Лідер чернівецької "Батьківщини" здивований, що "Рідне місто" і БПП не домовляються з депутатами про обрання свого секретаря міськради

Про відсутність секретаря у чернівецькій міській раді говорили гості програми "Суть речей" Олександр Пуршага (ВО «Батьківщина»), Віталій Гавриш («Об'єданння «Самопоміч»), Андрій Ілюк (ВО «Свобода»).

Людмила Григорчук: Питання секретаря досі висить у повітрі. Може не треба секретаря взагалі?

Віталій Гавриш: Cама посада ще є вакантною, ми розуміємо, що вона ще висить у повітрі. Але потрібно заповнювати всі вакансії. Я депутат вперше, я не знаю, чи треба його, чи ні. Це може більше помічник міському голові на сесіях, може депутатам, я не можу порівняти, не знаю. Якщо ж така вакансія, це передбачено законом, то треба її заповнювати. Але у нас ще заступника міського голови немає, керівників управлінь. Питання секретаря це лише одне з багатьох.

Людмила Григорчук: Чому кадрові проблеми у міській раді? Про секретаря депутати не можуть домовитися, а заступник, керівники управлінь?

Віталій Гавриш: Кажуть, що низькі зарплати, а вимоги високі. А вимоги насправді встановлюємо ми. Виконавча гілка влади, міський голова, зокрема. Якщо ви подивитися на відділ туризму, де працює півтора людини без керівника, бо вимоги до керівника – це знання двох іноземних мов. Знайти людину із знаннях двох іноземних мов на таку зарплату, це нереально. Якщо ще й людина раніше не працювала у державній службі, то зарплата буде мінімальною. Треба переглядати вимоги.

Людмила Григорчук: Ви не вирішували у своїй фракції, хто вартий бути секретарем?

Віталій Гавриш: Ми в себе поки що секретаря не вибирали. Ми вже десь спілкувалися, але рік тому це був абсолютний брак досвіду, наші депутати вперше зайшли в сесійну залу. Сьогодні ми можемо про це говорити, але ще поки що не спілкувалися. Сказати, що ми готові запропонувати кандидатуру від своєї фракції я не можу.

Людмила Григорчук: А є такі фракції, за представників яких ви не будете голосувати?

Віталій Гавриш: Все залежить від кандидатури. Самопоміч працює з людьми в першу чергу, а не з фракціями. На сьогоднішній день буде кандидатура, тоді будемо обговорювати.

Андрій Ілюк: Якщо така посада передбачена законодавством, то її має обіймати людина якась, хтось з депутатів. Але насправді секретар міської ради – це спадок радянського минулого. Ця посада по суті відсутня у всіх органах місцевого самоврядування у Європі. Секретар – це людина, яка за відсутності міського голови може вести сесії на пленарних засіданнях, це людина, яка відповідає за роботу організаційного відділу, все. Це не настільки важлива посада, як намагаються створити зараз уявлення у людей.

Людмила Григорчук: Хочу з вами посперечатися. У нас людина, яка займала цю посаду, керувала містом.

Андрій Ілюк: Так, ця посада важлива, коли міський голова припиняє свою роботу. Але думаю, що ми до цього не дійдемо і ця посада не буде такою важливою. Це просто один з депутатів сідає поруч з мером, от і вся різниця.

Людмила Григорчук: Ви б не хотіли були секретарем?

Андрій Ілюк: Якби моя фракція мене висунула, я б подумав.

Людмила Григорчук: Ви готові взяти на себе відповідальність і бути спадком радянщини?

Андрій Ілюк: Я не можу відповісти. Я переконаний, що кожен депутат може взяти на себе відповідальність.

Людмила Григорчук: Пане Олександре, у вас більше фракція, ніж Свобода чи Самопоміч, до вас певно швидше підійдуть з пропозицією обрати когось зі своїх колег стати секретарем. Ви вже думали, напевне, про те, хто б міг зайняти цей пост.

Олександр Пуршага: Я впевнений, що ця посада потрібна сьогодні і дуже її сьогодні бракує. Це той невеличкий місток між депутатським корпусом і міською владою. Якщо нам потрібно, ми маємо секретаря, з яким ми зустрічаємося і обговорюємо всі питання. Це по-перше. По-друге, більше часу з’явиться у міського голови, він може поїхати за кордон, провести зустрічі, ця посада потрібна. Чому немає секретаря? Наша політична сила має багато фахівців, які могли би бути секретарем. Мають досвід, але я хочу сказати, що у міській раді є більші фракції, це Рідне місто і БПП, які мають більше депутатів, ніж ми. Мабуть з них потрібно починати. Коли постане питання обрання, то ми вже будемо обирати, підтримувати, голосувати. Треба вести перемовини, а вони чомусь не ведуться.

Людмила Григорчук: За цей час ніхто не питав, чи готові ви підтримати його, підраховуючи голоси?

Олександр Пуршага: Були такі розмови, не скажу про кого конкретно говорилося. Шкода, що секретаря немає досі, це показує нашу неможливість домовитися, скажу відверто. Це є мінус для всього депутатського корпусу. Нам потрібно сідати і домовлятися разом з міським головою, але й нас останнім часом не дуже складається це. Але я вірю, що депутати знайдуть можливість домовитися.

Людмила Григорчук: А ви не бачите себе на цій посаді?

Олександр Пуршага: Якщо запропонують і довірять, то буду працювати, але це надто велика відповідальність. Сьогодні багато проблем у місті, іти працювати, то це як казав один мер: Хто такий мер? Політику тут в осторонь треба поставити, це каналізація, водопровід, тролейбуси. Я також думаю, що кожен з депутатів може секретарем працювати, але ця робота важка.

Джерело: http://acc.cv.ua/