Голови і депутати сільрад налаштовують буковинців проти децентралізації, лякаючи колгоспами 30-х років

Про це йшлося на засіданні "круглого столу" "Участь національних громад у Конституційній реформі в Україні. Румунська громада Буковини в процесі децентралізації та євроінтеграції". 

- Зараз найбільшими противниками об’єднання громад найчастіше виступають сільські голови або депутати селищних, сільських рад і далі догори, - розповів експерт Ігор Гаврада. -   Цих людей, звісно,  можна зрозуміти  з погляду  їхніх корпортативних прав та інтересів. Вони бачать перед собою малу перспективу того, що через 4 місяці знову будуть називатися сільськими головами або депутатами селищної, сільської чи районної ради. Особливо багато сільські голови спекулюють на темі добровільності. Це ж добровільно! Від січня  до травня, коли стартував процес,  більшість з  них палець об палець не вдарили, щоб піднімати шум ще у лютому, вносити пропозиції, а тепер чинять спротив.  

І саме вони зараз апелюють до того, що немає законодавства, все незрозуміло. Вони накручують свої громади, мешканців, проти децентралізації, кажуть, що об’єднання громад – це щось таке, що нагадує рух до колгоспної системи 30-років: всіх зігнати, урівняти, бідних з багатими, багатих з бідними... І нічого доброго з цього не буде. Децентралізацію нібито хочуть провести за рахунок сіл, де менший опір. 

 У місцевих громадах рівень обізнаності тих самих сільських голів, депутатів, а потім уже мешканців, що таке децентралізація, що вона передбачає, що вона дає, вкрай низький. Відповідей на запитання, які будуть загрози, що буде з садочками, ФАПами, іншою інфраструктурою –  жителі територіальних громад або не мають зовсім, або мають викривлену.

Тому, якщо ми хочемо говорити про участь будь-яких громад в децентралізації, в тому числі етнічних, на якомусь етапі треба визначити чим усі мають займатися – державні органи влади, місцеве самоврядування, громадський сектор.