На Буковині занепадає вівчарство

На Буковині занепадає вівчарство

18.05.2015, 19:23

За статистичними даними, які наводить відділ агропромислового розвитку РДА, чисельність овець на Путильщині зменшилося на 386 голів (на 1 січня 2015 року становить – 5065 овець). 

Цієї кількості достатньо для організації однієї полонини. Чому відбувається така негативна тенденція, здогадатися не важко. Найперше – держава не підтримує розвиток вівчарства у горах. 

По-друге: ніде збути продукцію – молоко, сир, шерсть, шкіри, м'ясо. До всього, у небуття відходить традиційне для гуцулів свято «Полонинська ватра». Востаннє путильчани проводжали тваринників на високогірне літування худоби два роки тому, відзначивши 50-ий ювілей. 

- Вже другий рік поспіль ми змушені відкласти святкування до кращих часів, коли на східних рубежах України настане мир. Підкреслю, ми свято не відміняємо, а лише не можемо собі дозволити гучно веселитися, в той час, коли проливається кров наших земляків, - сказав голова райдержадміністрації Микола Савчук, додавши, що нині треба займатися волонтерською роботою, а не веселитися. 

Цього року на Путильщині запрацюють 14 полонин. Перші отари овець вирушили у Яровицю (с. Шепіт) та Мінти (с. Селятин). Скільки худоби літуватиме на гірських луках поки що сказати ніхто не може. Проте відомо, що випасатимуть овець, корів та коней на понад п’ятистах гектарах полів. 

За словами головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку РДА Миколи Циганюка, цього року полонинські ціни дещо зростуть. Орієнтована вартість кілограма сиру дорівнюватиме 60-70 грн., а літування вівці – 150 грн., великої рогатої худоби – 350-400 грн. 

Микола Циганюк також зазначив, що вівчарство на Путильщині тримається виключно на ентузіазмі працьовитих гуцулів. Адже дотацій немає, ніде збути продукцію. Щороку господарі чекають, що їм бодай дадуть лісоматеріали на облаштування загород для худоби, приміщень для проживання та виготовлення сирів. Чоловік каже, щоб підготувати місця для літування худоби потрібно 15-20 кбм тонкоміру, а якщо збудувати нову стаю, то – 50 кбм. 

Окремі посадовці, чуючи, що сільгосптрудівник просить деревину чи то державної підтримки вважають, що літньо-табірне утримання худоби в горах є звичайнісіньким бізнесом. Тому кожен організатор полонини має скласти чіткий бізнес-план, розрахувавши витрати і прибутки, й лише потім братися за справу. Мовляв, ніхто й нікого не заставляє робити те, що йому не подобається. Не забуваймо, що для більшості горян ведення сільського господарства залишається єдиним способом вижити. Неозброєним оком видно, що жоден гуцул, який живе за рахунок утримання худоби не їздить на дорогих автівках і не розкошує! Тому людей, які займаються сільським господарством у Карпатах важко назвати бізнесменами, на тлі інших успішних підприємців, скажімо у сфері лісопереробки чи торгівлі. 

Чи запалає «Полонинська ватра»? 

У четвер, 14 травня, на позачерговій сесії районної ради голова РДА Микола Савчук звернувся до районних депутатів, очільників сіл та присутніх із проханням висловити власне бачення: чи потрібне святкування «Полонинської ватри» у час, коли на теренах держави триває війна? Водночас керівник району закликав усіх долучитися до волонтерського руху й підтримати бійців АТО. 

Депутати районної ради Дмитро Кузик, Лариса Горбан, Володимир Луканюк, Сергій Терен, Василь Поляк, Василь Нестор, Олексій Кера, депутат облради Володимир Гребенщиков, Путильський селищний голова Іван Повідаш висловилися «ЗА!». Депутат районної ради Василь Журавець не підтримав думку більшості, стверджуючи, що час для свята – це мирний час. Проте більшість вважає, що на Путильщині варто запровадити якомога більше гуцульських фестивалів, ярмарків і не варто відкладати такі свята, як «Захарецький ґарчик» чи свято лісорубів. Це дозволить об’єднуватися навколо традицій предків-гуцулів, популяризувати наш гірський край, розвивати туризм, водночас покращувати інфраструктуру краю, в тому числі дороги. Також прозвучала думка, що потрібно змінювати формат свята «Полонинська ватра», яке є традиційним для полонинників, які ранньою весною вирушають на гірські пасовища і, зазвичай, у самому заході участі не беруть. Та, як сказав наостанок голова райради Андрій Дутчак, цитуючи слова прем’єр-міністра Англії У. Черчіля, якого запитували, чому в країні проводяться масові свята тоді, коли триває війна: ми воюємо для того, щоб жити, а це і є життя. 

Проте чи буде на Путильщині цього року свято «Полонинська ватра» або ж інший масовий культурно-мистецький захід – залежить від рішення перших осіб району. 

Оксана ПОРОХ.

1