Другий за останній тиждень голова Чернівецької ОДА, або чи буде реванш регіоналів і тушок в обласній раді?

Сьогодні, 24 березня, на апаратній нараді представлено голову обласної державної адміністрації Романа Степановича Ванзуряка, якого призначено на посаду Указом виконуючого обов’язки Президента України №330 від 21 березня 2014 року.

Поруч з новим головою ЧОДА, точно так само як і за тиждень до того, 17 березня, сидів голова Чернівецької обласної ради Михайло Гайничеру. Навіть пляшки з водою не поміняли:) 

Під час виступу на чернівецькому Майдані - першому публічному представленні нового голови ОДА мешканцям Буковини - Роман Ванзуряк несподівано для багатьох зачепив тему Чернівецької обласної ради. 

"Буквально нещодавно мене переконували в тому, щоб я сформував більшість з «безхозних» депутатів обласної ради, з різних тушок та колишньої фракції Партії регіонів. Я ніколи не пристану на пропозиціями з тими людьми, які розганяли Майдани, які грабували бізнес підприємців, обділяли дітей сиріт та пенсіонерів. Хай вони висловлюють мені недовіру, хай вони ущемляють орган державної виконавчої влади, але ніколи я не пристану на їхню пропозицію. І я думаю, що пора повністю люструвати органи державної влади. І повірте, я його пролюструю правильно. Потрібно терміново почати процес відкликання депутатів обласної ради, на руках яких кров вбитих майданівців", - заявив голова ЧОДА Р.Ванзуряк.

Формально фракції Партії регіонів у складі обласної ради більше не існує. Відповідні зміни навіть відображено на офіційному сайті, де колишні члени владної фракції тепер вказані у розділі позафракційні.  Неможливо повірити, але в ще донедавна жорстко  структурованій Чернівецькій обласній раді нині аж 60 (!) позафракційних депутатів. Очевидно, це і є ті "безгоспні" депутати, з яких новому голові ОДА пропонували склепати під себе нову більшість. Кількості в 60 депутата, навіть якщо хтось з позафракційних відмовиться до неї увійти, при загальному чисельному складі ради в 104 депутата, мало би вистачити з запасом. 

Більшість з цих депутатів  - чергове диво - виявляється вже безпартійні. А це, як відомо, чудова стартова можливість для подальшого перебування у владі. Адже безпартійність -  це не тільки можливість політичного маневру, але й шанс заскочити до чергової владної партії. Трюк, який більшість з кандидатів у нову більшість виконувала не раз за своє довге номенклатурне життя.

Тепер головне  правильно визначити фаворита майбутньої президентської гонки, який (чи яка?), звісно, тільки заради примирення суспільства, але аж ніяк не для власної перемоги, відкриє для них двері своєї партії. Претенденти на виправлення так щиро перейматимуться долею країни, шо радо поділяться з відповідальним кандидатом усіма наявними матеріальними ресурсами і безцінним досвідом  - маніпуляцій, фальсифікацій і кулуарних домовленостей. А ще краще розкласти яйця одразу у всі кошики.  Якийсь та виявиться великоднім. А відтак витягне за собою всю решту непотопляємої братії. 

Натомість депутатів, які гордо продовжують вважати себе членами Партії регіонів, в облраді залишилося небагато. Власне таких тільки двоє. Зате які!!!  Це генеральний директор юридичної фірма "Куцак та Партнери"  Матвій Іванович Куцак і САМ (!) тимчасово безробітний  Михайло Миколайович Папієв. 

Рядовому і безробітному депутату Папієву, напевно, поки що не до формування опозиції новій владі.

От і проти  підприємства «Драчинецьке-1», яке належить його родині, вже друге кримінальне провадження відкрили. Та й взагалі рейдери не дрімають: то злиють  в Інтернет інформацію про те, що обладнання на підприємство  дружини завезли без сплати 9 млн грн мита та ПДВ, то чергову справу відкриють.

Та й вірний Санчо - Георгій Галиць з якогось дива вдарився у сантименти. Перепощує на своїй сторінці в ФБ заклики ще одного великого державного діяча нашого часу пана Балоги з вимогою на 5 років заборонити самого себе. Не вірите? 

Хоча, хто його знає, як воно буде за місяць. Знаючи  енергію, таланти і ресурси пана Папієва, можливо, й значно раніше.  А там і Галиць вернеться у родину, візьметься за розум. 

Врешті, хто пережив 2004 рік, добре знають: головне перечекати поки шумовиння спаде. Чи як там Папієв із Галицем називали Майдан? А опоненти - на те вони й переможці, щоб рано чи пізно пересваритися через здобич. Особливо, якщо допомогти. А можливостей і ресурсів для цього більш ніж достатньо.  

Звісно, не всім і тепер повезе так, як при Ющенку - перечекати буремні часи в теплому кріслі десь в РНБО. Але  заробленого непосильною працею на благо держави і Буковини - навіть без нової офіційної посади - в принципі мало би вистачити, щоб дочекатися поки повз тебе пропливе труп твого ворога. 

Зміг же Михайло Романів після закидів 2004 року - в блокуванні проведення сесії обласної ради під час Помаранчевої революції, вирішенні фінансових  проблем своїх перших заступників, яких в нього було по двоє, щоб в одного і другої  були більші пенсії,  звинувачень  у фальсифікації довиборів у Хотинському районі, де його було обрано депутатом обласної ради, врешті поїздки на з'їзд СДПУ (о) для обнімання з Медведчуком і Папієвим перед камерами -  не тільки претендувати, а навіть стати головою Чернівецької ОДА.

То чому цей номер не вийде у Михайла Папієва? Ну, нехай не одразу в губернатори, але з безгоспною більшістю спочатку спробувати відродитися як голова обласної ради. А там, дивись, і в Києві  канидати (-тки) у президенти почнуть терміново країну зшивати. А хто краще за Михайла Миколайовича для цього підходить?

А що Гайничеру?  А нічого. Папієв й раніше сприймав його посаду, як розмінну монету і власний запасний аеродром. Та й Мунтян будь-якої миті може витягнути з рукава написану головою Чернівецької обласної ради заяву про відмову від посади. Звісно, її ще треба затвердити на сесії. Але на те в раді й 60 позафракційних депутатів, щоб гра вийшла цікавою.  

І головна роль у ній відведена зовсім не Михайлові Івановичу.

Петро Гладчук