Георгій Галиць “Ніколи не вважав корисним давати публічні оцінки своїм попередникам чи наступникам на державній службі”

-         Доброго дня, пане Георгію. Дякую вам за те, що погодились відповісти на мої запитання. Я впевнений, що буковинцям буде цікаво більше про вас дізнатися. Розкажіть, будь-ласка, про себе  та свою сім`ю.

-         Після завершення роботи в Чернівецькій обласній державній адміністрації повернувся до Києва, де перед тим працював  останніх 8 років. Мав можливість вибирати чим займатися далі з кількох пропозицій і зупинив свій вибір на одному з великих страхових фондів – його торішній бюджет втричі перевищує бюджет Чернівецької області. У минулому десятилітті я мав безпосереднє відношення до відродження цієї страхової установи, тому зараз погодився очолити його столичний департамент. Батько і мати залишилися зараз у Чернівцях. Без моєї присутності син Михайло за 4 роки, поки я працював у Чернівцях, довчився до гімназиста випускного класу гімназії національного університету імені М.П.Драгоманова. Живу зараз на два міста.

 -         Розкажіть про свою роботу на посаді заступника голови облдержадміністрації у команді екс-губернатора Михайла Папієва.

-         Ця робота була публічною до останньої дрібниці. Тому не бачу сенсу до неї повертатися.

 -         Вас називали людиною із «команди Папієва». Що ви можете на рахунок цього сказати? І чи давно ви з ним працюєте?

-         З Папієвим працюємо з 1995 року. Це досить тривалий час як для сьогоднішніх швидкоплинних альянсів. Ми не постійно працювали разом, але за цей час у нас були три спільних владних проекти, в яких пан Михайло був керівником, а я – його заступником. Вважаю ті проекти доволі успішними.

 -         З 1989 року по 1998 Ви були членом НРУ, з 2000-х  член політичної партії , голова обласної організації «Громада» (партія Лазаренка),  з 2010 року член Партії Регіонів. Чому ви переходили з однієї партії в іншу, при різних ідеологічних платформах партії? Це робилось для власної вигоди?

-         Я не переходив з однієї партії до іншої. “Санітарний кордон” між перебуванням у тій чи іншій партії складав близько 10 років. За цей час змінювалася не лише ідеологія кожної партії, докорінно змінювалася вся країна. 25 років тому, у часи СРСР, ні про яку вигоду від вступу до Руху не могло бути й мови, адже тоді просто не існувало такого поняття. Важко назвати пошуком політичної вигоди й вступ до опозиційної партії, яку жорстко пресингували протягом всього часу її існування. Це був радше пошук ніш для самореалізації. Питання вступу до ПР восени 2010 року було питанням принципу у стосунках з так званими старими чернівецькими регіоналами.

 -         Що ви можете сказати про події в Україні з листопада 2013 по лютий 2014 р.

-         Це черговий, а може і останній шанс для України остаточно позбутися радянського минулого. Дуже важливо сьогодні скористатися ним в ім’я кращого майбутнього наших дітей, адже заплачено за цей шанс дуже високу ціну.

 -         Ваше відношення до політики екс-президента Януковича? На вашу думку його справедливо усунули  з посади Президента України?

-         Президент Янукович виявився неготовим дати гідну відповідь на історичний виклик, що постав перед ним. Він зробив вибір на користь відомих батонів і унітазів та сам покинув державу й народ, президентом яких його свого часу обрали.

 -         Що ви можете сказати про теперішні події у державі та конфлікт із Росією? Хто, на вашу думку, у цьому винен?

-         Перефразовуючи відомі гасла націоналістів скажу, що якщо це нас не вб’є, то зробить нездоланними. Це цивілізаційний конфлікт, після нього Україна або остаточно зверне на європейський шлях розвитку, або буде повністю асимільована Росією. Важко однозначно сказати хто винен у цьому з нашого боку. Єдине, що помітно неозброєним оком, – це те, що народ нині демонструє значно вищу готовність захищати свою землю, ніж його керманичі. Дай, Боже, щоб серед нашої вже сьогоднішньої владної еліти не виявилося п’ятої колони.

 -         Висловіть свою думку про теперішню владу в «будинку з левами»? Чи можете ви дати оцінку роботі команди Романа Ванзуряка?

-          Мені важко сказати щось конкретно з цього приводу. Я не брав участі у формуванні цієї команди і навіть не знаю хто до неї входить. Можу лише дати позитивну характеристику за попередню роботу першому заступнику голови Івану Рибаку, це добре підготовлений управлінець. Але навіть якби я був у курсі того, що зараз відбувається у чернівецькому будинку з левами, не став би давати публічних оцінок. Буковинська громадська думка традиційно дуже пильнує кожен крок своїх управлінців, але це рідко допомагає справі. Потрібно дати людям спокійно попрацювати бодай півроку, а потім вже оцінювати їх. Ніколи не вважав корисним давати публічні оцінки своїм попередникам чи наступникам на державній службі.

 -         Кого з кандидатів на пост Президента України та на пост мера міста Чернівці ви готові сьогодні підтримати?

-         У першому турі вважаю, що можна собі дозволити проголосувати за котрогось із чесних кандидатів. Серед кандидатів є кілька людей, у яких слово не розходиться з ділом. Незважаючи на те, що в них небагато шансів на рівних потягатися з прохідними кандидатами, суспільство має їх підтримувати, щоб зростав запит на таких претендентів як, скажімо, Анатолій Гриценко, Ольга Богомолець, Олег Ляшко… У другому турі, якщо він буде, традиційно, вже вчетверте проголосую за майбутнього Президента. Мерські перегони можу відслідковувати на віддалі лише за Інтернетом. Поки що там мало цікавого, виразного. Хочеться бачити кандидата-особистість, а не просто ставлеників вже звичних для Чернівців фінансово-промислових груп. Мені подобається креативність подачі себе мого колеги по депутатському корпусу облради Віталія Ткачука. Знаю, що він сам розробляє свою кампанію і це підкуповує. Чекаю креативу від інших кандидатів.

 -         Чи маєте ви або ваша сім`я якийсь власний бізнес?

-         Ні я, ні моя сім’я ніколи не мали власного бізнесу. Мені це нецікаво і не потрібно.

 -         Чим плануєте займатись найближчим часом,  і чи маєте бажання й надалі залишатись у політиці?

-         Час покаже. Розумію, що в українській політиці нічого доброго немає, але зарікатися не буду. Є такий вислів “ніколи не каже ніколи”. Це про власну публічну суб’єктність. Але як громадський радник, консультант маю достатню затребуваність. Більше про це не скажу, бо сьогодні починають влаштовувати обговорення ледь не кожного керівника чи технічного фахівця тієї чи іншої виборчої кампанії.

 -         Ваше хобі та кредо.

-          Хобі – прочитати якогома більше розумних книжок. Кредо – вбережи нас, Боже, від суєти суєт і марнотратства часу.

Віталій Тельпов  Інформ24   www.24.cv.ua