Гра на мільярди, або світло і тінь протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами

Повідомлення про спроби контрабанди цигарок з України до країн ЄС, які мало не щодня переповнюють вітчизняний інформаційний простір, створюють уявлення нібито нелегальна торгівля тютюновими виробами – це головний біль одних лише митників, прикордонників та правоохоронців. І це уявлення насправді – хибне!

 СІМ (!) РІЧНИХ БЮДЖЕТІВ ТАКОГО ОБЛАСНОГО ЦЕНТРУ УКРАЇНИ, ЯК ЧЕРНІВЦІ, ОСІДАЮТЬ У ЧИЇХОСЬ КИШЕНЯХ!

Яскраве тло інформаційних повідомлень про контрабанду цигарок часом справді нагадує хроніку бойових дій і привертає до себе увагу. Адже у них переважно йдеться про викритих «пачкарів», «верблюдів» і інших «бобрів», які кидають товар, тікаючи від прикордонних нарядів; стежать за їхнім пересуванням за допомогою тепловізорів, іншої надсучасної техніки; пересуваються гірською місцевістю на потужних позашляховиках, а для перекидання товару з України на територію ЄС прокладають підземні цигаркопроводи, використовують дрони і навіть старі «кукурузники». У контексті діяльності контрабандистів та протидії їй прикордонниками час від часу також повідомляють про постріли на кордоні, поранених і навіть загиблих за невідомих обставин.

Додайте до цього інформацію митників про виявлені усе нові і нові схованки для тютюнової контрабанди – від автомобільних шин і бензобаків до заповнених цигарками замість соняшникової олії цистерн та порожнин, спеціально випиляних для цього у стовбурах дерев, і картина набуде завершеної глибини.

Також тему контрабанди цигарок часто використовують політики для взаємних звинувачень у її «кришуванні» через «своїх» керівників силових структур, дискредитації  політичних опонентів/конкурентів. З-поміж останніх гучних прикладів – повідомлення про викриття румунськими митниками контрабандних цигарок на 1 млн євро у вантажівці, яка по документах везла з України солодощі «Рошен»…  

Усе це прогнозовано відволікає увагу суспільства від того факту, що нелегальна торгівля тютюновими виробами насправді відбувається не десь на далекій периферії країни, а просто у всіх на очах. Можливо, у найближчій продуктовій крамничці, на ринку, у вуличного торговця чи бабусі біля метро, у торговельному кіоску, який не має ліцензії, через дорогу від вашої оселі.  

І розмах цієї торгівлі справді вражає. У повідомленнях про зірвані спроби тютюнової контрабанди (про реальні її обсяги, які пройшли повз увагу силовиків, митників і прикордонників, залишається тільки здогадуватися) часом фігурують цифри збитків із чотирма, п’ятьма і навіть шістьма та більше нулями. Зауважте, не завжди у гривнях. За рік набігає кругленька сума.

Фотографія з особистої сторінки у ФБ народного депутата України Г.Мазурашу.  

ДОВІДКОВО:

Однак й вона не йде у жодне порівняння із цифрою втрат як прямих, так і непрямих податків та зборів у державний та місцеві бюджети, якою оперують експерти. Тільки у 2022 році, через незаконний обіг тютюнових виробів, держава Україна не отримала майже 21 мільярд гривень надходжень. Для кращого усвідомлення цифри – це рівно сім (!) річних бюджетів такого обласного центру України, як Чернівці! І ці кошти осідають у чиїхось конкретних кишенях.  

МЕШКАНЦЯМ КИЄВА ЧЕКИ НЕ ВИДАЮТЬ, А ПОДАТКІВЦЯМ?

Чинний народний депутат України Георгій Мазурашу від 203 мажоритарного округу (Чернівецька область) проблемою протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами переймається ще від часів власної журналістької діяльності. І не тільки через турботу про здоровий спосіб життя. Хоча, як спортсмен і спортивний оглядач в минулому, стверджує, що сам ніколи в житті не курив і іншим категорично не радить.  Той факт, що двоє його старших синів курять, він сприймає як зраду.

Задовго до того, як стати народним депутатом, Мазурашу публічно висловлював переконання, що торгівля тютюновими виробами повинна бути державною монополією. А згодом ініціював запровадження додаткового «спортивного акцизу» на тютюнову і алкогольну продукцію – із спрямуванням цих додаткових надходжень цільовим способом на розбудову спортивної інфраструктури.

Для пропаганди здорового способу життя та обмеження торгівлі тютюновими виробами нардпеп Г.Мазурашу навіть послався на міжвоєнний досвід ОУН (б), члени якої бойкотували польську державну монополію торгівлі тютюном. Хоча сам обраний від мажоритарного округу, де проживає велика частка громадян України румунського походження.

Фотографія з особистої сторінки у ФБ народного депутата України Г.Мазурашу

У серпні – на початку вересня 2022 року Г.Мазурашу надіслав до Державної податкової служби України депуатський запит із переліком майже трьох сотень торгових об’єктівроздрібної реалізації тютюнових виробів у місті Києві, в тому числі на Хрещатику. Підставою для такого звернення до податкової стала одна й та сама ситуація, яка повторилася у понад половині із них. Згідно з інформацією від нардепа, кияни з активною громадською позицією купували цигарки у кіосках та невеликих магазинах – здебільшого на ринках та біля станцій метро, – і в понад 50% із них їм не видали касові чеки після продажу товару.

Що відбувається у регіонах – можна лише припускати. Регіонами найбільшого розповсюдження нелегальної продукції експерти називають Харківську (17%); Дніпропетровську (14%); Одеську (13%); Хмельницьку (10%); Запорізьку (м. Запоріжжя) (8%) та Чернівецьку (7%) області.

ДОВІДКОВО:

Невидача чеку – це перша ознака ймовірного ухилення від сплати ПДВ та акцизного податку. Для інформації: 75-80% ціни сигарет – це податки. Тобто гроші на пенсії, соціальні виплати, інфраструктуру тощо. І лише 20-25% – собівартість, доходи виробника, оптового та роздрібного посередників. Це тому так важливо, щоб тютюнові роздрібні мережі працювали «у білу». Адже це додаткові десятки мільйонів гривень до бюджетів різних рівнів, яких вони сьогодні так потребують.

Працівники головного управління ДПС у місті Києві на сигнал від народного депутата України відреагували. Щоправда у дещо специфічний, як він каже, спосіб. Частину із зазначених у зверненні нардепа кіосків нібито просто не виявили (хоча податківцям була надана чітко зазначена адреса та геолокація), а в решті провели тільки певні «обстеження». І порушень в останніх не встановили.

Фотографія з особистої сторінки у ФБ народного депутата України Г.Мазурашу

«У мене лише один висновок із даної ситуації, – коментує Г.Мазурашу отриманий результат. – Такі кіоски можуть «кришувати» ці ж податківці, які попередили власників про проведення обстеження. І що це взагалі за обстеження? За наявності інформації, податкова, думаю, зобов’язана провести фактичні перевірки всіх вказаних точок роздрібної реалізації тютюнових виробів. Натомість мені відповіли, що «контрольно-перевірочні заходи заплановані на майбутні періоди». Тобто спочатку провели якісь незрозумілі обстеження, мабуть, попередивши власників «правильних» кіосків. Там порушень не виявили, їх перевіряти не будуть. А всіх інших власників перевірять колись у майбутньому. Після цього у мене єдине питання: податківцям взагалі не цікаво займатися наповненням бюджету?»

За приблизними підрахунками, лише мінімальний розмір штрафних санкцій, накладених у точках продажу тютюнових виробів із переданого податківцям переліку, мав би сягнути майже мільйона гривень. І тут мова винятково про поодинокі випадки можливих порушень, виявлених самими мешканцями Києва.  

Силові відомства часом повідомляють про цілі склади контрафакту, викритого співробітниками СБУ, прокуратури, поліції чи БЕБ. У бадьорих рапортах для ЗМІ, окрім фотографій товару, фігурують десятки й сотні тисяч пачок вилучених цигарок на сотні тисяч й мільйони гривень. Існує навіть негласний рейтинг між відомствами, наприклад, найбільшої партії, яку вдалося вилучити за рік. Однак усі ці безумовні досягнення часто залишаються без відповіді на головне питання: звідки товар?    

МОЖЕ, ЧАС ПРИПИНИТИ КОНТРАБАНДУ ЦИГАРОК ІЗ БІЛОРУСІ? ЧИ «ВСЕ ДОБРЕ, ТАК ТРИМАТИ?»

У вересні 2022 року невгамовний буковинський нардеп Георгій Мазурашу публічно звернувся до Голови РНБО Олексія Данілова з проханням уважно вивчити діяльність бізнесмена Артура Гранца в Україні, його зв’язки з президентом Білорусі.

Підставою для публічного демаршу буковинського парламентаря стало повідомлення про 24 ящики цигарок CREDO, маркованих акцизними марками Республіки Білорусь, вилучені правоохоронцями в Одеській області. Цигарки нібито завезли до Рівненської області, а в подальшому розповсюджували Україною через «Нову Пошту».

«Хтось заперечить: до чого тут відомий український бізнесмен Артур Гранц, який є монополістом у сфері дьюті-фрі магазинів в Україні, – розмірковує вголос народний депутат Г.Мазурашу. – Але ж він також володіє дьюті-фрі магазинами у Білорусі та, за наявними даними, може мати стосунок до Гродненської тютюнової фабрики, яка виробляє цигарки марки CREDO. До речі, ще влітку 2022 року ця фабрика потрапила під санкції ЄС через підтримку режиму Лукашенка».

Сам Артур Гранц в інтерв’ю різним виданням, які не складно відшукати у мережі, стверджував, що не має інших паспортів, окрім білоруського. А велика мережа його Duty Free у Білорусі – майже чотири десятка магазинів – налагодила партнерство з Управлінням справами президента. Тобто людина, яка володіє найбільшою мережею дьюті-фрі магазинів в Україні, одночасно може бути бізнес-партнером Лукашенка і громадянином Білорусі?

«Скандалів із функціонуванням мережі дьюті-фрі магазинів, що належать Гранцу в Україні, – безліч. – обґрунтовує Г.Мазурашу своє звернення до Голови РНБО Олексія Данілова з проханням уважно вивчити діяльність бізнесмена.  – Мова йде про ймовірне ухилення від сплати податків шляхом нібито продажу сигарет у режимі дьюті-фрі, які насправді потім з’являються на ринках і у нелегальних кіосках по всій території України.

І ця людина, ймовірно, продовжує і надалі займатися бізнесом, шляхом контрабанди цигарок з Білорусі до України. До речі, і цей висновок випливає зі статей журналістів Економічної правди і ЛІГА, інтереси Гранца в українській політиці лобіює один відомий народний депутат… Той, який при «папєрєдніках» почувався «по-королівськи» (навіть «гаманцем» чиїмось називали), і при нашій владній команді «знайшов своє місце» і успішно «вирішує питання»…

Може, час припинити контрабанду цигарок із Білорусі? Окрім прямої шкоди українському бюджету, продаж таких цигарок на внутрішньому ринку є де-факто фінансуванням держав-агресорів, адже прибуток від такої торгівлі йде до білорусі, росії та терористичних організацій «л/днр», які виробляють ці сигарети… Чи «все добре, так тримати?»

Скріншот слайда презентації  Протидія нелегальній торгівлі тютюновими виробами («КонтраFACTS»)

ДОВІДКОВО:

62% нелегального ринку складають сигарети без акцизних марок, марковані для продажу в магазинах Duty Free або для експорту. У листопаді 2022 рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами склав 17,8%. Найбільшою є частка нелегальної продукції, що начебто призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з маркуванням Duty Free) або для експорту, що нелегально реалізується в Україні – 11,1%.

Сигарети із зазначенням Duty free only можуть законно продаватись виключно в магазинах безмитної торгівлі. Будь-який продаж на митній території Україні заборонений!

ТО ДЕ Ж МІЛЬЯРДНЕ ЗРОСТАННЯ ІЗ ПЕРЕМОЖНИХ РАПОРТІВ?

Публічну критику і звернення до правоохоронців народного депутата від Чернівецької області Г.Мазурашу заслужила не тільки можлива (чи очевидна?) бездіяльність київських податківців у питанні протидії безакцизному виробництву цигарок і нелегальній торгівлі контрафактними тютюновими виробами. Серйозні звинувачення пролунали з його вуст  також на адресу публічних осіб, які займають більш високі посади.

У березні 2023 року народний депутат України Георгій Мазурашу розкритикував керівника підакцизного департаменту Державної податкової служби України пана Ярмоленка. Парламентар, зокрема, нагадав, що упродовж 2022 року неодноразово повідомляв органам ДПС про сотні нелегальних точок продажу цигарок у м. Києві.

«Пан Ярмоленко є безпосереднім керівником всіх «тем» у сфері акцизу у країні. А його куратором у структурі ДПС є заступник Голови ДПС – Євген Сокур. Саме вони, як я розумію, призначили «своїх» начальників підакцизних управлінь по Україні, – заявив Г.Мазурашу.

– До чого я веду? Взяв офіційну статистику по акцизному податку за 2022 рік. Скільки повинна була зібрати податкова служба і скільки насправді зібрала. Мінус ~25 мільярдів гривень. Саме таку суму акцизного податку податкова служба недозібрала у 2022 році. З них 13,3 млрд грн – саме цигарки (щодо яких я постійно надсилаю інформацію). Ці 25 мільярдів зовсім не зайві для дофінансування нашої армії. Але вони залишились у кишенях недобросовісних бізнесменів та податківців, які нібито нічого не бачать і не знають.

Тепер керівник підакцизного департаменту просто бере і «тихонечко уходит в лес».  Хотілося б почути відповідь від колеги по фракції Данила Гетманцева: чи понесе хтось відповідальність за 25 мільярдів втраченого акцизного податку? Чи можна «добре» пропрацювати рік, а потім просто звільнитись?..

До речі, сподіваюсь, пан Ярмоленко забере з собою і своїх друзів, яких він призначив у структуру підакцизного департаменту: Станкевича О.В., Чигарських А.В., Шевченка О.О., Лопатіна О.В., Пехника М.М, а також призначених ним керівників підакцизних управлінь – у м. Києві (його давній товарищ Роман Бондаренко), у Київській, Полтавській, Вінницькій, Дніпропетровській областях…» (кінець цитати).   

 Фотографія з особистої сторінки у ФБ народного депутата України Г.Мазурашу

ДОВІДКОВО:

За даними дослідження KANTAR, у 2022 році майже 22% ринку тютюнової продукції перебуває у тіні. Масштаби нелегальної тютюнової продукції стрімко зростають упродовж останніх кількох років: в 2021 році її частка становила 16,9%, у 2020 році – 6,9%. Уникаючи сплати відповідних податків, нелегальні виробники/продавці, з одного боку, забезпечують собі значно більшу маржу, аніж легальні, а з іншого, можуть встановлювати ціну, значно нижчу ринкової.

Радісні рапорти податківців про нібито перевиконання плану з акцизного податку, наприклад, у лютому 2023 року майже на 1 мільярд, часом виглядають звичайною маніпуляцією з цифрами. Звісно, легко стверджувати  про нібито перевиконання плану, коли Мінфін заздалегідь значно його занижує.  Щоб пересвідчитися у справделивості такого твердження достатньо просто порівняти показники минулого, 2022 року, і року нинішнього, 2023.

План із внутрішнього акцизу на лютий 2022 року – 5 млрд, факт – 4,9 млрд. План на лютий 2023 року – майже 4 млрд, факт – 4,9 млрд. Рік до року – виконання плану з внутрішнього акцизу – один до одного.

Нібито перевиконання плану досягнуто завдяки його зменшенню. І це за умови, що рівень інфляції у 2022 році по алкоголю склав 26,3%, по тютюнових виробах – 19,2 %. А збір акцизного податку частково залежить саме від вартості підакцизної продукції.

Виконання планів зі збору акцизного податку з легальних виробників і продавців підакцизної продукції, на думку парламентаря з Буковини.  це заслуга не податкової служби, а виключно легального бізнесу, який працює відповідно до законодавства і сплачує податки.

НАСПРАВДІ ПОДАТКИ ПЛАТЯТЬ КУРЦІ

У легального бізнесу теж є проблеми, тривале замовчування яких може опосередковано сприяти зростанню тіньового ринку торгівлі тютюновими виробами. Тут мова про спроби держави закріпити на законодачому рівні мінімальну маржу (торговельну націнку) не менше 7% для гуртової торгівлі і 13% для роздрібної. Більшу маржу, за бажанням, можна встановлювати.

Якщо спрощено, пояснює урядову ініціативу 2019 року Г.Мазурашу, виробники цигарок й монопольні дистриб’ютори контролювали ринок і створювали не надто сприятливі умови для роботи роздрібної торгівлі. Наприклад, тільки за остані п’ять років зменшили роздрібну надбавку з 12-ти до 6%.

Ще однією новацією мало стати  перенесення «на виробників та імпортерів обов’язку сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі».

Опираючись пропонованим змінам, представники компаній тютюнових виробників заговорили навіть про можливе закриття фабрик. Урядова новація, підкріплена відповідним парламентським рішенням, нібито мало спровокувати зростання ціни на їхню продукцію від 8 до 20 гривень, а отже неминуче зменшити продажі. У перспективі, усе це разом узяте, очевидно, мало призвести до зменшення надходжень до бюджету.

Такою була логіка пояснень тютюнових виробників, щоб переконати уряд відмовитися від власного наміру. Головним аргументом, навколо якого вибудовувалася уся конструкція захисту, стала популярна теза: тютюнові компанії є найбільшими платниками податків в Україні. Отже їхні доходи не можна чіпати у жодному разі.   

«Насправді, це не більше, ніж маніпуляція. І елементарна боротьба за збереження своїх монопольних позицій на ринку, – переконаний Г.Мазурашу. –  Акциз сплачують не компанії, а споживачі їхньої продукції. Тобто усі ті громадяни країни, які її купують. Часто на шкоду власному здоров’ю. Тютюнові компанії тільки перенаправляють ці кошти до бюджету.  Тому насправді податки платять курці».

 Натомість названа поправка створює рівні умови для роботи при гуртовій торгівлі для всіх суб’єктів господарської діяльності. Роздрібний ринок може цивілізовано заробляти на реалізації тютюнових виробів (13%). Це дасть можливість підняти зарплати для персоналу і працювати легально, не спокушаючись на «лівий» товар задля додаткового заробітку.

ДОВІДКОВО:

Податкова складова у ціні сигарет: 70-80% - податки, 20-30% - виробництво/реалізація. У розрізі середніх цін 2023 року на цигарки ця схема виглядає наступним чином:   80,00 ГРН - ЦІНА У ВІТРИНІ. 41,9 грн - АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК (2023). 12,7 ГРН - ПДВ (20%). 3,8 грн - РОЗДРІБНИЙ АКЦИЗ (5%). 58,45 грн (73%) ПОДАТКИ.

Саме висока частка податків у ціні сигарет є першочерговим стимулом розвитку нелегально ринку. Адже уникаючи сплати відповідних податків, нелегальні виробники/продавці, з одного боку, забезпечують собі значно більшу маржу, аніж легальні, а з іншого, можуть встановлювати ціну, значно нижчу ринкової.

«КОШМАРЕННЯ» БІЛОГО БІЗНЕСУ І ВИБУДОВУВАННЯ «СХЕМ»

Як це часто трапляється в Україні, роблячи один крок у правильному напрямку, держава тут таки нівелює можливі досягнення на шляху до створення цивілізованого ринку торгівлі тютюновими виробами.

Президент України, прем’єр-міністр, численні ТОП-посадовці країни не втомлюються закликати вітчизняний бізнес відновлювати ділову активність, власну бізнесову діяльність, створювати робочі місця, зберігати і нарощувати економічний потенціал тощо. З цією метою уряд запроваджує безліч державних програм підтримки, пропонує гранти, спрощує дозвільні процедури тощо. Усе з єдиною метою – зміцнити економічний тил країни, яка воює. 

А як на практиці?

У липні 2022 року народний депутат України Г.Мазурашу повідомив, що до нього та ще кількох його колег по сесійній парламентській залі надійшло звернення від кількох торговельних компаній, які офіційно працюють у Києві.

Компанії – «білі», з усіма дозволами, легально торгують продуктами харчування та підакцизними товарами, виробленими в Україні, зокрема – тютюном. Тільки 2021 року сплатили 100 мільйонів гривень податків. Дослухались до закликів Президента відновити бізнесову діяльність і вже у травні 2022 року знову запрацювали.

«І почалося. Не встигли відновити роботу, відгукнувшись на заклик Президента, як на торгові точки з перевіркою одразу нагодилися податківці, – переповів послідовність подій Г.Мазурашу. –  Принесли з собою пачки сигарет – із невідомих партій, невідомо де, коли і ким вироблених (це визначає МРЦ), – змусили касира їх пробити, «встановили» невідповідність МРЦ.  І виписали штрафів на 10 млн грн. Поки адвокати торгових компаній розбирались із незаконними штрафами, до них нагодилося ДБР, яке розслідує справу про можливу корупції у податковій, й арештувало товар підприємств у рамках розслідування справ проти податківців.

Все, бізнес зупинено!  Внаслідок розбірок двох тилових державних структур заблоковано бізнесову діяльність, велика кількість персоналу (90 відсотків – це жінки, бо чоловіки у ЗСУ, ТРО, на передовій, і тепер саме ці жінки годують власні родини) залишилися без роботи, а бюджет – без податків.  

І це при тому, що ринок завалений контрабандою, контрафактом, тисячі торгових точок продають сигарети без акцизних марок (я звертав на це увагу теж, на конкретних прикладах).  Податкова, думаю, все це бачить, але атакує, тисне, натякає «білому» бізнесу… Підозрюю, всі ці контрабандисти і так платять податківцям за «дах». У центрі Києва, на Хрещатику, продають сигарети без касових апаратів,  без акцизних марок, навіть російського виробництва – ніякої реакції. Всі «в долі» та «в темі», чи як інакше це розуміти?! А якщо «білий» бізнес не хоче платити, – то його «ламають». Щоб заносили та домовлялися.

Все це, кажуть, особисто контролює тіньовий керівник податкової Данило Гетманцев, – розповідає Г.Мазурашу. – Не хочеться у таке вірити, але… Не дуже розумію, як можна бути секретарем Нацради відновлення держави при Президенті України і прямо протидіяти задачам, що ставить Президент?! Гетманцев та податкова жорстко підставляють Президента, чи як інакше це розуміти?!

 Зрештою, він має можливість і важелі впливу, аби продемонструвати на ділі, що він проти «кошмарення» білого бізнесу і проти «схем» з уникнення сплати податків і т.п. З радістю повідомлю про такі результати його втручання в ситуацію, «якщо»…»

Не варто пояснювати, що атаки на «білий», легальний бізнес зменшують його долю на ринку та відкривають можливості для «чорного ринку», який не платить ніяких податків,  а лише – хабарі всім, хто повинен із ним боротись. Цей тиск витісняє білий сегмент ринку у чорну його зону, бо простіше платити хабарі, аніж податки. 

 Фотографії з особистої сторінки у ФБ народного депутата України Г.Мазурашу

ЕКЗОТИЧНІ СПОСОБИ ПРОТИДІЇ ЧИ ЗАРОБІТКУ?

До екзотичних способів протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами, до яких пропонував вдатися нардеп-ексжурналіст з Буковини Г. Мазурашу варто віднести ініціативу про заборону продажу алкоголю і цигарок у супермаркетах.

З цією метою влітку 2021 року парламентар із кількома колегами навіть зареєстрував   відповідний законопроєкт. Формально ухвалення законопроєкту, на думку Г.Мазурашу, мало би поспряти оздоровленню українців у зв’язку із зменшенням тютюнопаління.  У проєкті документа було вказано, що така продукція повинна продаватися в спеціальних точках. Тож ті громадяни, які не зможуть, чи не забажають, відмовитися від шкідливої звички, легко зможуть її задовольнити у більш важкодоспутному, ніж перший ліпший супермаркет місці.

Водночас бюджет не зазнає суттєвих втрат. Зокрема, через посилену увагу до спеціалізованих точок продажу тютюну з боку првоохоронних та фіскальних органів, які таким чином легше бути змусити працювати прозоро з усіма належними податковими відрахування.

Попри певну утопічність законопроєкту, невдоволення яким одразу висловили не тільки відповідні торговельні мережі, власники великих супермаркетів, але й звичайні громдяни, експерти також відзначили його можливу корупційну складову.

Складно достеменно стверджувати, якими мотивами керувався сам народний депутат Г.Мазурашу ініціюючи такі радикальні нововедення. Уся його попередня публічна діяльність, на жаль, дає підстави, нехай і незначні, підозрювати його у політичній заангажованості, особистій симпатії та антипатії до певних бізнесових і політичних угруповань.  

У будь-якому разі, власні корисні мотиви у протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами нардеп категорично заперечує. Хоча іноді й визнає, що окремі ініціативи оприлюднював після «підказок від знаючих» людей. "Майже рік звернень, і аж потім, нарешті, Железняк, як голова ТСК, звернув увагу на це. І то поки щось «глухо», не видно ніяких зрушень…", – каже Г.Мазірашу. Наразі журналістам залишається сприймати слова Георгія Мазурашу на віру. Так само як і пояснення решти фігурантів даного розслідування, на адресу яких лунають закиди з його вуст.

Народний депутат України Георгій Мазурашу. Фото з особистої ФБ сторінки. 

У квітні 2023 року народного депутата України Георгія Мазурашу з Буковини внесли в базу «Миротворець», яка публікує персональні дані людей, що вважаються авторами сайту ворогами України, або «дії яких мають ознаки злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людини та міжнародного права».

Центр «Миротворець» офіційно звернувся до правоохоронних органів України з вимогою притягнути нардепа Мазурашу до відповідальності за свідомі діяння, «спрямовані проти національної безпеки України», а також висунув йому ще декілька не менш серйозних звинувачень. Напевно, варто окремо відзначити, що заходи із протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами, ініційовані народним депутатом України Г.Мазурашу, серед доказів, які Центр ставить йому за вину, не фігурують.

Зважаючи на загалом невисоку репутацію окремих народних обранців у питаннях доброчесності власної законодавчої (і не тільки) діяльності, яку часто направляє чийсь інтерес, або звичайне бажання заробити на відповідних законодавчих ініціативах, будь-які застереження з цього приводу вимагають ретельної перевірки.

Тим більше висловлені публічно. В інтерв’ю журналісту парламентської газети «Голос України», академік, доктор економічних наук, віце-президент НААН  Ануш Балян у липні того ж 2021 року висловила застереження з цього приводу. «На жаль, ми спостерігаємо, що багато законопроектів у Верховній Раді готуються зі швидкістю перепічок на вулиці Богдана Хмельницького. Молоді депутати вчаться на марші і змагаються в активності. Але часто за цим стоїть прорахований інтерес і продукуються законопроекти, які зачіпають потужних… гравців та цілі торговельні мережі.

А у більшості випадків до прийняття у другому читанні вони не доживають. Включаються лобісти, сесійна зала рясно засівається контраргументами, і законопроекти стають на паузу. Причому, часто ініціаторами подання таких завідома летальних законопроектів є самі лобісти-посередники, котрі зацікавлені у русі корпоративного економічного ресурсу в бік парламенту. Такий собі тонкий інтелектуальний рекет, смикання за вуса потужних фінансових воротил».

Не виключено, що показова депутатська протидія нелегальній торгівлі тютюновими виробами, у будь-який радикальний чи найекзотичніший спосіб, насправді, теж містить чимало інших прихованих мотивів, і може бути частиною великої гри.

На кону – мільярди.

Юрій ЧОРНЕЙ

Основна фотографія з особистої сторінки у ФБ народного депутата України Г.Мазурашу.