Книгарні не винні (гуманітарна допомога "Буковинській книзі" для покращення іміджу від BukNews)

Поки т.в.о. гендиректора «Буковинської книги» в робочий час займається провокаторською діяльністю, очолюване ним підприємство вочевидь потерпає від браку керівної уваги. Якби провокатор і його ляльководи опублікували повний відеозапис розмови з редакторами двох чернівецьких сайтів, то цей висновок був би очевидним. Для журналістів - це розмова про проблеми книгарень. У провокатора, який за посадою мав би за них дбати, як з'ясувалося, інша мета. 

Відсутність інвестора, готового вкласти кошти у літературний клуб, перманентний конфлікт з директором магазину навчального приладдя, суди з містом за приміщення книгарень, врешті так і не виконана губернатором Папієвим  обіцянка відкрити в районних центрах нові книгарні – все це є у розмові. Журналісти працюють, використовують кожну нагоду, щоб отримати нову інформацію з перших вуст. Інколи, щоб отримати достовірну інформацію, доводиться й забруднитися.  Врешті, звучить ключове запитання, яке BukNews ставить керівнику-провокатору: зізнайтеся, що ви по-приколу погодилися очолити «Буковинсьу книгу»?

Але всі ці питання хвилюють, на жаль, лише журналістів. Тому їх немає на оприлюдненому відео. Для чого? Керівнику підприємства це не цікаво. У нього інша мета: максимально чітко означити якісь теми в розмові, щоб потім по них змонтувати потрібну картинку. Проте й тут йому нема чим особливо похвастатися:

-          Чи готовий BukNews оприлюднити позитивну статтю про «Буковинську книгу», - запитує провокатор.

 Відповідь двох журналістів, які в один голос запевняють  – зробіть хоч щось добре, відкрийте книгарню, як обіцяли, десь у районі, повезіть туди журналістів і всі напишуть це без ніяких умов – не вписується у його схему. Тому цю відповідь вирізають. Тим часом провокатор повертає розмову в потрібне йому річище.

 Але BukNews не має що доброго написати  про провокатора і його діяльність. Результатів роботи – нуль, розуміння, що потрібно робити – ще менше. Це вже з’ясовано під час всього інтерв’ю.  Тому журналісти просто пліткують, не відповідають, мовчать.

 Але ж мова про книги! Buknews, який так довго тримає цю тему на контролі,  не може залишити їх один на один з невігласом. Ось і відомого українського письменника Юрія Винничука він щойно назвав Мельничуком.

- Ви недавно давали відео-інтерв’ю одному з чернівецьких сайтів. Нам не треба про лазні, про поганого Федорука - виріжте лише ту частину, де кажете про книжки. Подивимося, чим вона може допомогти книгарням. Але й цього сайт ще не обіцяє. Відео ніхто  ще не бачив. Слова, «ну, ми домовилися», - каже не журналіст. Їх озвучує сам провокатор – це його маркер для ляльководів. Журналіст відповідає – робіть своє відео, а там подивимося!

Про що з провокатором залишився говорити Сергій Воронцов, він саже сам, якщо вважатиме за потрібне. 

Жодних домовленостей про розміщення якихось позитивних чи негативних  матеріалів про директора-провокатора на сайті чи тим більше про підготовку їх журналістами Buknews не було і бути не може.  Ніяких сум не обумовлювалося, не називалося і тим більше не отримувалося. Якщо провокатор десь звітує, що витратив якість кошти на сайт  – ляльководи можуть бути певні, що він їх украв. Так само, як брехав своїм підлеглим, що сам замовляв негативні статті про себе на BukNews. Готуючи статті на книжкову тематику, зокрема, про діяльність спочатку претендента на посаду гендиректора-провокатора, а потім і т.в.о. журналісти сайту завжди керувалися тільки фактами. 

А давати оцінку його діям – не наша турбота. Оцінювати свого підлеглого мали би ті, хто вносив його кандидатуру на цю посаду – губернатор Михайло Папієв чи його перший заступник Георгій Галиць, в крайньому разі голова Чернівецької обласної ради Михайло Гайничеру, який підписував з ним контракт. Звісно, якщо самі не були натхненниками цієї брудної провокації. Але поки що всі вони наче води в рот набрали.  Переконаний, у журналістів ще буде нагода запитати у пана Гайничеру, чи є у трудовому контракті провокатора пункт про відеозапис фізичних осіб у власний робочий час. 

А поки цього не сталося, Buknews, який не на словах, як директор «Буковинської книги» і його роботодавці, а на ділі переймається долею чернівецьких книгарень, публікує те відео, про яке його просить директор-провокатор.  Як гуманітарну допомогу КП «Буковинська книга».  (З порізаного ляльководами провокатора запису не зрозуміло, про яке саме відео йдеться). На жаль, він сам його нам так і не надіслав. Воно й не дивно: нічого крім поливання брудом своїх підлеглих, яких горе-керівник бездоказово звинувачує у крадіжках,  на відео не виявилося. Він просить про позитив, який сам не може сформулювати. 

Провокатору байдуже чим керувати – лазнею чи книгарнями. Посада керівника-комунального підприємства для провокатора лише певний статус, який дозволить брати участь у наступних виборах і чинити нові провокації проти опозиції. А до репутації підприємства, долі книгарень йому байдуже.

На фото кадр з фільму "Сімнадцять миттєвостей весни". Штірліц б'є по голові пляшкою оберштурмбанфюрера СС Вільгельма Холтоффа. Шеф Гестапо Мюллер доручив останньому перевірити Штірліца.