Марія Порчук: «У Чернівцях лише початий край роботи. Маємо багато ідей, але не встигаємо все втілити в життя»

Марія Порчук: «У Чернівцях лише початий край роботи. Маємо багато ідей, але не встигаємо все втілити в життя»

27.09.2015, 13:57

Друкопис програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ від 24 вересня 2015 року.

 Тема: Чернівці -туристичні

 Запрошений гість: Марія Порчук – заступник міського голови

 Ведуча: Людмила Григорчук

 Людмила Григорчук : Розпочнемо нашу розмову з святкування днів європейської спадщини та дня туризму. Вже завтра матимемо першу безкоштовну екскурсію в ратушу. Розкажіть про цю задумку з екскурсіями

 Марія Порчук: Дуже приємно сьогодні говорити, після нелегкого трудового дня про те, що ми приготували приємного. Про те, що ми зробили і до чого просимо долучитися чернівчан. 27 вересня святкується всесвітній день туризму і відзначення з студентами торгово-економічного інституту і ЧНУ вже проходять протягом тижня. Ми це робимо з метою наблизитися і покращити рідні Чернівці і дати можливість молодим чернівчанам долучитися і побачити, чого ж вони вчаться і що треба зробити в цих Чернівцях, щоб вони були туристичні. Підзарядилися ентузіазмом, ідеями молодих людей, але ми теж спробували зробити трошки по-іншому. Вперше офіційно об’явлено, що Чернівецька ратуша відкрита не тільки для тих, у кого щось болить, або для тих, у кого якісь є питання, а крім того, що там сидять чиновники і депутати, вона ще є перлиною історичною. Тому ми оголосили і вдячні тим, хто відгукнувся, що напередодні дня туризму ми пробуємо відкрити ратушу для екскурсій. Ми оголосили о 10-й, 12-й і о 16-й, що ми набираємо такі групи. Ми дякуємо екскурсійному бюро і нашим екскурсоводам, вони надзвичайно талановиті. Вони доклали надзвичайно багато зусиль для підготовки таких екскурсій і я думаю, що це буде цікаво. Цікаво подивитися на ратушу не тільки як на якусь частину адміністративного життя Чернівців, а на ратушу подивитися, бо там акумульована інформація щодо наших почесних громадян, примарів і мерів і, мабуть, цікаво буде поглянути в якому кабінеті сидить міський голова і як йому працюється, і що ж там таке є, бачити сесійну залу. Побачити свого роду шоу, бо насправді в нас сесії перетворилися на шоу і це гірка правда. Буде можливість поглянути на Чернівці трохи з висоти. Ми не маємо погодження і зазвичай, це великі групи і ми не можемо піднятися на саму високу ратушу, але ми подивимося на місто з третього поверху і не буду робити таємниці, подивимося, як годинник, подарований нашим мером Кохановським місту відлічує хвилини вічності. Групи вже заповнені, навіть переповнений список. І тішить, що якщо ми розраховували більше на туристів, то на цю ратушу хочуть поглянути чернівчани, причому, чернівчани відомі. Такий інтерес і попередні думки, хто ділився з цього приводу, підштовхують нас, що це не буде разова акція. І ми будемо вибирати такий день, щоб ратуша була відкрита для туристів. Так має бути.

 Людмила Григорчук : Як іще екскурсії будуть? Чим ще потішите?

 Марія Порчук: Крім того, в цей тиждень, вперше Чернівці святкують тиждень європейської спадщини. Дня європейської спадщини започатковані міністром культури Франції. Святкуються з 1991 року, а з 1994 року – це вже своєрідний ритуал. Є певні умови. Це має бути у вересні, тому що проводиться це одночасно у всіх країнах. Це обов’язково безкоштовно для громадян, це має нести культурну складову, пізнавальну про те, де ми живемо і що таке європейська спадщина, що нам дісталося, що не є нашою заслугою, але є нашим завданням зберегти і щось про це знати. Думаю, що наступні роки це буде більш тематично.

В Суботу, теж безкоштовно, старт на 10 годині буде на центральній площі буде інша екскурсія. Присвячена архітектору Кізлеру, який подарував нам художній музей, про якого мало інформації. В неділю, в 11.30 на Барбюса, 23 будуть збиратися охочі почути про Чернівці, про історію вулиці Барбюса і все, що з нею зв’язано, з якими чернівчанами пов’язана ця вулиця, а потім екскурсія в синагогу, колишню синагогу. Ми вже повторюємо цю акцію, завдяки молодим чернівчанам, щоб дізнатися, яку енергетику несуть ці стіни і почути літературні читання, почути листи. За анонсами цих подій можна слідкувати на сайті міської ради. Організатори зроблять все, щоб всі охочі могли взяти участь. Ще одна новинка, і це також і рамках святкування тижня європейської спадщини: ми в п’ятницю, міський голова дасть старт нашим гостям, відомим художникам. При чому тут будуть і гості, знамениті і дуже відомі, наші чернівецькі художники, які будуть робити Чернівці цікавішими. Протягом трьох днів за декількома адресами будуть розписуватися наші чернівецькі будинки. Для молоді – це так званий фестиваль. Але однозначно, це так виходить символічно, що старт робити Чернівці привабливішими будемо напередодні всесвітнього дня туризму. Один із розписаних двориків – це буде анонсований мистецький дворик, ще буде багатостраждальна вулиця Богдана Хмельницького, переконана, вона буде ще надзвичайно красивою і позмагається з вулицею Ольги Кобилянської, ще одне приміщення буде – приміщення департаменту, стіна департаменту. Я думаю, що чернівчанам буде цікаво поспостерігати, як це робиться, а результати ми будемо бачити в неділю.

 Людмила Григорчук : Це буде офіційне закриття, підбиття підсумків?

 Марія Порчук: Так. Буде спеціально проходити змагання в школах, бо ми долучаємо підлітків. В суботу стартуватиме квест по місту Чернівці. Буде цікаво для молоді. 

 Людмила Григорчук : Загалом, що вдалося зробити цього туристичного сезону для Чернівців?

 Марія Порчук: Туризм, ми говоримо про пріоритетний напрямок. Звичайно, якщо ви хочете знати в цифрах, то я категорично проти, коли говорять про досягнення в туризмі через розмір туристичного збору. Це не показник. Коли в нас була зустріч з майбутніми менеджерами в секторі туризму, то питання звучало, чи ви помічаєте, що туристів стало більше. Всі сказали, що так. А ви відчуваєте, що стало більше?

 Людмила Григорчук : Звичайно, але ви багато чим хотіли потішити туристів і залишити їх на довше в місті. Що з задуманого вдалося?

 Марія Порчук: Насправді, ми отримали більше, ніж ми очікували, і тут не треба приписувати тільки нам всі заслуги. Тут гарно спрацювали і журналісти, наш стаді-тур, де ми запросили журналістів з України. Домовленості недорогі для міста. Безкоштовно, це лише стаді-тур. Проходили акції і Чернівці рекламувалися в різних журналах, які визначають певний рух. Тобто Чернівці стали трендом. За Чернівці стали говорити. Я вдячна всім чернівчанам, всім форумам, групам, які так непомітно, слава Богу, переключилися з популярних скандальних новин, кримінальних, на просто гарні фотографії наших класних Чернівців. В Інтернеті це дуже гарно видно, це джерело інформації. Гарна фотографія – і надпис: «Чернівці, добраніч». І всі мої знайомі пишуть: «Які у вас класні Чернівці». Черговий раз нагадуємо про Чернівці. Це як колись нас вчили, що ти спочатку працюєш на заліковку, а потім заліковка працює на тебе. Наші архітектурні будівлі появляються в десятці красивих, чи незвичних. Чи куди поїхати восени, чи де відпочити на свята, чи що запропонувати школярам – там Чернівці. Але ще багато що треба робити. Ми зараз напередодні не тільки дня туризму, не тільки тижня європейської спадщини, але й дня міста. І хочу вам сказати, що забронювати готель, хоч до дня міста ще майже два тижня – вже нема де. Це зрозуміло, що подолання одного щабелю, треба підтягувати щось інше і це можна зробити лише разом. Тому звертання до тих, хто працює: готельєрів, екскурсоводів, туристичних агентств, давайте використовувати цю можливість. Ще раз переконую тих, хто пропонує сувенірну продукцію, це те, що нам не вистачає і це те, що не може зробити влада. Завдання влади, це муніципальний маркетинг. Це просування. Це декларування. Це створення умов, щоб це місто було комфортним, а не виготовлення сувенірної продукції, не відкриття ресторанів на Кобилянській, щоб там був не Львівський шоколад і Львівські пляцки, а Чернівецькі. Це було приватне приміщення і в цьому плані львівський бізнес був швидший на реакцію. Але мене це теж болить. Я теж хочу везти з Чернівців щоб своє, щоб чернівецьке.

 Людмила Григорчук : Ви представляли і тролей    бус новий, і підземні Чернівці, пропонували нові екскурсійні тури, маршрути і тепер обговорюють чи варто трамвайчик навпроти залізничного вокзалу долучати до туристичних екскурсій, і про мурали говорять. Але що з того всього насправді вдалося?

 Марія Порчук: Анонсую, що вдалося і мені це дуже приємно. Першого жовтня ми будемо починати новий маршрут, новий кюар-маршрут. Ми не доганяємо, а випереджаємо. Поки що розглядаємо, наш партнер МТС. Він допомагає своїми ресурсами. Наш ресурс тільки наповнення. Є дуже гарні ідеї. Це креативний сучасний ресурс, де видно, що ми хочемо, щоб місто було відоме. Це будуть вказівники, креативно зроблені, по якому бажаючі можуть пройти, буде кюар-код, який можна буде считати і за допомогою мобільного телефону, де є мобільний Інтернет, можна отримати інформацію про будівлю, чи про пам’ятку, чи туристичну родзинку. 25 таких об'єктів поки що включає цей маршрут. Англійською та українською мовами.

 Людмила Григорчук : Такий міні-екскурсовод в кишені.

 Марія Порчук: Можна сказати і так. Гарний конкурент наш Львів, за яким можна тягнутися, там була декілька місяців тому реклама, що дівчина бігала, що не встигла до екскурсовода, але є мобільний телефон і все гаразд. Не багато розділяє нас, декілька місяців. І у нас, в Чернівцях такий ресурс буде відкриватися першого жовтня. Також вдячні, це не наша ініціатива, це ініціатива наших людей, це є наші Чернівці, я дякую нашим хлопцям, розробникам, і вже з 16 року в нас буде ще один додаток до телефону, це те, що доступно, це те, що недорого. Де Чернівці можуть зайняти абсолютно іншу нішу, де можна буде отримати інформацію всю, яку хочеш, навіть GPS, де їжа, куди доїхати, який ресторан, все, що треба туристу.

Навіть вже розроблена програма, запропонували наші айтішники. Вони просять кошти лише на супроводження, утримання. Не на продукт, а лише на утримання. Ми будемо включати в програму розвитку туризму. І паралельно працюватимемо з бізнесом, якби зібралися декілька ресторанів, то 30 чи 50 гривень на підтримку цього ресурсу, то це було б дуже приємно. Ще хочу анонсувати наші попередні домовленості з тим, що ми хоч і самодостатні, але тепер всі економлять час. Туристи хочуть швидко, хочуть бути в багатьох місцях і якщо планувати, то треба їм пропонувати різноманітні маршрути, тому ми раді співпраці з Львівською міською радою та Одеською міською радою. Не виходить перед днем міста, а зразу після дня міста, ми очікуємо делегацію зі Львова, щоб ми, українським і не тільки українським туристам пропонували в комплексі, тобто маршрути Львів-Чернівці, Одеса-Чернівці. Якщо слухачі скажуть, що Львів нас пожалів, то ні, це абсолютна зацікавленість з двох сторін. Львову також треба придумувати щось нове, а Чернівці зараз модні за рахунок Чернівців вони хочуть тим, хто вже був у Львові, запропонувати щось нове: і Львів, і Чернівці. Ми отримуємо такого швидкого туриста, це раз. Друге, вони зацікавлені в нашому туристі, в нас близькість з Румунією, це ми можемо їм запропонувати. Тут взаємовигідна ситуація. З Одеси, зрозуміло, і тим, і тим добре. Таким чином, нам буде легше вийти на ринок український. Ми будемо це презентувати на цьогорічній виставці. По-новому дивимся на співпрацю з Хотином і Кам'янцем. Буквально минулого тижня у нас був міський голова Кам’янця Подільського. Хочемо, щоб не влада з владою зустрічалася, а щоб це були представники бізнесових структур з бізнесовими структурами. Чого заздрю Кам’янцю? Тому що у них дуже потужна асоціація готельєрів. Всі фестивалі, святкування, це все фінансується цією асоціацією. Отримують кошти за участь. Якщо з іншого регіону хтось торгує, то асоціація за це отримує гроші. Ми у цьому плані, як кам’яний вік. Я думаю, що все швидко міняється. Я думаю, шо ми поспілкуємося з нашими колегами, я переконана, що візьмемо краще, але чіткий дуже чіткий, від європейський.

 Людмила Григорчук : Але якщо ми говоримо про співпрацю з іншими містами, то відразу виникає питання про сполучення. Ми програємо в плані сполучення. Що робити з цим?

 Марія Порчук: Це дуже заважає нашій туристичній привабливості. Бо окрім того, що хочеться щось побачити, треба ще комфортно добратися. Ми програємо. Але питання про відкриття нових вагонів, потягів ставиться і ви бачите, які зусилля ставляться, щоб зберігся аеропорт в Чернівцях і міжнародний статус. Бо без аеропорту – це вже не місто. Так сталося, що ми по дорозі, на перетині до Балкан, але територіально ми на відшибі. І не настільки цікаві, як Івано-Франківськ, який знаходиться на рівновіддалений відстані від західних центрів. Але якщо взяти останній рік, то за боротьбу за туриста міського, то ми виграли. Але за того туриста, який приїжджає за Буковель, то ми не можемо з ним порівнятися, навіть близько. Якщо брати Івано-Франківську область, то  у них найбільша стаття – це стаття туризму. Трохи притих розвиток наших курортів, таких як  Мигово.

 Людмила Григорчук : Чому так сталося?  Через фінансову скруту чи просто вже, що хотіли, те зробили.

 Марія Порчук: Я думаю, що тут щось інше, бо фінансова скрута є, але де ризики, там і виграш. До того ж наші курорти не такі дорогі. Це перше. Невідповідність. Друга невідповідність це те, що зрештою, поки що немає потоків на Крим, і фінансова скрута не дозволяє людям відпочивати за кордоном, за опитуванням лише 1% планували відпочивати за кордоном. Треба альтернативи. Одеса була переповнена цього року. І дуже багато людей відпочивало б у горах. Думаю, що налагодиться, адже за рахунок менеджменту все налагодиться. Може зимовий сезон буде хороший. Тішуся з того і записую це в дебіт нашої команди, що уже дві виставки поспіль в Києві, а також в Бухаресті, заочна присутність, ми не їхали, але передавали свою продукцію, в Польщі. Ми представлялися не як Буковина, а як Чернівці. Ми подаємо пластом. І навіть якщо оформляли філософію нової виставки, дуже шкода, що область не буде представлена. А будуть лише Чернівці, але ми не може відокремлюватися. Ми показали, що це Чернівці. Але окрім архітектури, прогулянок і так далі, ви можете покататися на лижах. Тішуся з цього, бо раніше Чернівці з університетом не так яскраво виглядали, раніше область була головною - бук, гори, а Чернівці десь там…

 Людмила Григорчук : Справді бачити позитивну статистику від цих виставок?

 Марія Порчук: Ми порівнювали статистику відвідування минулорічної осінньої виставки і цьогорічної весняної, то на стенд Чернівці ішли і до туристичних фірм ішли на 25% більше. Туристичні оператори кажуть, що звертаються і ми бачимо екскурсії по Буковині, Буковина-Тернопілля-Хмельниччина. Тобто формується такий тренд, що не тільки виїзний, але в’їзний туризм. Тому виставки – це той ресурс, який треба використовувати.

 Людмила Григорчук : А щодо того трамвайчика навпроти залізничного вокзалу. Що ви думаєте про розвиток в ньому кафе?

 Марія Порчук: А ви знаєте, що місто Чернівці той трамвайчик не використовувало той трамвайчик, я не знаю, чи буду точною, але на півроку трамваї у Чернівцях були швидше ніж у Відні, і на 5 років – у Львові. Це тема багатьох фактів, щоб показати, що Чернівці – такі. Проїжджаючи мимо я заздрила Львову. Там трамваї трошки по-іншому використовуються. Сама ідея дуже непогана, але кожну ідею можна не загубити, але зіпсувати виконанням. Трамвай знаходився на балансі комунального підприємства, але в такому виді він не прикрашає міста.

 Людмила Григорчук : Тобто ідея непогана, але виконання вам не подобається?

 Марія Порчук: Ще раз звертаюся до підприємців, ми всі ідеї розглянемо, хай вона буде гарна і ми будемо тільки за.

 Людмила Григорчук : Щодо муралів, розписів стін. Як ви дивитися на таку перспективу?

 Марія Порчук: Я вважаю, що кожна епоха має залишати свій слід і треба використовувати сучасні технології, саме основне, щоб це не псувало попередні і щоб несло естетику. Мені сподобалося на зустрічі з міським головою з студентами, він сказав не зовсім про високе, але дуже зрозуміло. Якщо дуже гаряча пора і люди, які їдуть в маршрутках діляться на дві частини. Одні просять відкрити вікна, а другі просять закрити, бо дує. Тому всі ідеї всім не сподобаються. Догодити всім неможливо. Якщо згадати весну, то взагалі  були розмови, коли ми думали, чи проводити взагалі якісь святкування, бо ситуація в Україні дуже непроста. Бо сумні новини приходять і не хочеться вже свята. Але життя продовжується і збирати кошти треба, і заробляти. От на день міста буде весільна дефіляда, щоб допомогти тим, хто цього потребує. Від цих розмов ми відійшли, і це добре, бо життя продовжується. Наступна дилема стояла перед нами: от, у Львові постійно є заходи, там субота-неділя постійно є заходи, а у нас немає фестивалів. Але якщо поглянути назад, то майже кожної суботи і неділі – були. Якщо не фестиваль, то ярмарок, чи якась зустріч, то тиждень мобільності, день без автомобіля. І пішла зворотня хвиля, нам телефонують, що досить вже, скільки це може продовжуватися, там дорога десь перекрита. І це зрозуміло, бо немає однакових людей, бо було б нецікаво. Але щоб підтверджувати слоган – «Чернівці – туристичне місто», звичайно, без заходів цього не буде. Це подієвий туризм. Це самий поширений туризм. Подієвий і гастрономічний. Щодо гастрономічного у нас дуже багато питань. Ми б хотіли, щоб наша смачна їжа, наша смачна кухня була причиною великих туристичних протоків. Це плани у нас на майбутнє.

 Людмила Григорчук : Щодо туристичних стел, про які багато говорили. Над ними працювали в асоціації готельєрів, але зовнішній вигляд не подобався фахівцям? Яка їхня доля, цих стел?

 Марія Порчук: Насправді, це була ініціатива голови асоціації готельєрів Буковини, який недавно організувався. Це початок співпраці, це була його ідея, яка швидко була підтримана. На виконкомі виділені місця. Самі основні місця. Потім відкрилася стела, не зовсім схвалена містобудівній раді і над цим треба працювати і це дуже добре, що написано, що це варіант лише, проект цієї стели. Також міською радою виділено гроші на 4 стели. Тому вони будуть, просто зараз допрацьовується декілька варіантів. Яким чином вони будуть виглядати. Який їхній буде дизайн. Вони однозначно будуть, тому що туристи бувають різні і якщо над цим попрацювати, то воно має бути окрасою, в будь-якому вигляді.

 Людмила Григорчук : Чим окрасите Чернівці під час святкування дня міста?

 Марія Порчук: Дуже багато всього, всього дуже цікавого. Коли над цим думаєш, плануєш, то я вас переконую, що кожен знайде собі до смаку. Перечитувати план заходу не буду, він є доступний на сайті міської ради. Для себе хто вибрав певні локації, або ще щось очікує, то будь ласка, слідкуйте за змінами, бо вони ще будуть. Це не є сталий документ, він ще доповнюється. Приходять представники бізнесу ще і громадськості і кажуть, що ще щось хочуть, знаходять можливість. Так сталося, що день міста він валом накопичується, людей стає більше, а на самому відкритті людей не є багато, тому зробимо невелику інтригу, але запевняю вас, що якщо ви прийдете в суботу 3 жовтня до міської ратуші, ви у цьому плані не пошкодуєте. Не буду анонсувати, що буде, але буде так, як ніколи. І буде дуже цікаво і гарно.

 Людмила Григорчук : Різноманітні заходи: і спортивні, і ярмарки, і ковалі будуть. Ви вирішили все охопити.

 Марія Порчук: Так виходять. Не зважаючи на те, що коли навіть місць у готелях нема, все одно це святкування переростає у двотижневе святкування. Але моя суб’єктивна думка, що краще б ці заходи розподілити порційно на інші періоди, але всі хочуть саме до дні міста і ми йдемо на зустріч. Задіяні всі площі, всі вулиці, всі категорії, я думаю, що кожен знайде своє, до вподоби.

 Людмила Григорчук : Концерт буде та Соборній площі?

 Марія Порчук: Так.

 Марина Львівна. Слухач. Я не знайшла у заходах святкування дня міста книжкового ярмарку. Який був весь час, скільки я себе пам’ятаю себе в букіністі і мені дуже шкода, що на це ніхто не звертає на це увагу. Ми самі з цим справлялися, нам особливої допомоги не потрібно, але я вважаю, що нас потрібно бути більше. У нас в місті є декілька магазинів, є маленькі книгарні, є видавництва, може хтось хоче сам вийти, автор якийсь. Це для Чернівців було б прекрасно.

 Марія Порчук: Як добре. Що є Інтернет і Фейсбук. І я вже бачила і читала вашу думку і зауваження. Мало того, коли я йшла сюди на передачу, засідав оргкомітет до проведення дня міста. Ця тема піднімалася і анонсую, що книжкову ярмарку ніхто не відміняв, просто була заявка Буковинської книги, вони хотіли бути на площі Пресвятої Марії, але не на вулиці Кобилянської. Але для Букініста виділені палатки на вулиці Кобилянської і я переконана, що якщо ще хтось захоче і закликаю до цього, адже я люблю це місце і не тільки на день міста.

 Людмила Григорчук : Букініст став для чернівецького туризму вже знаковим. Ще маємо Мерідіан Черновіц, який також зарекомендував себе дуже добре. Що ще робиться у культурній сфері для туризму?

 Марія Порчук: Та Меридіан не те, що добре себе показав, він переріс давно межі Чернівців і це нормально. Це така подія, на яку спеціально їдуть. Єдине, що хочеться побажати, щоб таких фестивалів було більше, не тільки літературні, але й музичні. Мабуть треба більше працювати місту й області, щоб золоті оплески, театральний сезон був такий потужний не тільки тут, але й на вищому рівні. Нам бракує музичних фестивалів. Важко зайнятися всім. Є вже певні домовленості, але ще не вдалося зробити це на цю осінь. Ми пам’ятаємо фестивалі і Мозгового, про Червону Руту. І дуже гарна ідея була, оскільки ми не можемо повернути Червону руту, але можемо зробити фестиваль лауреатів червоної рути. Відверто сказати, напевне не вистачило часу чи зусиль. Чи ініціаторів на це все. Тому непочатий край роботи. Початий, але трошечки. Величезний обсяг роботи.

 Людмила Григорчук : Є з ким працювати, є ініціативні люди, як не лише підтримують, але й щось роблять?

 Марія Порчук: Є у нас люди, молоді люди, приходять з ідеями. Визначником таким стало те, що ми на цій сесії друге питання  - це затвердження інтегрованої концепції середньомістя, там є і спадщина, і туризм. Я вже дякувала, але ще раз дякую чернівчанам за їхню активність на громадському форумі, який був у Чернівцях на площі філармонії. Всі ті проекти, які ви дописували на тих стендах, вони опрацьовані, які не ввійшли як проекти в концепцію, вони є вже у папці соціально-економічного розвитку. Це той дороговказ, який буде диктувати і бюджет нашого міста, і залучення фінансування, використання донорських коштів і певного використання замовлення державного чи бізнесу, чи громадськості. На активних людей ми не можемо поскаржитися. Це відповідальність для нас. Якщо нам довіряють, значить треба максимально докласти зусиль, щоб все виконати. Ці проекти ми розклали по термінах: на короткі, середньо і довго термінові. Громадяни вже голосували за ці проекти, тепер депутати мають це зробити. Хочемо, щоб вдалося цим скликанням це зробити. Щоб це була основа формування наступних бюджетних чи фінансових потоків.

 Людмила Григорчук : На початку нашої розмови ви сказали, що важко зараз працювати з депутатами. Як переконати в тому, що це дуже серйозне питання?

 Марія Порчук: Хто чим займається, той вважає, що саме це важливе. Там просто нагальні питання, особливо, що стосується бюджету. Хоч би вже за бюджет проголосували. Там є питання виділення коштів для хворих. Це питання життя і смерті. Питання, які скажімо, індексації, добавки до заробітної плати нашим працівникам комунальних підприємств. Залишається тільки сподіватися, що депутатський корпус наступного скликання буде меншим. Але, можливо, мобільнішим. Тільки побажати, щоб воно все відбулося. В мене чого голос хрипить і серце болить. Ми в цій студії говорили про плани залучення коштів міжнародних. Вчора тішилася, тому що кредитна рада фонду Невко без зауважень затвердила нам всі пропозиції по 36 будівлям. Ми знаємо напам’ять все, що маємо зробити. Ми переживали, що нам уріжуть. Затвердили без зауважень. І не зважаючи на таку мою дорослість, я кричала: «Ура!». Але як кожну угоду, щоб ми могли уже восени почати цю роботу, ще треба пройти міжнародну тендерну процедуру. Нам потрібно рамкові угоди Невко затвердити на сесії. І міський голова просив депутатів, щоб провели позачергову сесію, ми б тоді мали такі умови 1-2 жовтня. По термінах, при політичному бажанні, ми б могли це зробити. Ну, тут, такі питання... Надія помирає останньою, думаю, що всі ці питання ми зможемо затвердити, тому що чи то депутати цього скликання, чи майбутні депутати, чи просто ті, які живуть в Чернівцях. Не може бути їм все одно, що робиться в Чернівцях і яке наше майбутнє. Ми старалися це робити дуже відкрито. Можливо аж забагато було інформації про Невко, про ці школи. Думаю, що і слухачі багато про це чули, але проблеми величезні з тими вентиляціями. Ми можемо це зробити вже наступного року. Для  цього треба пройти всі ці процесуальні моменти.

 Людмила Григорчук : Розкажіть ще про ті програми з якими ви працюєте і долучає грантові і кредитні кошти для Чернівців з-за кордону.

 Марія Порчук: Звершується техніко-еконоімчне обґрунтування з датською фірмою Дарвол. Це грантові кошти над освоєнням 14 мільйонів євро для Чернівцітеплокомуненерго. 14 жовтня має бути підписана рамкова угода, що дасть можливість починати тендерні процедури з німецьким банком реконструкції і розвитку по оновленню тролейбусного складу. Третій новий проект, який ще не озвучений, то ми пройшли першу стадію для завершення такого оновленого вигляду міста Чернівців щодо енергозбереження з європейським інвестиційним банком. Поки йде мова про 20 мільйонів євро.

 Людмила Григорчук : Йдуть перемовини?

 Марія Порчук: Ми пройшли перший відбір. І звичайно, завершення складної процедури ратифікації Україна-Німеччина, щодо водоканалу, зараз ми завершуємо роботу з тендерним повіреним на 3 мільйони євро. Це грант для водоканалу. І теж хороша новина, бо вже дали підтвердження Міністерство Німеччини, що є кошти для другої стадії, а це 24 мільйони євро. Це те, що стосується водовідведення. Перша стадія – це водопостачання, а це водовідведення. Тепер ми сьогодні мали затверджувати програму, яка бу дала нам можливість використати фінансовий ресурс по відшкодуванню утеплення житлових кварталів, це те, що болить. Ми зараз забираємо час, можливості у наших чернівчан. Ми можемо бути запозичувачами для бюджетної сфери, але не можемо бути для житлових, для чернівчан. Але як відшкодування частини, або через гарантію муніципалітету, такі програми є з агенцією енергозбереження, така можливість є. Для цього треба було прийняти програми, яка була в порядку денному сесії. 

Інформаційний партнер програми „Суть речей” на радіо Станція 103.2 ФМ  www.buknews.com.ua

1