Громадські активісти врятували від спотворення фасад будинку на вулиці Ольги Кобилянської

Претензії громадськості стосувалися того, як власник "шоколадної майстерні" "відреставрував" ліпнину на будинку по вул. Кобилянської 15. 

Виявивши неподобство активісти вирішили: 1. звернутись у відділ охорони культурної спадщини. 2. в міську раду. 3. до власника. 4. сконтактувати із центральним офісом фірми у Львові. 5. в разі повного ігнорування -   зініціювати серед гідів повний бойкот даного закладу перед майбутніми туристами. 6. порадити власнику професійних майстрів-реставраторів. 7. вимагати - переробити ремонт фасаду.

Як повідомив громадський активіст Павло Колядинський, у понеділок, 14 квітня, щодо фасаду будинку на вул. Кобилянської, 15  відбулася зустріч на місці зацікавлених осіб.

На зустрічі були присутні: власники "майстерні шоколаду" - 2 особи, начальник відділу охорони культурної спадщини пані Олена Пушкова, співробітник її відділу, журналістка Надія Бабинська і Павло Колядинський.

- Коли ми прийшли, гіпсові (пінопластові) форми були вже зняті з фасаду і власник казав, що їх там і не було, - розповів громадський активіст. -  Власникам, звичайно, не сподобалось наше втручання у ремонт. Вони вважають, що вони і так роблять велику послугу місту, що ремонтують фасад своїм коштом.

Ви можете побачити фото дозволу відділу охорони культурної спадщини. Власника забов'язали відреставрувати ліпнину під вікнами. Знайшли зразок на будинку по вул. Головній, 23 - є на фото. За цим зразком мають бути відновлені арабески під вікнами на будинку  по вул. Кобилянської, 15.

- Щоби знати, що варто захищати у Чернівцях, подивіться буль даска відкриту інформацію на офіційному сайті Міністерства культури України: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/294599. У розділі "Державний реєстр нерухомих памяток України" відображена база даних з памяткоохоронної інформації і відносно Чернівців, яка відповідає вимогам Закону України "Про охорону культурної спадщини" (2000 р. зі змінами та доповненнями з метою адаптації до міжнародних вимог), - прокоментувала ситуацію колишня начальниця відділу охорони культурної спадщини, піонер охоронної справи у Чернівцях пані Світлана Беленкова. - Таким чином, історичний будинок 1883 р. на вул.О.Кобилянської, 15 перебуває на Державному обліку як памятка архітектури і містобудування, що взята на облік за наказом МКТ від 18.02.2009 № 100/0/16-09. Цьому передувала велика науково-дослідна робота як місцевих органів влади, так і центральних, починаючи ще з 1980-х років. Потім вона була відновлена у 2003-2008 роках. Зараз - продовжується.

 Від пані Олени Пушкової є пропозиція: охочим долучитись до збереження архітектурної спадщини міста. Активістам  можуть бути видані посвідчення громадських інспекторів. Ці люди зможуть повідомляти про випадки порушень у відділ охорони культурної спадщини. Відділ буде на ці повідомлення реагувати перевірками, як у даному випадку. Отже багато залежить від нас самих. Якщо є охочі отримати такі посвідчення - можете звертатись до Павла Колядинського або безпосередньо у відділ.

Активіст Григорій Сорочан повідомив, де можна ознайомитися з деякими охоронними рішення, які стосуються захисту архітектури Чернівців:

- рішення №927 "Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони об’єктів культурної спадщини міста Чернівців" від 30/04/2009 - http://chernivtsy.eu/portal/f/mr/ses2009039-927.doc На жаль, тексту самого положення немає.

2. http://chernivtsy.eu/portal/f/mr/ses2009047-1199-d.doc від 24/12/2009 - ПОЛОЖЕННЯ про відділ охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради, де є згадки про таких спостерігачів.

А ось іще один  потенційний об'єкт захисту: на вулиці Головній напроти парку Шевченка. Начебто саме в цьому будинку жив і сам для себе його будував Адольф Марін - окружний інженер, який, зокрема, брав участь у проектуванні ратуші, відстояв необхідність її побудови саме на ринковій площі, а також Центрального парку. Пам'ятка архітектури місевого значення. Не пізніше 50-60-х років ХIX ст. Виявилось, що реставрація робиться взагалі без буд-якого погодження. Власникам буде направлено припис, - пообіцяв громадський активіст Павло Колядинський.  

Це тактичне завдання. Світлана Біленкова запропонувала також стратегічний план дій і навела деякі приклади:

- Пропоную не шукати винуватого, чи то інститути, чи відділ охорони культурної спадщини, чи того, хто викинув власні кошти на примітивний пластиковий декор.

Треба піти до бібліотеки, почитати хроніку 2003 - 2005 років: 1.Першого міжнародного реставраційного семінару, який проходив на памятці архітектури національного значення - Художній музей. У ньому вперше брали участь одні з найкращих реставраторів Австрії, з України: зі Львова і Чернівців. Але саме важливе, що у цьому семінарі брали участь власноруч керівники виконавчих органів міської ради практично всіх рівнів: від секретаря міської ради - до починіючого спеціаліста департаментів, студентська молодь чернівецьких вузів, молодіжний клуб творчих вподобань "Ренесанс", журналісти і всі небайдужі чернівчани. Це був травень 2003 року.

Результат - ми маємо зараз максимально приближений до авторського проекту Х.Гесснера вигляд декоративного оздоблення фасаду Художнього музею за науковим обгрунтуванням, затвердженим на Урядовому рівні. Виготовляла цей паспорт покійна художниця-архітектора Жанетта Іванівна Тимошенко: не відродженою залишилася тільки позолота і відповідна шліфовка фасаду під мармур. Але один взірець сусальної позолоти все-таки був виконаний австрійськими майстрами-позолотниками разом із чернівецькими реставраторамию Правда потім хтось зафарбував позолоту зі страху впровадження новацій у нашому житті і протягом років деякі фахівці "дарували" чернівчанам казку про те, що позолоти на фасаді памятки ніколи не було; 2.нещодавно в Художньому музеї був відреставрований первинний вигляд деревяної внутрішньої брами у фойє та металевої при вході (ці роботи також тоді були розпочаті на цьому семінарі); 3. Центральний портал музею прикрашають скульптурні орли-беркути, виготовлені за активної ініціативи і підтримки громадсткої консультативної ради з питань охорони культурної спадщини місцевими реставраторами під керівництвом покійного відомого в Україні скульптора Лисаківського (одна скульптура орла має висоту більше одного метра); 4.У відновленому будинку по вул.О.Кобилянській, 19 встановлено чотири автентичних камяних консолі під балконом, а дві крайні - виготовлені також нашими рідними чернівецькими реставраторами.

Тому, на мою думку, зараз, майже через 11 років після тих революційниї подій в памяткоохоронній справі варто було би скликати своєрідну "Громадську реставраційну толоку" і методами активної розяснювальної роботи та творчої ініціативи молоді обєднатися у налагодженні і відродженні реставраційної справи у Чернівцях. Зараз, коли всюди хаос і смута, така "Молодіжна творча толока" була би дуже корисною не тільки для міста, а й для інших історичних міст України. Адже ми місто вікових традицій толерантності. Щиро бажаю всім порозуміння і справжньої істинної любові до рідних Чернівців. А відділу охорони, на мою думку, зараз треба тільки допомогти, тому що, в такі складні часи ця виконавча структура не зможе впливати на якісь значні процеси з розвитку памяткоохоронної справи в межах буферної зони обєкта ЮНЕСКО у Чернівцях.

УНК ІКОМОС робить все можливе з цього приводу. Подивіться будь ласка виступ Президента УНК ІКОМОС Миколи Яковини на громадському телебаченні від 04 квітня 2014 року. Вважаю, що зараз необхідно всім фахівцям у цій сфері згуртуватися, не дивлячись на особисті чи політичні симпатії або антипатії, бо місто у нас одне і його треба зберегти для майбутнього життя. А власників карати в сьогодніх умовах: це самий простий і примітивний підхід. Думаю, що краще виконати декілька деталей декору на належному рівні, а інше залишити, як взірець помилкового відношення щодо руставрації памятокю Тоді господар швидше зреагує і сам стане ініціатором відтворення реставрації у Чернівцях. Чому так пишу? Тому, що за останні роки поняття реставраційної справи в Україні практично майже зруйновано. Тільки завдячуючи відчайдушній згуртованості справжніх фанатів цієї справи в Україні ще залищилась надія на її відроження. А прикладом молодіжної творчої іеіціативи цю вадливу і надзвичайно цікаву справу в Україні можна зрущити з місця саме у Чернівцях.