На Сокирянщині археологи виявили стоянку первісних людей, якій 150 тисяч років

Україна - це археологічний клондайк, переконаний вчений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський.

Територія країни, за його словами, була, як "прохідний двір" - тут жили багато народів, після яких залишилося чимало археологічних знахідок.

Що знайшли археологи в Україні у 2016-му - ВВС Україна зібрала найцікавіші знахідки археологів на території України у 2016 році.

Одна із них – на Сокирянщині.

У селі Непоротове, на березі Дністра відкрили палеолітичну стоянку, якій приблизно 150 тисяч років. Там знайшли кам’яні знаряддя праці доби раннього палеоліту. Ними вичиняли шкури, полювали і обробляли дерево.

 Дослідження проводили спільно з Кембриджським університетом і Королівським інститутом природничих наук Бельгії. З часом ці знахідки можна буде побачити у музеї інституту археології.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заставнівська старовина: унікальним пам'яткам історії та культури загрожує знищення

ДОВІДКОВО: 

СЕРГІЙ ПІВОВАРОВ: "АРХЕОЛОГІЯ ЧИМОСЬ СХОЖА НА КРИМІНАЛІСТИКУ,  ОСЬ ЛИШЕ ДЕТЕКТИВИ ПО ЗНАЙДЕНИМ РЕШТКАМ ВІДТВОРЮЮТЬ КАРТИНУ ЗЛОЧИНУ, А АРХЕОЛОГИ - МИНУЛЕ ЛЮДСТВА "

 Єдиними людьми, які можуть заставити заговорити німих свідків минулого є професійні арехологи. Про сенсаційні знахідки решток життєдіяльності людини на теренах Буковини, а також можливе некоректне використання наукових даних розмова з директором Буковинського центру археологічних досліджень при Чернівецькому нацуніверситеті імені Юрія Федьковича, докторантом кафедри історії України істфаку, кандидатом історичних наук Сергієм Півоваровим.  

 ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ БУДІВНИЧІ Й ХУДОЖНИКИ ЖИЛИ НА БУКОВИНІ

 - Накільки унікальною є Буковина, як окремий історико-географічний регіон України, з археологічної точки зору?

 - В археологічному плані територія Буковини абсолютно унікальна. Загалом тут виявлено понад 2000 археологічних пам'яток: починаючи від раннього кам'яного віку і закінчуючи козацькою добою. На Буковині зроблено відкриття, які стали надбанням не лише вітчизняної, а й світової археологічної науки. Однією з таких знахідок, виявлених ще в другій половині 50-х років минулого століття і ретельно досліджених у 1963 році є  рештки найдавнішого з усіх нині відомих в Україні штучних жител мисливців на мамонтів. Це перше у світовій практиці вивчення раннього кам'яного віку штучне житло було виявлене на мустьєрській (періоду останнього наступу льодовика) стоянці у селі Молодове на Дністрі. Складалося воно з 15 бивнів та 34 тазових кісток і лопаток, а також 12 черепів дорослих мамонтів вагою понад 100 кг кожний. Датується ця знахідка віком приблизно 150 - 40 тисяч років тому, тобто це житло ще навіть не homo sapiens - людини розумної, яка з'являється тут у пізньому кам'яному віці приблизно 35 тисяч років тому, а неандертальців. Львівський археолог Олександр Черниш, який проводив розкопки на цій стоянці, там само виявив помережану гравіюванням і малюнками лопатку мамонта. Наразі це також одна з найдавніших в Україні пам'яток образотворчого мистецтва. Так що перші українські будівничі й художники жили саме на Буковині.

 - Дотепер вважалося, що найдавніші (приблизно мільйон років тому) сліди перебування ще навіть не людей, а мавпо-людей - пітекантропів - на території сучасної України зафіксовано на стоянці Королеве в Закарпатті. Проте знахідка у 1999 році крем'яних знарядь пітекантропа поблизу села Непоротове Сокирянського району на Дністрі змушує дещо інакше подивитися на цю проблему. Тож виходить Буковина також належить до прабатьківщини людства?

 - Буковину цілком справедливо можна віднести до прабатьківщини людства вже бодай тому, що саме тут був той осередок, звідки населення розселялося по всій Європі. Чому саме сучасні Дністер і Буковина є такими насиченими палеолітичними пам'ятками? Якщо так грубо прикинути, то 100-80 тисяч років тому по умовній лінії Львів - Київ - Дніпропетровськ проходив багатокілометрової товщини льодовик, який вкривав більшу частину сучасної України. Звісно, що вище цієї лінії ніякого життя  просто не могло бути. Первісні люди жили там, де не було льодовика, в тому числі й на території сучасної Буковини. До того ж майбутня долина Дністра мала закриті долини терас, які досить добре прогрівалися сонцем, і де було  зручно ховатися від негоди. Ще пізніше Дністер і  вся навколишня територія давали величезну кількість риби і усілякої живності. Тих самих мамонтів, печерних ведмедів, левів тощо. Коли ж льодовик став відступати, люди почали розселятися далі, і то не лише по Україні, а й усій Європі.