«Мовні війни» Володимира Селезньова: російська VS українська

«Мовні війни» Володимира Селезньова: російська VS українська

05.07.2016, 00:50

Публіцистичне видання, що доводить велич української мови. Це ґрунтовна відповідь всім псевдофілологам та фейклінгвістам, які транслюють міф про «зіпсованість» та меншовартість української мови.

 Сьогодні часто тиражується твердження, що нібито українська мова — це та сама російська, але зіпсована польськими та «галицькими» словами. На цьому часто-густо спекулюють люди, далекі не тільки від лінгвістики, але й взагалі від науки. Але чи так вже суттєво вплинула польська мова на українську? Скільки полонізмів та інших запозичень насправді містить українська мова? Взагалі, чи шкідливі запозичення, і як справді вибудовують взаємодії між різними мовами?

У книжці вперше комплексно розглянуто ці та інші мовні питання і спростовується міф про «зіпсованість» української мови полонізмами, «галицизмами», неологізмами тощо

 Володимир Селезньов – журналіст з Дніпра. Автор статей з історичної та мовознавчої тематики у газетах «Собор» (Дніпро), «Лица» (Дніпро), «День» (Київ), зокрема «Звідки родом Ілля Муромець», «Скільки було Запорозьких Січей», «Правда історії та міфи мовознавства» та інші.

Доступною та зрозумілою для загалу мовою Володимир Селезньов дає ґрунтовну відповідь цілеспрямованій російській пропаганді, яка триває вже декілька сотень років. Мета війни проти – дискредитувати та поставити під сумнів існування української мови. Стерти з усіх мап світу державу Україну. Адже якщо немає мови, то немає – і держави. Саме розвиток української культури та мови зокрема – найголовніший ворог для загарбницької російської державності. Наразі солов’їна тримає удар чергової атаки.

 «Мова – це знаряддя боротьби, особливо коли вона через історичні обставини підпадає під вплив сильнішого, експанського сусіда, а мовні війни нерідко точаться паралельно з війнами справжніми, але ще частіше їм передують».

 Мовна проблема ? одна з найгостріших у суспільстві, постійно використовується для розбурхування протиріч у суспільстві. Агенти впливу користуються незнанням, чи то пак скоріше невіглаством широкого загалу, просуваючи шовіністичну ідею про меншовартість української мови. Ця книжка на конкретних прикладах розвінчує мовні міфи.

 У буремні часи для рідної держави, українці як ніколи потребують ствердження себе як гідної європейської нації. Тому видавництво «Vivat», лідер друку публіцистичних видань, вважає своєю місією видати книжку журналіста.  

1