«Хто-хто? Білик? Ні, він сюди не приходить»

За інформацією на сайті Чернівецької міськради, депутат від «Рідного міста» Ростислав Білик приймає першого вівторка кожного місяця о 16.00 у Чернівцях у приміщенні ЖРЕПу №14. 

Я відправилася туди, тобто на вулицю Щербанюка, 43, 6 грудня. Дорогою дуже хвилювалася, адже запізнювалася на добрих хвилин 40. Думала – раптом прийду, а депутат вже завершить прийом і я не встигну з ним зустрітися. Захекана, нарешті вбігаю у ЖРЕП №14. Заходжу в перші-ліпші двері і запитую, де тут приймає депутат Ростислав Білик. 

- Ну я такого не чула, канєшна, - каже працівниця ЖРЕПу. – Але ви зайдіть до приймальні, вам там скажуть.

Заходжу до приймальні. Цікавлюся в секретарки, чи тут приймає Ростислав Білик.

-Хто-хто? – перепитує секретарка. – Білик? Ні-ні, він сюди не приходить. Ще до місцевих виборів минулого року приходив, але відтоді не було. 

-А він тут приймає взагалі? – уточнюю. 

- Ну якщо його участок стасюковський, то по ідеї тут. Але він сюди не приходить, - відказує секретарка. 

- А де він прийом проводив?

-У начальника в кабінеті у нього прийом мав би проходити. Може, в міській раді він приймає. Якщо він взагалі проводить прийом. Знаю, що у нас Володимир Сєхов проводить прийом (депутат міськради від фракції «Солідарність» - авт.), а про Білика не можу вам нічого сказати, - каже секретарка. 
Дякую і виходжу трохи поблукати коридорами ЖРЕПу. На стіні бачу стенд, де посеред різноманіття інформації красуються прізвища депутатів, які приймають у ЖРЕПі №14 та графік їхніх прийомних годин. Читаю: Володимир Сєхов, Іван Гончарюк, Микола Федорук… Про Білика – жодної згадки. Наче фантом якийсь.

Цікавлюся у працівників ЖРЕПу, які сновигають коридором, чи чули вони щось про депутата Білика.

-Ні, не чув, - відповідає один із працівників. – А хотіли би до нього піти на прийом? - Ні, не хотів би. А що він мені допоможе?

-Ми знаємо своїх депутатів, он у нас є Сєхов, - каже одна з працівниць, вказуючи на стенд з прізвищем депутата. А Білик тут приймав колись, але то було давно. Он на стіні має бути графік його прийомних годин, чекайте, вам покажу, - жінка приглядається до аркуша паперу на стіні, шукаючи там прізвище Білика, проте так і не знаходить. – А ні, вже нема, - каже вона. 

-Чули, але не знаємо, - відказують мені кілька працівниць ЖРЕПу на запитання, чи знають вони щось про депутата Білика. – Звідки чули? З телевізора, звісно ж. 

Словом, у ЖРЕПі сліди Ростислава Білика загубилися у глибокій минувшині і, здається, лише сивочолі старожили могли би згадати ті щасливі часи, коли Ростислав Романович проводив прийом виборців. 

У сподіванні, що, можливо, більше пощастить на вулиці, виходжу з приміщення ЖРЕПу і опитую перехожих, чи чули вони щось про депутата Білика. 

-Я про Білика чула, а чи він допоміг комусь чимось – не знаю. Ніколи не ходила до нього на прийом. Я навіть не знала, що він є депутатом нашого району, - зізнається пані Галина. 

-У житті не чув. Все те, що він знає, я теж знаю. Думаю, що він мені нічим не допоможе, тому на прийом до нього не хочу, - відказує мені перехожий дідусь і, спираючись на паличку, простує далі.

-Чула по Інтернету, читала про нього, - каже пані Наталія. – Але на прийом до нього не хочу, ні-ні, дякую.

У такому дусі я опитала ще півдесятка перехожих. Проте ніхто з них не міг похвалитися тим, що щось знає про депутата свого округу. «Не чули, не знаємо», - саме такі відповіді найчастіше чулися. Відчувалося, що людей дратують усі ці депутати. Що у них зовсім немає бажання йти до них на прийом, тому що не вірять, що це допоможе у вирішенні їхніх питань. Що ж, у випадку з Ростиславом Біликом точно не допоможе: адже депутат уже рік як не з’являється для прийому виборців свого округу. Хоча прийом цей раз у місяць. Проте, вочевидь, депутат вельми зайнятий і у нього немає навіть цієї години часу раз на місяць для своїх виборців. 

Галина МАРКІВ

Джерело:  http://42.cv.ua/na_okrugah/156-khto-khto-bilyk-ni-vin-syudy-ne-prykhodyt.html