Глибоччани здійснили лижний вояж до витоків Черемоша

Незважаючи на примхи цьогорічної зими, вихованці Глибоцького центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді все-таки здійснили спортивний лижний похід.

Маршрут проклали по найвіддаленіших від «цивілізації» районах Українських Карпат. Бо тільки у верхів’ях Білого та Чорного Черемошів на висотах від 900 метрів над рівнем моря зберігся необхідний сніговий покрив – а це Путильський район Чернівецької області та Верховинський район Івано-Франківської області.

Учасниками подорожі були як уже досвідчені туристи лижники – Максимюк Максим, Ткачук Богдан, Горобець Наталка, Пантєлєєв Олександр, так і новачки: Дудка Павло, Лінецький Петро, Писарук Ірина. Але група у непростих зимових умовах діяла злагоджено та впевнено. Адже на гурткових заняттях юні туристи отримують хороші навички та вміння, такі необхідні в умовах, наближених до екстремальних. У лижному поході проблемою можуть бути такі речі, на які влітку не звертаєш уваги. Наприклад: де взяти воду для обіду, як облаштувати ночівлю в морозну погоду, як розкласти вогнище на снігу тощо. А не дай Боже – зламана лижа! Керували групою педагоги центру туризму Меленко Оксана Василівна та Троєцька Неля Іванівна.

Маршрут мав кільцевий характер: розпочинали і завершили похід у селі Шепіт. Вдалося побувати на одному з найвищих масивів Буковинських Карпат хребті Томнатик (1565 м). Казково здалеку виглядають куполи радіолокаційних станції на вершині гори. За радянських часів тут базувалась військова частина «Памір». На диво, на Томнатику ще мешкає одна сім’я, яка й охороняє залишки майна. Тож Різдво Христове зустріли разом – з кутею та колядками. І така зустріч новонародженого Спасителя назавжди запам’ятається учасникам подорожі. Вразила також розповідь господині «Паміру» пані Люсі про безстрашне визволення свого собаки від вовчої зграї.

Серйозним випробуванням для учасників походу виявилось долання таких локальних перешкод, як переходи через річки по кризі та сніжних мостах, траверс лавинонебезпечних крутосхилів, рух по глибокому свіжому снігу, підйоми та спуски на лижах з вантажем тощо. Їх долали у реальних умовах з дотриманням всіх правил страховки учасників та самостраховки. Адже безпека понад усе! У густій імлі та при високих снігах, коли не видно не те що стежок, а й доріг, знадобились навички з топографії та вміння орієнтуватись в гірсько-лісистій місцевості.

У селі Сарата оглянули новозбудовану греблю («кляузу»). Хоча виникло питання: для кого і для чого її збудували? Адже до цього туристичного об’єкта не доїдеш без спецтранспорту, а дорогу до села ще не скоро збудують. До відома, в Сараті залишилось вісім осель, де мешкають люди. І незрозуміло, яке господарське значення цього об’єкту.

Група завітала також до прикордонників на посту «Перкалаб», які несуть службу в дуже важких умовах – півроку як на острові через бездоріжжя. Вони нас гостинно зустріли, і подвійною радістю було те, що начальником на посту виявився вихованець Чернівецького обласного центру туризму – наш знайомий Кицишин Олександр. З ним глибоцькі туристи не один раз в минулому змагались на дистанціях водного туризму, а нині він капітан прикордонної служби. Ось де в пригоді стають знання і навички з туризму! Зі словами подяки за гостинність глибочани заспівали їм колядки, причому декількома мовами.

Нагородою нам за важкі кілометри та труднощі були незвичайної краси ландшафти Верховинського та Черемоського національних парків. Їх працівники за останні роки багато зробили для впорядкування туристських маршрутів: з’явилися вказівники, маркування стежок, місця для відпочинку, будиночки для екопостів. Один такий екопост трапився навіть на хребті Прелучний на висоті 1600 метрів над рівнем моря. Це теж ознака того, що намагаються впроваджувати європейські стандарти.

Різке потепління в останній день походу внесло свої корективи, і вже не лижі нас несли, а ми їх. Але труднощі і негаразди забудуться, а залишаться тільки приємні спогади, як от у Троєцької Н.І., у якої вже стало традицією святкувати День народження у лижному поході.

Особлива подяка за сприяння у проведенні походу працівникам Шепітської школи (директор Карапка Галина Михайлівна), працівникам Черемоського лісництва Путильського ДЛГ (лісничий Кричун Василь Власович), методисту Укрдержцентру туризму і краєзнавства учнівської молоді Бакуті Олександру Івановичу за надану практичну допомогу.

Цей похід буде представлений у Чемпіонаті України з туристських спортивних походів серед учнівської молоді, в якому групи Глибоцького ЦТКСЕУМ перемагали 47 разів.

Зимові Карпати чекають сміливих. Тож ми вже тепер плануємо наступний різдвяний вояж до витоків Черемоша.

Анатолій Дудка,

інструктор лижного туризму,

учасник походу