Ірина Маковійчук: "Давати порожніх обіцянок не буду. Бо йду у депутати, щоб люди не вмирали від наглої смерті"

"Не обіцяти, а робити" – таким є життєве кредо кандидата у депутати Чернівецької обласної ради по округу № 63 м. Чернівців, головного лікаря Чернівецького обласного кардіологічного диспансеру, кандидата медичних наук Ірини Маковійчук. Завдяки її ініціативі й наполегливості буквально в останні кілька років у кардіологічній службі області відбулися кардинальні позитивні зрушення, головним результатом яких є не одне врятоване людське життя. 

- Пані Ірино, що спонукало Вас, успішного керівника й відомого у професійних колах не тільки Буковини кардіолога піти у політику?

- Це рішення не було спонтанним, а, радше, не тільки усвідомленим, але й вистражданим. До думки стати депутатом мимоволі спонукала професійна діяльність. Ніколи не була членом жодної партії, не брала участі у виборчих перегонах, але в міру розвитку в області нових напрямків кардіології зрозуміла, що без цього подальшого поступу служби доведеться чекати дуже довго. Попри те, що у попередньому депутатському корпусі було чимало колег-медиків і наших колишніх пацієнтів, тобто людей, для яких проблеми кардіології начебто близькі, нас хронічно не чули. Не "футболили", ні, але й не розуміли гостроти проблеми і не підтримували. Мабуть тому, що коли людину не торкається щось персонально, вона вважає, що це ніколи її й не зачепить, відтак дистанціюється від проблеми й не надає їй належного значення. А кардіологія – це дуже специфічна галузь охорони здоров’я, у якій важить кожна хвилина. Якщо не встиг, не допоможуть ані гроші, ані зв’язки чи закордон. Тому якщо біда сталася у Чернівцях, негайну допомогу мають надати тут, на місці, інакше порятунку не буде. Однак хоча всі знають, що, за статистикою, серцево-судинні захворювання займають перше місце серед причин смертності, знають, як багато людей гине від інфарктів, для виправлення ситуації нічого не робилося. 

- А як же впровадження невідкладних стентувань при гострому інфаркті міокарда, яких дотепер у масштабах України не виконували тільки у Чернівецькій області?  

- На превеликий жаль, їх запровадили не завдяки, а всупереч. Адже що таке інфаркт? Це – блокування артерії тромбом. Щоб відновити рух крові у судині у світі давно розроблено методику, коли в артерію оперативно вживлюють стент – спеціальний каркас, що забезпечує розширення ділянки, звуженої патологічним процесом. Щоправда, для цього потрібне спеціальне обладнання – ангіограф, своєрідний рентген судин. Коштує він дуже дорого – 1-2 мільйони євро. Та у всіх інших областях знайшли гроші на його придбання. У нас же роками оббивала пороги, доводила кончу необхідність ангіографа, всі зі мною погоджувалися, проте далі розмов справа не рухалася. Почали самі шукати вихід. Порозумілися з керівництвом приватної українсько-шведської клініки "Енгельхольм" і вони дали нам ангіограф у безоплатне користування. Але обладнання – це ще не все. Щоб воно працювало, потрібні навчені фахівці з відповідним практичним досвідом. Знайшли таких і підготували власних, відтак у березні при кардіодиспансері запрацював цілодобовий пост із проведення ургентних стентувань. За цей час було простентовано більше 50-ти хворих із гострим інфарктом міокарда, тобто фактично їх врятували від наглої смерті.

- Безпрецеднетним назвав досвід такої безкорисливої співпраці державного і приватного медичного закладів головний кардіолог України. Перебуваючи у Чернівцях, він підкреслив, що цей важливий підрозділ кардіослужби був створений без копійки бюджетних коштів. І, так розумію, його допомога людям також нічого не вартує?

- Коли хворий із гострим інфарктом поступає на прийомний покій, йому дають стент, набір для коронографії, контраст, які отримали за державними програмами, але сказати, що людина зовсім нічого не платить, буде неправдою. Якісь розхідні матеріали, операційний набір хворі вимушені купувати за  власні кошти. Звісно, це не 100 тисяч гривень, коли б довелося оплачувати все цілком, а близько 4-5-ти, однак в інших областях невідкладна інтервенційна допомога для інфарктників безплатна повністю. Всі додаткові витрати хворим компенсують за рахунок регіональних програм з кардіології. Немає такої тільки у Чернівецькій області. Незважаючи на те, що не раз ми зверталися з приводу її життєвої необхідності, наполягали і переконували.

А крім цієї проблеми, обласна програма з кардіології могла б вирішити цілу низку інших. Так, цього року кардіодиспансер не мав жодних поставок за державною програмою – ні стентів, ні наборів для коронографій тощо. Вичерпаються торішні залишки і – все. Зусилля, затрачені на створення інтервенційної служби, виявляться марними і ми, як і дотепер, будемо не в змозі рятувати хворих із інфарктом від наглої смерті. Цього не можна допустити у жодному разі! Завдяки впровадженню сучасних методів лікування, смертність від гострого інфаркту в області скоротилася майже у 2 рази. Стільки життів врятовано, тому потрібно все це розвивати. У тому числі – і тромболітичну терапію, або ж ін’єкційне розчинення тромбів при інфаркті (до речі, оскільки цього року не одержали за державні кошти жодного флакона тромболітика, щоб люди не вмирали, купуємо їх за власні кошти диспансеру), і вживлення кардіостимуляторів, внаслідок чого хворим, а це переважно люди 70-80 років, тепер не доводиться їхати задля цього в іншу область тощо.   

- Тобто Ваші депутатські справи будуть певним чином перегукуватися із професійними?  

- Хоча багато питань мені близькі як жінці, мамі, члену громади, проте давати порожніх обіцянок людям не буду. Я не знаюся на асфальтуванні ям, ремонті під’їздів чи будівництві майданчиків, а будь-яку справу, переконана, потрібно робити професійно. Кожна людина має займатися тим, що вона знає і вміє. Лише у цьому разі у країні врешті почнуть рухатися реформи і відбуватимуться позитивні зміни.

З іншого боку, той, хто йде у владу, має чітко знати, що там буде робити. Для себе це давно визначила, бо бачу кінцевий результат. Якщо вдаться прийняти регіональну програму з кардіології, це дасть можливість врятувати велику кількість людей. За середньоукраїнською статистикою, від гострого інфаркту помирає до 20% хворих. Порахуйте, скільки це від 900 випадків інфаркту в області щороку. Маємо знизити цю моторошну статистику, а зробити це в змозі лише шляхом впровадження сучасних методів лікування.

Ще один із напрямків депутатської діяльності – компенсація хворим на гіпертонію вартості гіпотензивних ліків. Протягом двох років у країні діяла відповідна державна програма і за цей час ми помітили її позитивний ефект. В області зменшилася кількість гіпертонічних кризів та інсультів, люди, які мають проблеми із тиском, почали систематично приймати ліки та регулярно звертатися до лікаря. А це, у свою чергу, дає змогу запобігти небезепечним для життя ускладненням. Щоб ця система запрацювала у масштабах області, потрібні не такі вже значні кошти і такі приклади вже є в Україні.

Крім розвитку кардіології, у разі обрання депутатом звісно займалася б іншими питаннями, пов’язаними із медициною. Щороку на цю галузь насправді витрачають колосальні кошти, але важливо їх раціонально використовувати. Щоб не утримувати, приміром, порожні лікарні, а скеровувати гроші на конкретні потреби людей. Одне слово, роботи дуже багато.

- Ви йдете на вибори разом із партією "Солідарність" Петра Порошенка. Чому обрали саме її?

- Насамперед тому, що у цієї політичної сили немає радикалізму, а, на мою думку, зараз найгірше, коли не чують іншого, зациклюються лише на своїй точці зору, котра, як правило, не є істиною в останній інстанції. А щоб країна рухалася вперед, не має бути розбрату, люди мають об’єднуватися, шукати спільне, а не те, що роз’єднує.

У "Солідарності" імпонує також те, що партія робить ставку на професіоналів. Це люди різних напрямків, та всі вони є фахівцями своєї галузі, а нам давно час професійно братися до діла. Вірю, що це буде команда однодумців, які, крім іншого, мають спільні моральні засади. Без поєднання професійності й моральності результату не буде і у владу далі йтимуть ті, що й раніше, аби займатися тим, чим там займалися дотепер.

- Будучи керівником кардіодиспансеру, Ви не полишаєте лікарської практики, маєте інші обов’язки. Вистачить на все часу та сили, якщо додасться ще й депутатська діяльність?

- Знаєте, посади приходять і відходять, а те, що людина вміє, залишається з нею назавжди. Дуже люблю свою професію кардіолога, не змогла б уже без неї, тому крім управління закладом, весь час веду хворих у стаціонарі, постійно прагну рости професійно, не пропускати фахові конференції та конгреси. Все це потребує часу, тим паче, що лікарня наша дуже велика, у ній понад 300 працівників. Якби не склалися хороші стосунки із колективом, не було б жодних наших досягнень, бо одна людина нічого не зробить. Я звикла довіряти людям, тому кожен працівник має свій напрямок роботи, за який відповідає. А коли є довіра і контроль, то є й результат. Для будь-якої справи потрібна команда, пишаюся, що у нашому закладі вона є, причому згуртована, сильна і високо професійна. Наш колектив – це надійний тил, підтримка і допомога. Такий же тил удома: чоловік і доросла донька. Що ж до того, чи стане сили, то змалку керуюся принципом, що життя – це рух. Власне, це приклад моїх батьків. Незважаючи на літній вік, моя мама все ще не полишає роботу банківського працівника, якій віддала все своє життя. Тато хоча вже не працює, проте також не марнує жодної хвилини. Коли кожен день людини наповнений справами, у її житті є динаміка і рух, тільки тоді їй щось вдається. Тому не боюся нових обов’язків і якщо люди мені довірять, зроблю все, аби їх не розчарувати.

 Розмовляла Діана КОРОТЧЕНКО

Місцеві вибори-2015.