На Буковині вшанували пам'ять політв'язнів, яких органи НКВС живцем спалили та скинули у Дністер

Три десятки селян та просвітян прийшли до моста, який з’єднує селище Кострижівку та місто Заліщики, аби пом’янути жорстоко вбитих тут у 1941 році політв’язнів. За переказами людей, декілька вагонів, у яких було понад 500 в’язнів, НКВДисти підпалили та скинули у Дністер. 

- Політв’язнів із Чернівецької, Чортківської та Коломийської тюрем завантажили у товарні вагони. На ось цьому мості ці вагони вирівняли, облили авіабензином, під міст підклали вибухівку і підірвали, - розповіла Світлана Масловська, голова Заставнівського районного товариства "Просвіта".

75 років минуло відтоді, як підрозділ НКВД знищив тут півтисячі українських патріотів. На Тернопільщині цю сумну подію просвітяни згадують щороку. На Буковині ж цьогоріч - уперше. 

- На Буковині, мабуть, раніше не вшановували, бо це питання не порушувалось просто раніше, - сказала Марія Пелех, відповідальний секретар Чернівецького обласного об’єднання товариства "Просвіта".

Родич пані Марії теж був у палаючому вагоні. Його, простого сільського вчителя, арештували лише за те, що співав із дітьми українські пісні.

- І коли з дітьми він заспівав "Ще не вмерла Україна" та "Червона калина", його вночі прийшли і забрали. Він тікав, але його все одно спіймали, - розповіла Марія Пазюк, жителька села Кострижівка.

Ніхто не зумів вибратися з води та добратись до берега, снайпери розстрілювали ще живих із моста. Про страшну дату в історії жителі Кострижівки знали, втім, досі, аби разом пом’янути невинно вбитих, не збирались.

Після спільної молитви дівчата у вишитих сорочках пустили по Дністру вінки з квітами та лампадками.

- Вшановуємо ми це для того, щоб вказати на зло та злочин. Бо, аби ідентифікувати зло, ми повинні на нього вказати і знищити, - наголосив Іван Дерда, заступник голови Чернівецького обласного об’єднання товариства "Просвіта".