Максим Бурбак: Вітаю Оксану Продан з шаленою перемогою! Буковина пишається

Порівняно з парламентами попередніх скликань, перші півтора року діяльності Верховної Ради України 8-го скликання відзначалися інтенсивною законотворчою активністю. Кількість законопроектів і проектів постанов, зареєстрованих в чинному парламенті за цей період (6755), побила усіх рекорди попередніх років. Починаючи з 1998 року спостерігається стійка тенденція до зростання кількості законодавчих ініціатив, зареєстрованих в парламенті. Якщо у Верховній  Раді 3-го скликання за перших півтора року було зареєстровано 3191 проект законодавчих аків, то на розгляді теперішнього парламенту перебуває вдвічі більше законодавчих ініціатив.

Кількість проектів законів і постанов, ініційованих Урядом та Президентом протягом різних каденцій парламенту, залишалася сталою, натомість народні депутати демонструють щораз більшу активність в написанні проектів законодавчих актів. За півтора року депутати зареєстрували в парламенті 6106 законопроектів і проектів постанов. Протягом цього ж періоду діяльності минулої каденції парламенту було зареєстровано 5809 законодавчих ініціатив. В парламенті ж 3-го скликання цей показник був втричі меншим. В цілому частка депутатських законодавчих ініціатив в загальній кількості складає понад 90%, урядові ініціативи складають 8%, президентські – лише трохи більше 1%.  Законодавчі ініціативи Уряду і Президента якісно вирізняються тим, що переважно це проекти закону, тобто документи більш комплексні та системні за своїм змістом та впливом. Тоді як майже половина (46%) депутатських законодавчих ініціатив є проектами постанов.

До формування такого валу законопроектів і проектів постанов чинного парламенту однаковою мірою долучилися усі парламентські фракції. Найбільші фракції відповідно взяли участь і в підготовці найбільшої кількості законодавчих ініціатив: «Блок Петра Порошенка» долучився до розробки 6730 проектів законодавчих актів, «Народний фронт» – 3884. Разом з тим в розрахунку кількості законопроектів на одного депутата лідирують фракції ВО «Батьківщини» і Радикальної партії. На кожного депутата «Батьківщини» в середньому припадає 82 розроблених законопроектів і проектів постанов, депутата Радикальної партії – 77. Середня продуктивність депутатів «Народного фронту», Об’єднання «Самопоміч» і «Блоку Петра Порошенка» є майже вдвічі нижчою. На депутата фракції «Опозиційного блоку» припадає найменша кількість зареєстрованих законодавчих ініціатив – в середньому 27 на одного депутата.

В індивідуальному рейтингу законотворчої активності результати депутатів-лідерів значно вищі, ніж середній показник. Найбільше залучалися до розробки законопроектів та проектів постанов Сергій Власенко (407 законодавчих ініціатив), Руслан Князевич (399) та Володимир Гройсман (до переходу на пост Прем’єр-міністра подав 329 законодавчих ініціатив). Найактивнішими жінками-законотворцями стали Олена Ледовських (333 законодавчі ініціативи),  Олена Бойко (329), Людмила Денісова (187). Абсолютне лідерство згаданих вище депутатів можна пояснити тим, що вони входять до керівного складу парламентських комітетів і частіше за інших колег формально виступають авторами і співавторами численних проектів постанов.

Варто відзначити, що жінки виявилися більш активними в підготовці та реєстрації законодавчих ініціатив, порівняно з депутатам-чоловіками. В середньому на одну жінку-депутата припадає 61 законопроект та проект постанови, тоді як на одного чоловіка 43 проекти законодавчих актів.

В розрізі кількості законопроектів (без врахування проектів постанов), ініційованих депутатами, лідерами рейтингу є Олег Ляшко (151 законопроект), Віктор Галасюк (141), Юрій Левченко (136) і Михайло Головко (128). Із загальної кількості зареєстрованих депутатами в парламенті законопроектів та проектів постанов 50% документів мають лише одного автора. 84% законодавчих ініціатив мають менше 5 авторів. Таким чином, кількість законодавчих ініціатив, які на етапі реєстрації мають підтримку значної кількості депутатів, а відтак і більші шанси на подальше позитивне голосування, є мінімальною.

Депутати-мажоритарники зареєстрували меншу кількість законопроектів (40%), порівняно з депутатами, обраними за списками політичних партій (60%). 

Основною тематикою зареєстрованих в парламенті проектів законодавчих актів є правосуддя, податкова і митна політики, правоохоронна діяльність, регіональне будівництво та місцеве самоврядування, а також питання бюджету і соціальної політики.

Зростання кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив створює не лише додаткове навантаження на комітети, але й призводить до того, що значна частина зареєстрованих проектів законів і постанов взагалі не потрапляє на розгляд парламенту. Так, за перших півтора року роботи Ради 8 скликання на пленарних засіданнях було розглянуто менше третини (27%) від усіх зареєстрованих законопроектів. З них на розгляд парламенту було винесено 24% депутатських ініціатив, 46% урядових і 95% президентських. Реєстрація меншої, порівняно з депутатами, кількості законодавчих ініціатив дозволяє Президенту і Уряду успішно концентрувати наявні політичні ресурси на просуванні обмеженого переліку пріоритетних проектів нормативних актів.        

Поряд зі збільшенням кількості зареєстрованих законодавчих ініціатив зменшується кількість законів, які продукує парламент. Так, за перші півтора року діяльності Верховної Ради 8 скликання були прийняті й набули чинності 1333 законодавчих акти. Це на 14% менше, порівняно з кількістю законів, прийнятих за аналогічний період парламентом 7 скликання, і на 21% менше, ніж було прийнято Радою 6 скликання.

Президент залишається найпродуктивнішим суб’єктом у законотворчому процесі. Так, 82% законодавчих ініціатив Президента (76 з 93 документів), внесених до парламенту, були підтримані депутатами і стали законами. Законотворча результативність Уряду виявилася меншою – 29% проектів законодавчих актів, ініційованих Кабінетом Міністрів України, (160 з 545 документів) були результативно проголосовані в парламенті і набули чинності. Тоді як серед усіх зареєстрованих протягом року депутатами законопроектів законами стали лише 18% з них (1097 з 6106).

За показником продуктивності законопроектної роботи в розрізі фракцій лідирує Радикальна партія Олега Ляшка – 21% законодавчих ініціатив, розроблених за її участі, стали законами. 18% законопроектів та проектів постанов, ініційованих депутатами «БЛОКУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА», набули чинності. Найнижчий результат в «Об’єднання «САМОПОМІЧ» – 12% законодавчих ініціатив фракції стали законами.

Індивідуальними лідерами за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив, які набрали чинності, фактично є ті ж депутати, які в силу свого формального керівного статуту виступали авторами (співавторами) найбільшої кількості зареєстрованих проектів законодавчих актів. Це Володимир Гройсман, 90% законодавчих ініціатив якого набули чинності (в абсолютній більшості це проекти постанов), і Руслан Князевич – 60% законодавчих ініціатив його авторства набули чинності. Серед жінок найпродуктивнішими у законотворчій роботі виявилися вже екс-депутатки – Лілія Гриневич з фракції «Народного фронту» (44% законопроектів і проектів постанов її авторства стали законами) та Іванна Климпуш-Цинцадзе з фракції «Блоку Петра Порошенка» (43% її законодавчих ініцатив набули чинності). Що стосується лише проектів законів (без проектів постанов), які набули чинності, то ініціаторами і співавторами найбільшої кількості такого типу документів стали представники Радикальної партії Олег Ляшко і Віктор Галасюк, які долучилися до розробки 31 та 30 законопроектів відповідно. Третя позиція в рейтингу в Оксани Продан (фракція ПАРТІЇ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА"), яка долучилася до розробки 17 законопроектів, що стали законами.   

Про рівень скоординованості і спільності позицій депутатів і фракцій парламенту свідчить показник загальної підтримки законодавчих ініціатив у ході голосування. Лише близько 5% законопроектів та проектів постанов, які були позитивно проголосовані в парламенті, набрали підтримку більше 300 депутатів. Решта законодавчих ініціатив були підтримані простою більшістю депутатів.

Протягом роботи VIII скликання Верховної Ради України найбільш активно брав участь в обговореннях питань порядку денного пленарних засідань Верховної Ради народний депутат України Олег Ляшко, він виступав 526 разів.  У розрізі активності депутатських фракцій найчастіше зголошувалися до виступу і брали участь в обговореннях члени фракцій Радикальної партії Олега Ляшка та політичної партії ВО «Батьківщина» - в середньому 63 та 61 виступ на одного депутата; на одного члена фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» припадає 43 виступи.

В цілому депутати, обрані в одномандатних мажоритарних округах, подали 64% від загальної кількості запитів. Лише третину запитів було подано депутатами, обраними за списками партій. В гендерному розрізі чоловіки були більш активними в поданні запитів, ніж жінки: на одну жінку-депутатку припадає 17 запитів, на чоловіка депутата – 21.  Лідером за кількістю запитів є Олександр Домбровський (фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», Округ №11), який подав 230 запитів  (225 з них – індивідуальні).

Найбільш дисциплінованою є фракція Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ» – сукупний показник присутності депутатів на голосуваннях становить близько 79%. З невеликим відставанням йде фракція ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА» (77% - середній показник відвідуваності пленарних засідань); далі за рейтингом йдуть фракції політичної партії ВО «Батьківщина» (76%), Радикальної партії Олега Ляшка (75%). Відвідуваність депутатської групи «Партія «Відродження» та фракції  Політичної партії «Опозиційний Блок» залишається на рівні 74%; депутати фракції Політичної партії «Об’єднання «САМОПОМІЧ» в середньому присутні на 73% голосуваннях. Дисциплінованість представників депутатської групи «Воля народу» та позафракційних депутатів є найгіршою – 67% та 64% рівень відвідуваності пленарних засідань.

Докладніше зі звітом можна познайомитися перейшовши за посиланням:

https://www.oporaua.org/novyny/42625-verkhovna-rada-ukrainy-viii-sklykannia-1-5-roku-diialnosti