Микола Салагор: „Зрушення на митниці мають реальне підґрунтя”

— Дозвольте розпочати нашу розмову із кількох цифр. Зокрема, у порівнянні з вереснем минулого року Чернівецька митниця (показники із офіційного повідомлення) цьогоріч збільшила свої надходження у 3,5 рази (!) і сьогодні займає перше місце в Україні за відсотковим показником виконання індикативних завдань. За рахунок чого досягнуто такого росту?

— Такі показники мають під собою реальне підґрунтя. Чернівецька митниця, справді, забезпечила у відсотковому співвідношенні значно більше надходжень податків та зборів до Державного бюджету, ніж інші митні органи з наявними у них потужнішими ресурсами та можливостями. Скажімо, більша кількість населення, наявність підприємств, зосереджених у зоні діяльності митниць. Тому, хочу висловити вдячність нашому кожному співробітникові, адже такі високі показники є результатом закумульованих зусиль усього колективу.

Мною неодноразово наголошувалось на тому, що першочергове завдання митниці у цей надскладний для України час – повне і стабільне наповнення Держбюджету. Останніми місяцями митницею методично нарощуються темпи та обсяги перерахувань до нього.

Повернемося до озвученого збільшення у 3,5 рази у порівнянні з вереснем минулого року. Ми добре розуміємо, що результативність роботи із суб’єктами господарювання прямо пропорційна результативності роботи митниці й намагаємося збалансувати умови для розвитку та налагодження нашої співпраці. Цифри, як відомо, факти незаперечні. Тож надходження за вересень 2013 року та вересень цього року 94,8 та 334,582 млн. грн., гадаю, коментарів не потребують.

Сприяли зростанню показників й об’єктивні обставини, зокрема, зміна та перерозподіл товарних потоків в зоні діяльності нашої митниці. Так, у липні цього року розпочали роботу нові імпортери нафтопродуктів, які наразі стали основними бюджетоформуючими суб’єктами і забезпечили основну частку переказаних нами податків. Також одним із факторів, що вплинули на зростання надходжень до бюджету, є відміна широко обговорюваного у суспільстві утилізаційного збору. Як наслідок — зростання кількості митного оформлення транспортних засобів.

Крім того, упродовж 9 місяців поточного року найбільшу частку перерахувань до Держбюджету забезпечили овочі, косметичні препарати, електричні машини та обладнання, відео- та аудіоапаратура.

— За Вашим скромним зауваженням (аби не бути голослівним) далі говорите про наступне. У травні митниця поповнила Держбюджет майже на 75 млн. грн., а у вересні цей показник склав понад 334 млн. Загалом за час мого керування (дослівно цитую — прим. авт.), а це неповних 6 місяців напруженої роботи, надходження до Державного бюджету України перевищили 1 млрд. грн. Логічно напрошується запитання. А що робила митниця до Вас, якщо маєте такий вражаючий стрибок?

— Хочу вкотре наголосити, що покращанню показників діяльності митниці сприяли як об’єктивні, так і суб’єктивні обставини, про які щойно йшла мова.

— Тепер змінимо дещо тему, а саме: 2 жовтня 2014 року між Україною та Румунією підписано Угоду про прикордонний місцевий рух. Він стосується передусім українців, які проживають у 30-кілометровій зоні, що прилягає до кордону. Коли ця безвізова Угода почне діяти, чи зможуть українці відтепер прямувати у Румунії і через спрощені пункти пропуску (Дяківці, Красноїльськ, Біла Криниця та Руська)?

— Одразу ж, давайте, розставимо крапки над «і». Підняте питання належить до компетенції Державної прикордонної служби України, оскільки в межах прикордонного контролю здійснюється перевірка законних підстав для перетину кордону.

Підписання Угоди між Україною та Румунією про місцевий прикордонний рух (про яке я, як і будь-хто із пересічних громадян, дізнався із загальнодоступних джерел) є одним із етапів з реалізації Урядом України плану дій щодо безвізового режиму з ЄС. Втілення у життя вимог зазначеної Угоди буде ще одним кроком до безвізових поїздок громадян до однієї з країн Євросоюзу – Румунії. Відповідно до положень зазначеної Угоди, передбачається спрощений порядок перетину кордону для мешканців прикордонних областей двох країн, котрі проживають у межах 30-кілометрової зони від спільного державного кордону. Очікується також, що для таких мешканців будуть видаватися безкоштовні дозволи на спрощений перетин кордону на визначений термін від дати його перетину.

Беззаперечно, ці зміни матимуть лише позитивні наслідки не тільки для громадян визначених Угодою територій обох країн, а й нададуть змогу перейти на якісно новий рівень відносин з Румунією.

— А щодо митних правил переміщення через кордон валюти та товарів тут не буде змін?

— З огляду на те, що станом на сьогоднішній момент відсутні будь-які офіційні відомості про набрання чинності Угоди, пропоную для більш детальної інформації продовжити діалог після набрання чинності зазначеною Угодою та приведення законодавства у відповідність до її положень.

— І останнє. Місцевий рух на території Румунії для українців обмежується тридцятикілометровою відстанню безпосередньо від кордону? Чи ми, українці, можемо їхати у більш віддалені румунські населені пункти? А можливо, дане запитання стосується не Вас, а прикордонників?

— На мою думку, це питання відноситься до компетенції відповідних контролюючих органів Румунії.

— Щиро дякую за спілкування.

Вів розмову із Миколою Салагором — в. о. начальника Чернівецької митниці Міндоходів заслужений журналіст України Василь ГЕЙНІШ.