Ліс починається з насіння

 У хліборобів ще завершується збирання пізніх зернових культур: кукурудзи, сої, пізніх посівів гречки. А плантації соняшнику, як кажуть, ще на пні. Та на зібраних ділянках вони вже посіяли озимину, яка після дощів рясно зійшла. Пройде якихось 9-10 місяців – і хлібороби побачать результати своєї праці.

Збирають насіння і лісівники для осіннього та весняного посіву. Та результат їхньої праці буде видно через сто років, і ним скористаються наступні покоління.

Нинішнього року урожай насіння лісових порід був не надто щедрий, а якщо відверто, досить низький. Рідко нині побачиш у лісі насіння (жолуді) дуба черешкового. Дещо вродив дуб червоний. А от бук європейський дав дорідне насіння. Лісівники намагаються компенсувати недорід одних порід іншими. Тому збирають горішки бука європейського для подальшого посіву в лісорозсадниках. На букових ділянках ця порода відновлюється природнім шляхом, але є і зруби всохлих смерекових лісів (ялинників). Ця біда спостерігається по всьому західному регіону. На цих зрубах лісівники створюють змішані культури стійких до засухи дуба, бука, клена.

В Іжівському лісництві ДП «Сторожинецьке лісове господарство» вже зібрали насіння бука європейського, ясена, клена, ялиці. Бук та ясен висіяли в лісорозсадники, де є і сіянці дуба минулорічних років.

Насіння збирають з плюсових дерев, бо з хорошого насіння виростають міцні сіянці.

Лісничий Віталій Георгійович Чикивчук розповідає, що зібрали й трішки жолудів дуба червоного, але цю породу вирощують здебільшого для декоративних цілей.

А поруч, за якихось 200 м, проводять прочистку, тобто вирубують малоцінні породи: граб, березу, липу, даючи світло ялиці білій, ялині, буку, дубові.

Збирання насіння – це лише початок довготривалого процесу вирощування лісу. Горішки трикутної форми потрібно в оптимальні терміни висіяти в лісорозсаднику, прикрити гілками хвої, поставити приманки від мишовидних гризунів, аби навесні насіння дало дружні сходи. Потім ще два-три роки плекати, як мале дитя: поливати, прикривати дерев’яними щитами від пекучого сонця, прополювати, просапувати. А згодом ніжні сіянці висадити на зрубах і далі доглядати: обкошувати та просапувати ряди три-чотири рази на рік. І так кілька років поспіль. Потім – освітлення, прочистки, рубки проріджування, прохідні та санітарні рубки.

На гектарі висаджують 5-6 тисяч сіянців. А до свого повного віку 110-120 років, коли проводять суцільну рубку, залишається 400-500 дерев, які мають товарну цінність

Зміниться не одне покоління лісівників, поки з маленької насіни?нки виросте могутнє дерево, стовбур якого ви бачите на знімках. Скільки потрібно терпіння, праці, чекання…

Та, на жаль, дехто бачить тільки, коли дерево рубають. Мовляв, нищать. Але на місці зрубів висаджують нові сіянці.

Петро КИРСТЮК

Кам’янка Глибоцького району

Фото автора