«Хлопців просто заманили у пастку…», — керівник «Правого сектору» Буковини Віктор Сердулець – про події у Мукачевому

У Мукачевому 11 липня, за тисячу кілометрів від зони АТО, відбувся справжній бій між представниками «Правого сектору» (ПС), людьми місцевого кримінального авторитету та міліцією.

Аваков одразу ж назвав хлопців з ПС бандитами. Згодом у мережі з’явилося відео, на якому командир запасного батальйону Добровільного Українського Корпусу (ДУК) розповів, що їх викликав на переговори місцевий кримінальний авторитет Блюк (регіонал, депутат Михайло Ланьо), бо вони патрулювали кордон і заважали контрабанді. Він також повідомив, що на місці події з’явився «невідомий спецназ» і зчинилася стрілянина.

– То що ж трапилося 11 липня?

– На Закарпатті дуже потужний осередок ПС і, зокрема, запасного батальйону ДУК.  Хлопці повертаються з передової, разом тренуються, щоби замінити своїх побратимів. Справжні патріоти, які борються за справедливість, із бандитизмом – злиттям криміналітету і чиновників.

Не секрет, що Закарпаття є потужною контрабандною базою. Медведчук, Шуфрич і Ко від 90-х років вважають  регіон своєю вотчиною. А тут з’явилася сила, яка заважає здійснювати їхні оборудки. Тож вони вирішили її знищити: заманили наших хлопців у пастку.

У нас є інформація, що на  спортивній базі народного депутата Ланьо тренувалися  бійці, які мали підняти у Закарпатті прапор Закарпатської народної республіки, тобто міг повторитися сценарій подій, які розгорталися на Луганщині і Донеччині.

На базі було приблизно 100 підготовлених і озброєних молодиків. Деяких з них ми бачимо на фото біля міліціонерів – у спортивних штанах. Ніби курйозно виглядає, але насправді відбулася страшна річ: злиття міліції та криміналітету.

– Нардеп Мустафа Найем стверджує, що то був банальний переділ ринку контрабанди цигарок.

– Це спроба дискредитації сили, яка стоїть на заваді злочинним схемам. В історії вже було таке не раз і не два. Шевченко наче про цю подію писав у поемі «Гайдамаки» на закиди що «Гайдамаки не воины — Розбойники, воры…»:  

Брешеш, людоморе! За святую правду-волю

Розбойник не стане,

Не розкує закований

У ваші кайдани

Народ темний, не заріже

Лукавого сина,

Не розіб’є живе серце

За свою країну.  

Ці хлопці – націоналісти, ідейні за покликанням. Пішли воювати за Україну. В жодних корупційних схемах не задіяні, жодних особистих інтересів  не переслідують. Я знаю їх особисто.

– Чому ж вони не спробували діяти в правовому полі? Чому зі зброєю?

– Не було альтернативного шляху, бо як подавати злодію скаргу на те, що він у тебе щось вкрав? Якщо подавати позов, слід було прийти до тих, хто тим займається. А «Ворон ворону ока не виклює».  

Це загальнодержавна проблема: в народу немає законних важелів впливу на процеси в державі. Є псевдодемократичні процедура: прийти раз на 4 чи 5 років і проголосувати, а далі законних важелів  впливу на народних обранців немає. Це псевдодемократія, бо має існувати процедура відкликання, якщо депутат не справляється із покладеними на нього обов’язками.  

З новітньої історії знаємо, що в українського народу був  лише один метод впливу, але він теж протизаконний – так звані майдани. За  часів Київської Русі саме віче вирішувало долю міста чи сільської громади. Якщо князь чи сільський війт не виконували покладених громадою обов’язків, збиралося віче й казало: «Йди!» У козацькі часи було жорсткіше: отамана могли «попросити», а якщо він ще й нашкодив –  зняти голову.

ПС  виступає за зміну правил гри, за знищення цієї системи і надання народові права впливати на державні процеси. Результат: цю силу намагаються дискредитувати і, як бачимо по Закарпаттю, – фізично знищити.

Люди повертаються з фронту, де вони бачать ворога в приціл і вони в нього стріляють, бо він  зазіхає на життя українців і територіальну цілісність України. Особи в тилу чинять так само: ходять озброєні бандити – і міліції досі було байдуже до бандитів на тій базі.

Правомірно-неправомірно… Розумієте, коли по твоїй землі ходять бандити, які зазіхають на  життя людей, бо хто їм не підкоряється – знищують, то газетною публікацією чи мітингом на них не вплинеш. Вони просто вбивають… Ланьо ж був під підозрою щодо замовного вбивства. Його відпустили. Зрозуміло, чому.

У країні – розгул бандитизму, захисту в міліції не знайдеш, бо вона задіяна у цьому бандитизмі. Як українцю захистити себе, не маючи зброї?

Ця пастка показала, що люди на спортбазі були озброєні. Якби хлопці прийшли без зброї – їх усіх би поклали. Вони мають досвід бойових дій, це злагоджена команда, і, якщо двох застрелили, то це через те, що в них стріляли з укриття, тобто готувалися до вбивства.

Про те, що вони підготовані, свідчить хоча б той факт, як грамотно поранений боєць наклав жгут і уникнув некрозу тканин. Просто хлопців заманили у пастку…

Важкопоранені здалися. Два хлопці вийшли і здалися СБУ, щоби давати свідчення. Бо це все не почалося 11 липня. Тобто є напрацювання, матеріали. Це все треба передати в СБУ.

– Звідкіля така довіра до СБУ?

– Під час АТО, яка насправді є  російсько-українською війною, між СБУ і ПС була тісна співпраця з виявлення сепаратистських осередків. Тому є певний рівень довіри саме до цієї структури. З міліцією таких стосунків не склалося, бо Аваков виступає проти патріотизму і українського націоналізму.

Наша мета – побудова Української соборної самостійної держави. З тими, хто стоїть на державницьких позиціях, ми співпрацюємо саме в плані збереження територіальної цілісності, знешкодження 5-ї колони. Таке порозуміння ми знайшли саме в СБУ.

— Жити все важче, влада не проводить обіцяних реформ, війні на Сході не видно кінця…

—  Люди чекають, що хтось прийде і буде вирішувати їхні проблеми. Це спадок СРСР, де їх не вчили самостійно думати і дбати про себе: «Ти працюй, а партія за тебе подбає».

Обираючи депутата, який буде вирішувати їхні проблеми, вони залишають його сам-на-сам з Системою. А він наштовхується на бюрократію, хабарництво. «Ми тебе вибрали – роби!»

А Лук’ян Кобилиця, коли не вдавалося вирішити питання буковинських гуцулів в австрійському парламенті (польське лобі блокувало будь-яке питання на користь українців) зібрав їх і вони з косами й вилами пішли під парламент. За кілька годин вирішили всі питання. Це приклад спайки обранця і виборців, які допомагають тоді, коли той зустрічає перешкоди. У нас же людей привчили до думки, що обранець повинен те і те робити, а вони – сидіти і чекати. Так не буває.

Якщо хочеш впорядкувати своє життя на власному обійсті, у власній хаті, то закочуй рукави і берися за наведення порядку. Сусід може порадити, але наводити лад у вашій хаті він не буде. Так і  у державі, і на Буковині. Слід самоорганізовуватися у громади сіл, районів, усвідомити, що громада – це є влада. А ті, хто сидять у міськраді і облраді – це люди, які мають виконувати волю буковинської громади.

Буковина – це наш дім. Якщо ми самі не наведемо тут лад – ми втратимо його. Або будемо жити в чужому.

Юлія БОДНАРЮК, «Версії».

Ігор БУРКУТ, політолог: «На Буковині ситуація не менш гостра за мукачівську»

– Те, що трапилося в Мукачеві – це наслідок післяреволюційної політики влади. Народ сподівався на серйозні зміни, на те, що до влади прийшли справжні реформатори й Україна буде швидко розвиватися. Натомість, практично всі, хто перебували при реальній владі – тобто мали в своїх руках власність і гроші – залишилися. Розмови про те, що будуть серйозні зміни, так і залишаються розмовами. У нас на очах затримують і тут же випускають під мільйонні застави хабарників, злочинців, і вони виїжджають за кордон. Це збурює всезростаюче соціальне невдоволення. До того ж, відбувається стрімке озлиднення переважної більшості українців. Люди втрачають фактично останнє, песимізм домінує в багатьох соціальних верствах. Водночас корупційні мафіозні структури і далі наживаються на Україні.

Ще від радянських часів існували клани контрабандистів. Один із найстаріших таких кланів – закарпатський. Їх там декілька.

Нині й клани залишаються, і гроші викачують. До цих грошей присмокталися не тільки прямі злочинці, а й так звані «правоохоронці» – прокурори, міліціонери, СБУ і навіть представники виконавчої влади. Мільярди заробляються на різних мерзотних речах. Водночас більшість закарпатців живе на межі існування, а щоби прогодувати себе і родину, виїжджають працювати за кордон. Все це спричиняє величезне невдоволення.

Та останнім часом ситуація дещо змінилася. Якщо раніше в руках народу не було зброї, то зараз вона є. Існують і озброєні структури – добровольчі батальйони.

Ми стали свідками того, як у мафіозних розборках з’явилися нові гравці. По-різному говорять про «Правий сектор»: одні – що він намагається знищити контрабанду і на східному кордоні з Росією, і на західному, інші – що намагаються взяти під контроль ці грошові потоки, аби скерувати їх до своїх кишень. Де правда – зорієнтуватися поки що важко.

Наскільки я можу судити з далеко неповної інформації, хлопців з «Правого сектору» заманили в пастку і змусили стріляти. Зараз на них намагаються повісити все і вся. Як далі будуть розвиватися події, ми побачимо, та як би не було, там, де не працює нормальний суд, – виникає суд Лінча. І «Правий сектор» виступив у ролі самочинних суддів, які хочуть навести порядок, не маючи сподівань на інші варіанти.

Елементарне питання: «Чи вірять українці в суд?» Ні. Суд вважають найбільш корумпованою з усіх структур. Куди звертатися за правдою? Куди йти народу, щоби знайти управу на злодіїв і бандюків?

Відповідальність за те, що сталося, насамперед, несе нинішня влада, яка 1,5 роки розмовляє про якісь реформи, а реально зробила дуже мало. Спочатку треба було реформувати прокуратуру, суд, а далі вже братися за міліцію, СБУ. Тому що без справедливого суду не можна забезпечити справжнього балансу влад – законодавчої, виконавчої і судової.

Якщо не буде того, хто може навести порядок з корупційними депутатами, або міністрами, або чиновниками, – корупцію подолати в принципі неможливо.

І той факт, що суддів затримують із сотнями тисяч доларів у кабінетах і за кілька днів відпускають під понад три мільйони гривень застави, свідчить про те, що не може народ вірити такій владі!

Те, що сталося в Мукачевому – лише початок. Я ще пов’язав би це з тим, що лише в одному-єдиному регіоні України – одеському – зроблено спробу боротися з контрабандою. Щойно там спробували перекрити величезні потоки контрабанди – вони спрямувалися на інші ділянки кордону – Мукачівську і, будемо відвертими, на нашу. Тож нам слід мати на увазі, що й тут можливий подібний розвиток подій, коли навіть не гірший. Адже через буковинську ділянку кордону безперервним потоком йшли ешелони з кругляком, а між тими колодами ховали головну українську контрабанду – цигарки. Зараз це перекрили. Постає питання: як воно тепер буде рухатися? Наскільки я, не фахівець, розумію – фурами через «зеленку».

В Україні дуже складна ситуація, можливо, найсерйозніша за останні 1,5 роки. Може статися велика біда. І за тим, що відбувається, видно радісну фізіономію Путіна: не вдалося на фронті подолати українців – підірвемо їх зсередини!

Источник: http://versii.cv.ua/new/hloptsiv-prosto-zamanili-u-pastku-kerivnik-pravogo-sektoru-bukovini-viktor-serdulets-pro-podiyi-u-mukachevomu-2/35115.html