На Хотинщині відкрили пам’ятники загиблим на війні Героям – Олександру Боднарюку, Олександру Гарбузу та Юрію Кушніру

На Хотинщині відкрили пам’ятники загиблим на війні Героям – Олександру Боднарюку, Олександру Гарбузу та Юрію Кушніру

19.06.2016, 01:42

Сьогодні, у поминальну суботу, в селах Анадоли  та Каплівка Хотинського району  урочисте відкрили пам’ятники учасникам бойових дій на Сході, які загинули за Україну – Олександру Боднарюку, Олександру Гарбузу та Юрію Кушніру.

Спершу відкрили пам’ятник Олексадру Боднарюку та Олександру Гарбузу в селі Анадоли біля обеліску слави. Рік тому Хотинщина провела в останню путь кіборга-Героя Сашу Боднарюка…

На відкриття  зібралося понад сотню людей – односельчани, учасники бойових дій, представники районної та обласної влади, районний комісар,сільський голова. Вшанувати пам’ять полеглих Героїв прийшли і нещодавно призначений Чернівецький обласний військовий комісар  Володимир Шведюк та командир 3-го батальйону тактичної групи 80-го окремого аеромобільного полку підполковник Сергій Кротов.

Присутні вшанували пам’ять полеглих Героїв хвилиною мовчання, заспівали гімн України. Зі сльозами на очах  пам’ятник відкривали  рідні загиблих Героїв. Після того отець Анатолій відправив поминальну панахиду за загиблими Героями.

Батько загиблого Сашка Василь Олексійович, плачучи, згадує про свого сина: «Мій син – мужній чоловік, він завжди був серед своїх товаришів першим. Він –справжній Герой».

Чоловік молиться, щоби ця клята війна скінчилася, щоби люди жили мирно. Батько Героя вважає, що «керівництво країни має вжити якихось заходів для цього, бо вбивають молодих хлопців – вбивають націю…»

Брат загиблого Олександра Гарбуза Анатолій сподівається, що смерть  брата не була марною. «Якщо так далі піде ця війна, далі будуть гинути наші хлопці, не буде рішучих дій керівництва держави,  то я вважатиму смерть мого брата даремною…», – каже Анатолій Гарбуз.

Пізніше у селі Каплівка відкрили пам’ятник загиблому Герою-кіборгу Юрію Кушніру. На відкриття приїхала вся делегація, яка була на відкритті пам’ятника двом Олександрам.  Знову близько сотні людей,  гімн, хвилина мовчання, поминальна панахида, виступи представників влади та комісаріатів. Відкривала пам’ятник своєму сину старенька мати. Віра Радіонівна не  плакала – вона ридала…

«На жаль, час не лікує… Біль втрати лише загострюється…», –  каже  мама загиблого кіборга Юрія Кушніра.

Жінка зі сльозами на очах подякувала всім за те, що не забувають про її сина. «Дякую і низький уклін Вам!»,  – промовила старенька мати.

Витрати на створення пам’ятників  усім трьом загиблим героям взяло приватне підприємство «Слава». Заступник керівника ПП «Слава», депутат Чернівецької обласної ради Анатолій Сухар розповів, що це була його ініціатива встановити пам’ятники тим, хто віддав своє життя за Україну. «І це лише перший крок. Нам ще треба встановити тут пам’ятник афганцям, зробити цілий комплекс. Це має бути місце пам’яті, де завжди будуть живі квіти. Ми і надалі будемо всіляко  допомагати нашим Героям»,  – каже Анатолій Сухар. За його словами, вони не підраховували точну вартість пам’ятників, приблизно вона склала  150 тисяч грн.

Під час свого виступу на відкритті пам’ятників двом Олександрам в селі Анадоли,  перший заступник Голови Чернівецької ОДА Володимир Куліш зазначив, що від початку війни на Донбасі загинуло 68 воїнів з Буковини, з них – 8 з Хотинщини.

Довідково:

Кіборг Боднарюк Олександр Васильович

Олександр Боднарюк був призваний у серпні 2014 року. Захищати Україну від ворога пішов добровольцем. З 20 січня по 16 червня  2015 року  35-річний боєць  вважався зниклим безвісти. Однак результати експертизи ДНК винесли свій жорстокий вердикт – Сашка визнали загиблим…

Кіборг Олександр Боднарюк загинув 20 січня 2015 року близько під Донецьким аеропортом. Сашко вивозив  поранених на МТЛБ (машина-тягач легкий броньований) із зони аеропорту  в Костянтинівку. Всього було понад 10 бійців, їх накрив ворожий  Град з боку бойовиків. Машину розірвало, екіпаж осколками  розкинуло навколо машини, постраждали всі військові, Сашко загинув. До 16 червня 2015 року Олександр вважався зниклим безвісти, але в цей день батькам повідомили, що за результатами експертизи ДНК його визнали загиблим.

Боєць 80-ї окремої аеромобільної бригади, молодший сержант Олександра Боднарюк, який героїчно загинув у 15 січня 2015 року,  захищаючи Донецький аеропорт.    Його  довго шукали, однак Сашка   не було  ні в списках загиблих, ні в списках полонених,  ні в списках поранених.  Після понад 5-ти  місяців пошуків стало відомо, що Саша загинув…

Указом Президента України  від 22.09.2015 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). У березні 2016 року – Лицарським Хрестом Родини Мазеп (посмертно), у травні 2016 року  – Сашко отримав звання Народний Герой України (посмертно). В Олександра залишилися дружина та маленька донечка, батьки.

 Герой Гарбуз Олександр Валентинович

Олександр Гарбуз  одним з перших прийшов добровольцем до військомату ще під час першої хвилі мобілізації у березні 2014 року. Спочатку служив у зенітно-ракетному полку у Білій Церкві, але дуже просився на передову. І в грудні 2014 року його перевели у 25-ту Дніпропетровську аеромобільну бригаду Сухопутних військ Збройних сил України.  Був кулеметником. Загинув 22 січня 2015 року під Авдіївкою Донецької області під час обстрілу, отримавши смертельне поранення. Загинув як  Герой – при виконанні бойового завдання.

Олександр був наймолодшим з трьох синів у родині. Без батька залишилось троє маленьких діточок: два синочки  і донечка.

Указом Президента України  від 4.06.2015 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

 

Кіборг Кушнір Юрій Іванович

Солдат Юрій Кушнір  був одним з легендарних кіборгів. На фронті був навідником. Юрій Кушнір був мобілізований 3 вересня 2014 року до 80-ї окремої аеромобільної бригади. Пізніше був переведений до 81-ї окремої аеромобільної бригади (122-й окремий аеромобільний батальйон). 18 січня 2015 року отримав важке поранення у голову від вибуху міни в бою з російськими збройними формуваннями в аеропорту Донецька.  Юрію надали першу медичну допомогу, однак від отриманих поранень він помер дорогою до лікарні. Йому було лише 36 років…

За життя Юрія пам’ятають, як сумлінного учня, людину з активною громадянською позицією, готовим завжди прийти на допомогу. Його відмінною рисою було особливе ставлення до батьків, дружини – для них він був і залишиться люблячим сином, чоловіком. Для доньки – найкращим батьком, а для товаришів по службі – надійним другом, готовим завжди підставити своє плече.
Указом Президента України  від 15.05.2015 нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). У березні 2016 року – Лицарським Хрестом Родини Мазеп (посмертно).

У Юрія Кушніра залишилася дружина, неповнолітня донечка та старенька мати.

Слава і вічна пам’ять Героям! Герої не вмирають!

 Галина Єреміца

http://buktoday.com/

1