ХТО ХОЧЕ МАШЗАВОД?

Нема диму без вогню. Чи все-таки є? У випадку з ТОВ "Чернівецький машзавод" запитання це до деякого часу виглядало майже неймовірним, хоча й дискутувалося у місцевій владно-адміністративній та журналістській тусовці під модний нині рефрен "донецькі йдуть" – заберуть чи не заберуть "під себе" хлопці зі Сходу найуспішніше підприємство області. Останні події навколо ТОВ свідчать, що процес, очевидно, рушив.

Отже, як стало відомо редакції "Доби" з достовірних джерел, останні кілька місяців флагман буковинського машинобудування став об'єктом прискіпливої уваги з боку судових та правоохоронних органів. Причому, не місцевих, а столичних. Нібито для розслідування якихось порушених справ, вони зажадали і отримали з підприємства конфіденційну інформацію про його діяльність – дані про партнерів, фінансово-економічну документацію тощо. Джерела вказують, що під виглядом розслідування справ, до яких ТОВ має такий самий стосунок, як до плавання Колумба в Америку, витребовуються дуже конфіденційні документи, які звичайним шляхом навряд чи можна було б отримати. Останнім з цієї серії нібито стало отримання в реєстраційних органах установчих документів машзаводівського підприємства, як-от, скажімо, даних про засновників тощо.

Ті ж джерела стверджують також: навіть поверховий огляд затребуваних документів свідчить про те, що вони є, так би мовити, подвійного призначення і можуть бути використані для… наступної атаки на підприємство з метою його захоплення. І це – на виробництво, що є одним з найбільших в Україні та СНД виробників сучасного обладнання для переробки, транспортування, зберігання та синтезу нафти, газу та конденсату, устаткування для переробки сільгосппродукції, виноробства, хімічної промисловості.

Тут, звичайно, логічно запитати про те, чи бачить це керівництво підприємства? Хто-хто, а воно ж повинно розуміти усі можливі небезпеки. На жаль, усі спроби отримати коментарі з перших уст виявилися безуспішними – генеральний директор ТОВ Віктор Сідляр був у відряджені саме в столиці, звідки, як стверджують наші джерела, і ростуть ноги усієї цієї історії. Утім можна не сумніватися, що досвідчений керівник "у курсі" тенденцій.

Запитується, чому ж тоді мовчить? Тим паче, що досвід оборонятися у нього і машзаводівців є – вісім років тому, восени 2004-го майже дві тисячі працівників машзаводу пікетували приміщення обласної прокуратури, яка тоді, пам'ятається, порушила кримінальну справу проти підприємства. Можливо, відповідь на запитання чому мовчить Сідляр прихована саме у цьому – місцеві правоохоронці претензій до ТОВ не мають. Навпаки – ставлять його у приклад. І зрозуміло чому. " До державного бюджету у минулому році було сплачено податків – 26 млн. 744 тисячі 381 гривня; наш єдиний соціальний внесок – 18 млн. 689 тисяч. Загальна сума лише сплачених нами податків склала 45 млн. 344 тисячі 570 грн. Це що стосується ТОВ. Як ви знаєте, у нас є ще ЗАТ, яке не працює, але на якому, безумовно, від діяльності товариства сплачуються податки. То на ЗАТі за минулий рік було сплачено 12 млн. 143 тис. 372 гривні. Тобто, загалом ми сплатили близько 57 млн. гривень тільки внесків до бюджету", – заявив В.Сідляр в інтерв'ю одному з місцевих телеканалів наприкінці січня цього року.

Найбільше бюджетоутворювальне підприємство активно займається і благодійною діяльністю, допомагає сиротам, ветеранам і, очевидно, самим правоохоронцям. Не випадково ж міністр внутрішніх справ України, який приїжджав на Буковину минулого літа, нагородив генерального директора ТОВ "Машзавод" (наказ МВС України №960 від 17 серпня 2011року) за розвиток науки, техніки і освіти та за сприяння і співпрацю з органами внутрішніх справ "Почесною відзнакою МВС України".

Та, повертаючись до машзаводівського мовчання, можна припустити, що постать Віктора Анатолійовича дуже помітна не тільки у Чернівцях чи області для того, аби він міг собі дозволити різкі рухи. Сідляр завжди був з діючими керівниками держави – довіреною особою Кучми і Ющенка, а під час останньої виборчої президентської кампанії машзавод став єдиним підприємством області, на яке приїжджав кандидат Віктор Федорович Янукович. Був він тут уже у ранзі діючого президента – минулого року на початку листопада, коли детальніше знайомився з виробничими потужностями підприємства. Схоже, побачене йому сподобалося. Як і машзаводівцям – увага першої особи держави. У Чернівцях багато хто пам'ятає слова керівника машзаводу, сказані ним минулоріч про те, що нарощенню обсягів виробництва, розвиткові підприємства суттєво сприяють кроки президента та уряду. "Коефіцієнт податкового навантаження до прийняття податкового кодексу на ТОВ "Машзавод" складав 4,7, сьогодні – 1,8, – сказав тоді гендиректор. – Ці кроки правильні та важливі – через півроку промисловість набере обертів та дасть той ефект, який сприятиме підвищенню економіки держави".

Свою помітність, очевидно, розуміє і сам Сідляр, зосередившись в останні роки винятково на виробничих питаннях, дистанціювавшись від другорядних. Кризові часи – вони, мабуть, і для успішних – кризові. Наприклад, минулого року на машзаводі скаржились на високі ціни на електроенергію та газ, який для Росії (з підприємствами якої доводиться конкурувати) коштує в рази менше, ріст вартості залізничних тарифів, які заводчани не можуть спрогнозувати. Тож, виглядає, роботи в директора вистачає. Він принципово уникає усілякого депутатства, а в останні роки – і політичних тусовок. Ба, навіть махнув рукою на прохання редакторів місцевих газет допомогти з передплатою для своїх робітників, що, до речі, раніше охоче робив. Невже, аби уникнути підозр у політичних амбіціях?

Словом, сьогодні Сідляру добре бути виробничником і бути на доброму рахунку у влади. Звісно, передовсім у президента. Але й у губернатора – також. У Чернівцях не є секретом їх – голови ОДА і керівника найбільшого підприємства – добрі стосунки, хоча кожен з них, зрозуміло, вирішує нині свої завдання. Утім, коли минулого року через зменшення виробничих потужностей на Дністровській ГАЕС та ТОВ "Арго", в області в другому кварталі відбулось падіння промислового виробництва, губернатор звернувся до Сідляра з проханням через об'єктивні обставини, як він сам сказав, "у цей час більш збалансувати до пристойних наші загальні обласні показники. Хочу йому подякувати, що машзавод з початку року збільшив обсяги виробленої продукції на 67 відсотків! Чернівецький машинобудівний завод сьогодні стоїть на першому місці по наповненню державного бюджету України (5,5 млн. гривень за півріччя), по наповненню місцевих бюджетів (теж понад 5 млн. гривень), по сплаті внесків до фондів соціального страхування, в тому числі і до пенсійного фонду (7,4 млн. гривень) і обсяги виробленої продукції до кінця року перевищать 300 млн. гривень, щоб перекрити те, що об'єктивно не добирає сьогодні Чернівецька область", – сказав голова ОДА 29 липня 2011 року, приїхавши на підприємство.

І навіть додав, звертаючись до підлеглих: "Я би просив вас організувати таких крутих підприємців, які їздять на дорогих машинах і хваляться, привезти сюди і показати у яких умовах тут трудяться люди, як соціально захищає і оплачує їхню працю керівництво заводу".

Утім, схоже, ні добрі соціально-виробничі показники, ані лояльність до влади сьогодні не є гарантією від усіляких несподіванок. Особливо, коли в тебе є що взяти, коли серед твоїх ринків – Росія, Білорусія, країни СНД, країни різної Єврозони – від Прибалтики, Польщі, Болгарії, Чехії, до німців. Це також і Близький Схід. Принаймні, у випадку з чернівецьким машзаводом це виглядає нині саме так. І байдуже, що немає розумного пояснення дивним танцям у далекій столиці довкола успішного підприємства. Бо якщо собі подумати, то навіщо, питається, владі напередодні виборів з невідомим для себе результатом на загалом стабільній території джерело неспокою? А що воно може виникнути – свідчить історія восьмирічної давності, коли колектив заводчан вже відстоював на барикадах свої права.

І, пригадується, протистояння тоді було зовсім не локальне – машзаводівське. Що й не дивно для підприємства такої ваги для області й держави.

"Ми віримо в свої сили, всьому даємо раду самі – ми не жаліємося, не вимагаємо від держави пільг, а напружено працюємо, – йшлося під час минулорічних урочистостей машзаводівців з нагоди професійного свята. – І, треба сказати, що держава нас цінує".

Цінує?

Володимир СТЕФАНЕЦЬ, "ДОБА", фото з архіву "ДОБИ"
(на фото: Віктор Янукович у цеху Чернівецького машзаводу)

Джерело: doba.cv.ua