Імпровізовані номери з мотокросу на вузьких чернівецьких вуличках лякають перехожих
Як відомо, Чернівці є однією із світових столиць мотокросу. Тут проходить важливий етап світового чемпіонату. Щоразу місто збирає тисячі прихильників мотоспорту з усього світу. Вони приїздять повболівати за своїх спортсменів.
Однак, етап чемпіонату триває день-два, але мотошоу не припиняється практично ніколи. Чи не щодня на головних вулицях міста ми чуємо як мотобої з перевантаженим мотором дзижчать на ціле місто – хоч вуха затикай! Звук лякає настільки що примушує забути, причому надовго, навіть про коронавірус, протистояння двох Корей, гумористів на капітанському містку нашого багатостраждального корабля та чергове чемпіонство донецького Шахтаря! Ніби бензопила розрізає твої думки і примушує все забути! Але це ще не все!
Як то кажуть, краще раз побачити, аніж сто разів почути. І якщо побачити цих мотобоїв (на страх і ризик для барабанних перетинок) у русі – розкриваються певні пікантні деталі!
На щастя, такого грубого порушення безпеки руху, як, скажімо, у Парагваї, де мотоциклісти (а я це бачив на власні очі!) часто їздять з перевищенням швидкості, причому не просто без шолома, а з газовим балоном на борту, немає. Однак, їхати з першою космічною швидкістю вузькими вуличками Чернівців – треба наважитися! Але це ще півбіди. Більше всього мене «вбиває» манера їзди – спочатку тільки на передньому колесі, потім – тільки на задньому з наступним... майже карколомним стрибком і приземленням на два колеса! Дивишся – аж мурашки по тілу! А якщо колесо приземлиться під кутом до дороги на градус-два більшим або меншим? То вийде сучасний варіант описаного в «Айвенго» – «лицар» впаде, а на нього впаде «кінь»! Жах!
На відміну від Парагваю, у сусідніх Бразилії та Аргентині існують обмеження на продаж у приватні руки мотоциклів з об’ємом двигуна понад 200 см3. Вони включають не тільки психологічне тестування і аналіз на наркотики та алкоголь, але й на токсини взагалі. Тобто навіть працівники небезпечних хімічних виробництв не матимуть на це право, не кажучи вже про алкоголь і наркотики...
З нашими мотобоями все набагато простіше – вони просто не уявляють, як вони виглядають збоку. Як інші люди, особливо чутливі, поглянуть на їхній стиль їзди. Дехто може і переполохатися.
Можна глянути на проблему і з іншого боку - таких талантів нашому мотокросу не вистачає!
Тому в якості покарання я би влаштував нашим доморощеним мотобоям мотобій. Не з ними, між собою! Зігнати їх в якості штрафу у широкоформатний кінотеатр, де покажуть відеозаписи їхніх власних мототрюків. Збоку видніше, чи не так? Або відправити їх усіх на «Суперкрос», де вони будуть протистояти один з одним, а пізніше – і справжнім професіоналам. Подібний урок дозволить знизити їм «почуття власної мотоспортивної важливості» - і вони двічі подумають, перш ніж влаштовувати на вулицях імпровізовані номери з мотокросу.
Та і мотосалонам варто повчитися у їхніх бразильських та аргентинських колег – щоб подумали двічі, перш ніж продавати потужний мотоцикл людині, яка виказує певний сумбур в своєму характері.
Влад Горенюк
