді спеціалісти?

Сергій Мартинюк: Ну ще поки що важко говорити, бо якщо конкретно цього року, то поки лиш два місця минуло. Діти люблять, коли педагог нормального активного віку. Молодих педагогів діти сприймають трохи краще. Легше встановити контакт. Тут немає якогось такого чіткого правила, якщо молодий це добре, старший не дуже. Є і ті суперові, і ті.

Людмила Григорчук:  ЗНО-206? Як готуєтесь, що буде?

Сергій Мартинюк: Та немає що переживати. Трошки полегшення звичайно прийнято. На даний момент, те що ми знаємо станом на сьогодні. Обов’язковим є здавання двох предметів ЗНО, які будуть прирівняні до здавання ДПА. Українська мова та література як було минулого року і математика або історія на вибір. Те, що планувалось третій обов’язковий предмет ЗНО англійська мова відмінено на даному етапі, тобто хто бажає, той буде здавати хто не бажає той не буде здавати. Десь, я вважаю, що це мають правильний крок тому наскільки я так розумію, наскільки я знаю то на даному етапі максимум можна буде скласти 4 ЗНО для вступу в вищий навчальний заклад з них два це ті обов’язкові, які я озвучив українська мова і математика чи історія на вибір, а два уже чи один,  чи два кожна дитина вибирає собі вже власне згідно правил.

Людмила Григорчук:  Як вам експеримент з спільним ЗНО і ДПА з української мови?

Сергій Мартинюк: Ну, були не задоволені ті, хто погано написав.

Людмила Григорчук:  Багато сильних дітей мали погані результати? Чи ті, хто вважався сильним.

Сергій Мартинюк: О! О! Будемо говорити, мабуть, ті, хто вважалися сильними, зрозуміло, що коли ми побачили результати з української мови того ЗНО минулорічного, то трошки були шоковані. Середній бал по місту складав шість там з чимось, що вважаємо досить слабенько.

Людмила Григорчук:  Нижче середнього?

Сергій Мартинюк: Ну десь так. Досить багато наших медалістів на цьому все-таки погоріло, злетіло скажемо так, ну, але знову ж таки повинні ми собі чітко розуміти що коли ми дійдем до того що оцінка шкільна буде адекватна, буде об’єктивна то тоді це не буде ніякою трагедією, ні проблемою. На даний момент ми всі чітко розумієм, я бачу скажімо середній бал атестата і бачу результати ЗНО, то різниця буває досить суттєва, середній бал атестата прекрасний, дитина ледь не 12 має, а коли доходить до ЗНО 150-160 балів на ЗНО, то на даному етапі моє чітке переконання що об’єктивнішої оцінки, ніж результат ЗНО ми не можем забезпечити, тому ті два предмети, які будуть здаватися, ну вони хоч трошки зобов’язують наших діток, зобов’яжуть тих самих батьків, педагогів більш об’єктивно виставляти більш об’єктивно оцінку.

Людмила Григорчук:  Але проблема значить не в дітях?

Сергій Мартинюк: Ні, та звичайно, що не в дітях.  Дитина готова сприймати будь-який матеріал, готова навчатись.

Людмила Григорчук:  Ну ви зробили якісь зміни через такі результати?

Сергій Мартинюк: Рухи зробили в тому плані, що у нас є статистика по усіх загальноосвітніх навчальних закладах міста Чернівці, є прекрасні заклади, які попали, скажімо, там у сотню найкращих в Україні конкретно з української мови. Є, які попали там в той перелік там десь 5000 з копійками. Ну, зрозуміло, що за півроку чи за рік кардинальних змін не зробиш. Якщо 10 років це було запущено, мабуть, це було проблематично. На даному етапі працюємо з тими закладами, які показали низькі результати. Думаю, що травень покаже на скільки ми просунулись в цьому напрямку.

Людмила Григорчук:  Були звільнення, переводи, додаткове навчання?

Сергій Мартинюк: Звільнень і переводів такого не було. Прекрасно розуміємо, що, мабуть,  шаблею і мечем це питання не вирішиться. Потрібно і педагогам трошки більше уваги присвятити. Методоб’єднання наше, яке займається з педагогами, більше уваги приділятиме тим закладам, які показали не надто хороші результати. Потрібно системно підходити до цього питання. Не в 11 класі починати займатися репетиторством чи просто вивченням української мови і літератури. Потрібно займатися з класу сьомого, восьмого. Коли воно з року в рік нормально вивчається. Проблем тут не повинно бути. Ми не можемо вимагати, щоб всі здавали на 200 балів. Це унікальний результат. Цього року ми мали 10 діток на всю Чернівецьку область. Це дійсно унікальний результат.

Людмила Григорчук:  це лотерея?

Сергій Мартинюк: Звичайно. Але знову ж таки, якщо і дитина показує тих 189 балів, то це прекрасний результат і до нього треба нормально ставитись.

Людмила Григорчук:  Якщо про ЗНО, то багато дітей займатимуть додатково, чи вистачить шкільної підготовки?

Сергій Мартинюк: Це ж як батьки собі хочуть. Маю приклад з власного життя. Коли моя дитина мала здавати ЗНО з іноземної мови. Звертались до педагога, чи треба займатися. На що педагог сказав, якщо вона буде ходити до мене на уроки і виконувати ті вимоги, які я ставлю, то проблем не буде. Дитина здала на 200 балів ЗНО з іноземної мови.

Людмила Григорчук:  Різниця є в підготовці між школами та  гімназії, ліцеї?

Сергій Мартинюк: Ну, мабуть, звичайно ж є. Гімназії і ліцеї, якщо мають профіль, мають більше годин. На даному етапі по результатах, які ми бачили по двох олімпіадах цього року,  Математика ліцей №1 фізико-математичного профілю. Ми сформували заявку на обласний етап, де буде 30 учасників від міста Чернівці. З них 16 учасників з ліцею. Більше половини. Це прекрасні дітки, але і там більше годин на вивчення дається.  Тих учнів, з інших закладів, де на вивчення дві години, треба так само підтримувати. Дякуємо педагогам, які в гуманітарних закладах виховують математиків. З тою самою мовою і літературою. Якщо заклад має гуманітарний напрям, там і годин більше, і педагоги сильніші. Але знову ж таки, де математичний профіль, там також виникають такі самородки, які показують прекрасні результати.

Людмила Григорчук:  Розкажіть ваше ставлення щодо підручників і планшетів?

Сергій Мартинюк: Тут ситуація двояка. Все-таки класичний паперовий підручник це якось воно стабільніше, те, що було завжди, коли ти маєш підручник, коли учень може на малюнку там якоїсь видатної людини домалювати вуса, бороду, то це звичайна радість. На планшеті ти цього не зробиш. Можна, але вже не те. Традиційніше, зручніше.. особисто і для мене ще старих часів закалки, то зручніше коли паперовий підручник. Цього року для двох класів в нас на даний момент немає підручників за новою програмо. 4, 7 клас, на жаль, до цього часу не мають цих підручників. Частково використовують старі. Це не є критичне питання, але така ситуація. Не лиш в Чернівцях, це у всій Україні. Останнє, що чув, що в листопаді може будуть. Десь з травня, літо, восени був такий бум. Поговорити, поспілкуватись. Журналісти дзвонили. Як, що, зміни. Але змін абсолютно ніяких не було. Але те, що говорив у вересні, те зараз можу сказати.

Людмила Григорчук:  Якщо повністю змінять програму на 12-річну?Що буде з підручниками?

Сергій Мартинюк: Свято віримо, що ми не просто змінимо програму, а потім почнемо до неї готуватись. Давайте сподіватися на краще. В тому самому Міністерстві є нормальні люди, які спочатку підготують всі зміни, а потім будуть їх впроваджувати.

Людмила Григорчук:  Планшети дозволяють вчителі використовувати замість підручників?

Сергій Мартинюк: Заохочується використання планшетів. Прекрасно розуміємо, що тепер на планшеті може бути закачана маса інформації, яка зручна. При цьому очі особливо  у діток не страждають, при сучасних нормальних технологіях. Дивлячись, як працюють провідні гімназії того самого міста Києва, вже не кажемо про зарубіжжя. Там діти так само не носять важких портфелів. Приніс планшетик, відкрив, подивився вся інформація є. Я прекрасно розумію, що до цього нам ще йти і йти. Тому на даному етапі заохочується. Вчителі не проти. Головне, щоб дитина листала підручник, а не гралася. Важко побачити, але коли було легко вчителю. Я не вірю, що були часи, коли  педагогу було надто легко.

Дорогі наші чернівецькі педагоги, та не лише чернівецькі, а всі, хто нас слухає. Я щиро дякую вам за ту працю клопітку, щоденну, яку ви докладаєте для навчання наших діток. Це є дійсно покликання. Не кожен може бути педагогом. Не кожен може бути вчителем. Щиро вдячний за ту роботу, яку проводите. Сподіваюсь, що наша з вами робота буде оцінена нашими дітками, батьками, головними споживачами наших послуг. Принагідно хочу привітати всіх логопедів. 14 числа святкується Міжнародний день логопедів. Це також досить велика категорія наших педагогів. Вітаю вас з професійним святом. Всім нам успіхів, рідної землі під ногами і мирного неба над головою.

 Інформаційний партнер програми «Суть речей» www.buknews.com.ua