Хто потрібний Чернівцям?

 Щоразу, коли виборець бере участь у багатосерійному триллері нашого політичного життя, він сподівається на краще. А виходить, за влучним виразом Віктора Черномирдіна – як завжди. Цікаво, що якщо вдуматися, по-іншому і бути не може. Адже, по-перше – більшість фігурантів  у корита багато років. І виникає питання: чому б вони мали змінитися? А, по-друге, якщо люди у владі і не так давно, то майже ніхто не відслідковує, яку роботу вони проводять між виборами.

Колись була така організація « Чесно», яка оцінювала чесність політиків (чомусь виключно перед виборами).  Але як можна оцінювати настільки невагому сутність? Перед виборами.... Чесно. Цікаво було б ввести інший рейтинг, не такий пафосний, але із зрозумілими критеріями. Рейтинг, який би оцінював рівень активності політики(тобто, чи працюють вони взагалі) і адекватність цієї активності (що також немаловажно) у період між виборами.  Скільком людям ця активність принесла користь (також немаловажний чинник). Тому що наразі ми маємо депутатів з дещо дивними звичками.

 Депутат Фищук, наприклад, міг би отримати прізвисько «підпільник». Таке відчуття що його не у Раду обирали, а у схрон.  У Миколи Федорука, вочевидь, закінчився запас улюблених анекдотів, тому що з медіа після виборів він майже не спілкувався. Ключових подій майже  не коментував, помітних заходів не проводив. Ванзуряк, очевидно, ніяк не може повірити своєму щастю. Спілкується виключно загальними пафосними фразами. Ну, після такого виграшу в політичну лотерею: не дивно... Час вже повернути дар слова і звернути увагу на деталі земного чернівецького життя.

Щоправда активні серед нардепів все ж є – серед опозиційних політиків лідирує Максим Бурбак. Він бере участь майже в усіх ключових подіях, активно коментує політичний процес, і сам, безумовно, є  ньюсмейкером.

Цікаво, що Михайло Папієв, мабуть, найактивніший з буковинських губенаторів. Як це не неприємно визнати деяким політичним опонентам. Починаючи з Романіва, усі губернатори нагадували вальяжних радянських діячів за рік до пенсії (чимсь таким вони, власне, і були). Романів відчутно ототожнювався із прізвищем Романов (дінастія російських царів), отже любив слухати, як рипить бюрократичний механізм, але не дуже любив в ньому копирсатися. Ткач плутав чиновників і журналістів із студентами. Радикальна помилка.  Куліш був благостний, як перша шпальта газети « Известия» в сімдесяті роки.  Папієв доносить якісь месиджи щотижня.  Це можуть не любити, цим можуть обурюватися, з цим можуть сперечатися. Але рівень активності, справді,  не порівняти.

Але куди цікавішим для чернівчан був би рейтинг активності депутатів місцевого рівня, міських політиків. Що роблять, чим живуть, кому допомагають (чи б’ють байдики), чи вирішують своє.  Поштовхом для ідеї провести такий рейтинг стала випадковість, як завжди. Нещодавно надрукував невеличку статтю про побори при похованні.  Кричущий факт, про який розповіла жінка, і (рідкісний випадок) свідомо не побоялася назвати себе. Тема сама впала в руки, тож до дій, народні обранці.  Натомість – тиша. Але мені сподобалося, що депутат Горук поставив плюс цій публікації. І все.. Я подумав – він депутат чи читач? Погодьтеся, слушне запитання. Зайшов на Фейсбук і одразу побачив депутатський характер.  Фантастична фраза Назара), яка відображає депутатські приорітети:

«Сиджу і дивлюся у вікно на завірюху у дворі тай думаю: от Гриценко вляпався зі своєю подорожжю. А я вдома, тепленько, гарненько... Хоч і без ста грамів:)»

  Тож думаю проведення такого рейтингу назріло. Як і  інтерв’ю з тими депутатами, які їх зазвичай не дають. Це щось на кшталт анонсу такого рейтингу і таких інтерв’ю на Букньюс. Він буде упереджений цей рейтинг, він буде суб’єктивний, але нарешті він буде.  І тоді може стане зрозумілим – хто потрібний Чернівцям...

 Сергій Воронцов