Мешканці Гравітону навколішки проводжали загиблого Героя: «Бережіть себе для своїх батьків», - батько загиблого в АТО лікаря (ФОТО+ВІДЕО)

Чи не всі мешканці чернівецького мікрорайону Гравітон прийшли провести в останню путь лікаря-інтерна Владислава Трепка, який загинув 12 лютого на Сході України, поблизу Дебальцевого. Прийшли старшокласники та вчителі школи № 28, де він навчався і де працють вчителями його батьки та сестра. 

Владислава привезли в неділю чернівецькі волонтери, які доставляли бійцям у зону АТО допомогу. Загиблого Героя мешканці Гравітона зустрічали навколішки. Вони утворили живий ланцюг від центральної дороги до будинку, де проживав Владислав із батьками. Рідні захотіли, щоб останню ніч син провів із ними. 

Чернівецького хірурга Владислава Трепка, який загинув на Сході, поховали на Алеї слави в Чернівцях. Останнє прощання з Героєм відбулося в "Юності Буковини". 

Сотні людей стояли в кількаметровій черзі, щоби провести Владислава в останню путь. В "Юності Буковини" вони стояли на колінах.

Батьки загиблого героя Віталій та Ніна Трепки весь час перебували біля тіла сина. 

- Я б хотів, щоб мій син був хоча б дуже поранений, навіть якимось калікою. Але щоб я бачив ці оченята, щоб він давав розумні поради, щоб я бачив ці усмішки, - розповів батько Героя Віталій Трепко. - Але тепер, бачите, як сталося. Мабуть, Господь Бог вибирає найкращих. 

"Країна лишилася гарного хірурга. Це був дуже здібний хлопець саме до хірургії. Він був фанатом цієї справи, - продовжує батько. - Я лишився турботливого сина, який міг скрасити мою старість. Він ділився своїми планами. Всі вони базувалися саме з батьками. Він казав: "Тату, я тобі не дам розслаблятися. Ти маєш бути зі мною". Зараз його нема і мені ніби обрізало майбутнє. В мене життя поділилося на дві частини - коли він був і коли його нема". 

За словами батьків Владислава Трепка, після поранення їхній син ще жив протягом 10-15 хвилин. 

- Наш син багатьох з поля бою витягнув, врятував, а коли в нього стріляли, він ще 10-15 хвилин був живий, - розповідає мама Влада Ніна Трепко. - Він загинув від множинних осколкових поранень. Але лікаря поруч з нашим сонечком не було.

"Дуже болісно, що саме таких хлопців забирає війна, - зауважує Віталій Трепко. - Нехай усі живі повернуться. Тому я кажу цим хлопцям: "Бережіть себе для своїх батьків". 

Владислав мав уже повернутися додому. Як розповів професор, декан факультету післядипломної освіти БДМУ Валерій Пашковський, з 2 лютого Владислава зарахували на навчання в магістратурі спеціальності"Хірургія". Але приступити до навчання хлопець не встиг.

- Він був інтерном і на теперішній час тільки поступив у магістратуру, - зауважив В. Пашковський. - Інтернатуру закінчив кілька місяців тому, а в магістратурі ще не приступив до навчання. Владислав навчався дуже добре. Коли вступив в інтернатуру, відгуки викладачів були дуже гарні. Цікаво те, що він пішов захищати державу під час навчання в інтернатурі. Він мав офіційну можливість відстрокувати перебування у війську до моменту закінчення навчання в інтернатурі. Він цього не зробив. Це вказує на його особливі якості.

Джерело: molbuk.ua

Біля під’їзду будинку – гори живих квітів та вінків. На столі стоїть портрет юнака, обрамлений вишитим рушником. На стіні написи "Герої не вмирають!", "Героям слава!". 

Люди почали збиратися ще із самого ранку. Вони несли квіти та вінки, запалили свічки. Коли заграв військовий оркестр і з будинку винесли труну, всі заплакали. 

"Це була дитина від Бога, – схлипує поруч жінка. – Батьки так ним пишалися. Він був дуже привітний, вихований, вітався з усіма сусідами". 

– Я вчила колись Владика. До того ж була його сусідкою – живу в сусідньому під’їзді. Давно працюю в школі з його батьками. Владик був дуже старанний, людяний, завжди усміхався. Видно було, що виховувався в інтелігентній сім’ї, – розповіла вчитель хімії школи № 28 Алла Семенівна. – Владик хотів стати лікарем, тому добре вчив хімію та біологію. У нього дідусь був лікарем, то він продовжив цю традицію. Після дев’ятого класу вступив до медичного коледжу, потім закінчив медуніверситет. Навчався в інтернатурі, вступив на магістратуру. Мріяв стати хорошим хірургом. 

– Владислав виявився справжнім патріотом України. Він завжди буде прикладом мужності для наших учнів, – каже вчитель, яка стоїть поруч. – Владик загинув, надаючи допомогу пораненим бійцям. Він врятував багатьох військових. І віддав за це своє життя. Хоча напередодні він приїхав додому. Мав повертатися назад у неділю. 15 лютого. Але йому зателефонували і сказали, щоб приїжджав скоріше, бо багато поранених. І він поїхав, бо був дуже совісний. А через день загинув. Мама дуже не хотіла, щоб син їхав. Напевно, відчувала недобре.

– Дуже співчуваємо родині, сумуємо разом із близькими. Це велика втрата для нас усіх. Через місяць, як розповідали його батьки, Владика повинні були мобілізувати назовсім, – плачучи, розповідає пані Алла. – У нього була кохана дівчина, з якою він хотів одружитися після повернення додому. Розмовляла з його батьком. Він сказав, що любить усіх своїх чотирьох дітей, але Владислав був йому найближчий по духу. Сподівався, що він доглядатиме за ним та дружиною на старості. Труну військові несли на руках. Люди утворили живий ланцюг, стали навколішки. Вся дорога була встелена живими квітами.

Нагадаємо, що Владислав Трепко проходив інтернатуру в Чернівецькій обласній лікарні, звідки поїхав у зону АТО. Лікар загинув під час чергового обстрілу, коли намагався надати допомогу пораненому. Владислав тривалий час провів у зоні АТО, врятував життя багатьом пораненим. У жовтні минулого року він розповідав molbuk.ua про бої і побут солдатів, а також приніс світлини.

 Джерело: molbuk.ua